Ухвала суду № 54471427, 16.12.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н. Ю.

суддів Бреславський О.Г., Савчук М.В.

секретаря Чубрей І.І.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення банківського вкладу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 9 жовтня 2015 року,

встановила:

ОСОБА_1 у грудні 2014 року звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення банківського вкладу.

Вказував, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» 15 серпня 2013 року №SAMDN25000737126688.

27 листопада 2014 року звернувся до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з заявою про повернення суми вкладу.

Просив стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» банківський вклад в сумі 10000 грн., проценти в сумі 555 грн., три проценти річних в сумі 185 грн., моральну шкоду в сумі 5000 грн.

№22ц-1536 2015 рік Головуючий у 1 інстанції Кирилюк Л.К.

Категорія 27 Доповідач Половінкіна Н.Ю

Під час розгляду справи ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, просив стягнути публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» банківський вклад в сумі 10000 грн., проценти в сумі 3150 грн., три проценти річних в сумі 199 грн. 73 коп., пеню в сумі 869 грн. 04 коп., моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 9 жовтня 2015 року у позові відмовлено.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 9 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення банківського вкладу задовольнити, стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на його користь вклад в сумі 10000 грн., проценти в сумі 3150 грн., три проценти річних в сумі 199 грн. 73 коп., пеню в сумі 869 грн. 04 коп., моральну шкоду в сумі 10000 грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення банківського вкладу, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.1059 ЦК України та вважав недодержаною письмову форму договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» 15 серпня 2013 року №SAMDN 25000737126688.

На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на недоведеність здійснення ОСОБА_1 внесення грошових коштів на виконання договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» 15 серпня 2013 року №SAMDN 25000737126688.

Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про наявність деліктних правовідносин з заподіяння шкоди ОСОБА_3

Також судом зазначено про відсутність правових підстав для стягнення з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди.

Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

До матеріалів справи приєднано заяву ОСОБА_1 на оформлення вкладу «Стандарт на 12 місяців» від 15 серпня 2013 року №SAMDN25000737126688 (а.с.13).

За змістом заяви ОСОБА_1 на оформлення вкладу «Стандарт на 12 місяців» від 15 серпня 2013 року №SAMDN25000737126688 останнім висловлено прохання оформити депозитний вклад.

Положення ст.1059 ЦК України врегульовує питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору.

За змістом ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова формадоговору банківського вкладу вважається додержаною,якщовнесеннягрошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжкиабосертифікатачи іншогодокумента,щовідповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківськоїдіяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками Українивкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, передбачено, що залученнябанкомвкладів(депозитів)юридичнихі фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту)звидачеюощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачеюощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу(депозиту)звидачеюіншого документа,щопідтверджує внесення грошової суми або банківських металівівідповідаєвимогам,установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сферібанківськоїдіяльності (банківськими правилами) тазвичаями ділового обороту.

Відповідно до п.2.9. глави 2 розділу ІV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національнгого банку України від 1 червня 2011 року №174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верхового Суду України, висловленою у постанові від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14.

У такому разі заява ОСОБА_1 на оформлення вкладу «Стандарт на 12 місяців» від 15 серпня 2013 року №SAMDN 25000737126688 із проханням ОСОБА_1 оформити вклад не може свідчити про те, що письмова форма договору банківського вкладу є дотриманою.

З огляду на те, що у матеріалах справи відсутній договір між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» 15 серпня 2013 року №SAMDN 25000737126688, ощадна книжка або сертифікат чи інший документ, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про нікчемність наведеного договору.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на невиконання банком своїх обов'язків за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» 15 серпня 2013 року №SAMDN 25000737126688.

Згідно із п. 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому ч.3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Таким чином, відкриття відповідних рахунків та облікування на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Отже, відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу за наявності ощадної книжки (сертифіката) чи іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту, і є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти (відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу) слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від6 червня 2012 року у справі №6-17цс12.

Разом з тим у матеріалах справи відсутня квитанція або інший документ щодо внесення ОСОБА_1 коштів на виконання договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» 15 серпня 2013 року №SAMDN 25000737126688.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Приєднані до матеріалів справи копія квитанції публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» не містять відомості про надходження та рух коштів за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_1 банківського вкладу «Стандарт на 12 місяців» 15 серпня 2013 року №SAMDN 25000737126688 (а.с.148).

За змістом ч.1 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

На підставі ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи: роз»яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи апеляційним судом ОСОБА_1 роз»яснено право подання доказів щодо обставин внесення грошових коштів, зокрема, призначення експертизи.

Проте, ОСОБА_1 ухилився від доведення обставин, на які посилався.

З огляду на наведене судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 9 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий підпис (ОСОБА_4Ю.)

Судді підписи (ОСОБА_5, ОСОБА_6В.)

З оригіналом згідно: