Рішення № 54474571, 10.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/4561/15 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/783/6894/15 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т.І.

Категорія: 31

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів: Тропак О.В.,Федоришина А.В.

з участю секретаря Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і ОСОБА_6 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_6, про відшкодування шкоди особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернулася з позовом у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_6 2 500 гривень майнової шкоди, пов'язаної із придбанням медичних препаратів, 20 000 грн. моральної шкоди та судових витрат. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29 листопада 2014 року відповідач ОСОБА_6 під час зрізання дерева, для чого залучив її неповнолітнього онука - ОСОБА_7., бензопилою спричинив її онукові тілесні ушкодження у вигляді рваної рани передньої поверхні правого колінного суглобу з частковим пошкодженням зв'язки біля наколінника, що призвело до порушення функції правого колінного суглобу, потребувало лікування, на що вона витратила власні кошти. Вироком Дрогобицькою міськрайонного суду від 17 квітня 2015 року ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та обрано йому покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання, якщо протягом 1 року він не вчинить нового злочину. Просить позов задовольнити.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача в користь позивача майнову шкоду в розмірі 2 023,30 грн. та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., заподіяну злочином, а всього 5 023,30 грн. В решті позову відмовлено. Проведено розподіл судових витрат.

Рішення оскаржили ОСОБА_2 і ОСОБА_6

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі, не погоджуючись із розміром моральної шкоди, стягнутої судом, зазначає, що відповідач не працює без причин для цього, але він матеріально забезпечений, оскільки закінчив навчання, відсвяткував весілля, придбав автомобіль. Її онукові спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, оскільки травмовано колінний суглоб із пошкодженням зв'язок. Ці тілесні ушкодження потребують тривалого лікування, реабілітації і не виключено, що в подальшому потребуватимуть оперативного втручання. Дитина тривалий час терпить фізичний біль та душевні страждання. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

ОСОБА_6 вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. У апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказує, що в матеріалах справи є підтверджуючі квитанції на сплату медикаментів на суму 771, 95 грн. Зазначає, що 300 грн. він відшкодував позивачу добровільно. Стверджує, що має відшкодувати ще 471, 95 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог; колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 10, 59-61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст.3, ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Встановлено, що 29 листопада 2014 року у с. Добрівляни, Дрогобицького району Львівської області ОСОБА_6 під час зрізання дерева, через злочинну недбалість, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, проводячи зрізання дерева бензопилою, під час чого неповнолітній ОСОБА_7, 2002 року народження, штовхав це дерево, шиною бензопили спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді рваної рани передньої поверхні правого колінного суглобу з частковим пошкодженням власної зв'язки біля наколінника з ознаками нагноєння та порушення функції правого колінного суглобу, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 квітня 2015 року за вчинення зазначеного вище, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України та обрано покарання. Вирок набрав законної сили (а.с.6).

ОСОБА_7 у зв'язку з одержаною травмою проходив лікування. Для забезпечення його лікування ОСОБА_2 - баба ОСОБА_7, з якою неповнолітній проживає, придбала медичні препарати. На обґрунтування вимог про відшкодування майнової шкоди не надано належних та допустимих доказів. Зокрема, не надано доказів про призначення конкретних медичних препаратів хворому ОСОБА_7 і придбання них за власний рахунок ОСОБА_2 Колегія суддів виходить з того, що відповідач визнає, що ним спричинено майнову шкоди в розмірі 771,95 грн., з якої він добровільно відшкодував 300 грн. і не заперечує відшкодувати різницю в розмірі 471,95 грн. Колегія суддів вважає, що у зв'язку з наведеним, стягненню в користь ОСОБА_2 підлягає майнова шкода в розмірі 471,95 грн. Тому відповідно до п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України у цій частині оскаржуване рішення підлягає зміні зі зменшенням суми майнової шкоди, що підлягає стягненню.

В частині стягнення моральної шкоди рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

При цьому належить врахувати наступне. З вимогою про стягнення моральної шкоди звернулася ОСОБА_2, яка зазначила, що у зв'язку з отриманням внуком тілесних ушкоджень їй та онукові спричинено моральну шкоду. Належних та допустимих доказів про спричинення такої шкоди особисто їй позивач не надала. Відтак позов у частині стягнення у її користь моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що позовна вимога ОСОБА_2 в інтересах її неповнолітнього онука ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, оскільки наявними в матеріалах справи доказами доведено спричинення йому моральної шкоди. Така шкода пов'язана безпосередньо з особою потерпілого і полягає у тому, що неповнолітній особі спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості. ОСОБА_7 тривалий час терпів фізичний біль, проходив лікування. Потребує надалі медичної допомоги.

Колегія суддів виходить з того, що неповнолітній потерпілий від кримінального правопорушення зазнав втрат немайнового характеру внаслідок заподіяння тілесних ушкоджень незаконними діями відповідача, які є у причинному зв'язку із шкодою, яка є наявною. Відтак, безпосередньо порушеними є права ОСОБА_7

При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів враховує характер, тривалість та обсяг фізичних і душевних страждань потерпілого, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, розумності та справедливості; та приходить до висновку, що в його користь із відповідача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 15 000 грн.

З відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 88, ст. 303, п.п.2,3 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313, ч.2 ст.314, ст.316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1) в користь ОСОБА_2 майнової шкоди, - змінити, зменшивши суму стягнення майнової шкоди до 471,95 грн. (чотириста сімдесят одна грн. 95 коп.).

В частині стягнення моральної шкоди рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 вересня 2015 року,- скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1) в користь ОСОБА_7 моральну воду в розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч грн.).

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.) та в розмірі 1 218 грн. (одна тисяча вісімнадцять грн.).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: