Постанова № 54475563, 21.12.2015, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1617/15-а

Провадження № 2-а/675/65/2015

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., при секретарі Беліці М. О.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 08 вересня 2015 року звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним дії управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області щодо відмови у проведенні їй перерахунку пенсії, зобовязати управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з 01 травня 2015 року з урахуванням матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та грошової допомоги відповідно до Ізяславської районної державної адміністрації від 16 квітня 2015 року № 20.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представники управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області ОСОБА_2, ОСОБА_3 під час розгляду справи заперечили проти позову, посилаючись на те, що виплати, які зазначені у вищевказаній довідці, не є складовою заробітної плати, а тому не повинні враховуватись при призначенні пенсії державним службовцям, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, з 06 травня 2004 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ізяславському районі Хмельницької області та з цього часу їй було призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

13 травня 2015 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно Закону України «Про державну службу» на підставі довідки Ізяславської районної державної адміністрації 16 квітня 2015 року № 20 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в якій включена колонка з сумами інших виплат, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Листом відповідача за № 14/Х-9 від 27 травня 2015 року позивачці відмовлено в перерахунку розміру пенсії на підставі ст. 33 до Закону України «Про державну службу» та Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року, оскільки за розрахунками відповідача матеріальна допомога та індексація заробітної плати не являються надбавкою чи премією, тому включити їх у розрахунок для обчислення пенсії немає законних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) у редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини другої статті 33 цього ж Закону, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Згідно частини сьомої статті 33 Закону № 3723-ХІІ, державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.2.2 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що у склад фонду додаткової заробітної плати входять премії та винагороди, в тому числі за вислугу років, які мають систематичний характер, а відповідно підпункту 2.3.3 пункту 2 цієї інструкції матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

Відповідно до статті 2 Закону № 108/95-ВР, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії.

Із змісту статті 40 вказаного Закону видно, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що пенсія позивачки повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та грошової допомоги, на яку нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону № 1058-ІV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.02.2012 року (справа № 21-430а11).

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що матеріальна допомога, індексація заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку та грошова допомога, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування включаються до складу заробітної плати державного службовця, враховуються при обчисленні розміру її пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення відповідача щодо відмови в перерахунку позивачу пенсії є необґрунтованими і протиправними.

З матеріалів справи вбачається, що з заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 звернулася 13 травня 2015 року, довідку Ізяславської районної державної адміністрації від 16 квітня 2015 року № 20, у якій зазначені інші виплати, позивачка подала відповідачу при зверненні з заявою про перерахунок пенсії, а тому саме з цього часу їй слід здійснити перерахунок пенсії згідно Закону України «Про державну службу».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-18, 86, 94, 158-163, 167, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати управління Пенсійного Фонду України в Ізяславському районі Хмельницької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 13 травня 2015 року з урахуванням матеріальної допомоги, індексації заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та грошової допомоги відповідно до довідки Ізяславської районної державної адміністрації від 16 квітня 2015 року № 20.

В решті позову відмовити.

Звернути до негайного виконання постанову суду у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: О. С. Янішевська