Вирок № 54470524, 21.12.2015, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/5098/15-к

провадження №1-кп/619/462/15

ВИРОК

іменем України

21 грудня 2015 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складі:головуючого суддіОСОБА_1за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3 захисникаОСОБА_4розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дергачі кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32015220000000248 від 27.11.2015 року по обвинуваченню: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 204 ч. 1, 204 ч. 2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 не будучи субєктом підприємницької діяльності, не маючи спеціального дозволу на право здійснення торгівлі підакцизними товарами (нафтопродуктами), що передбачено п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) всупереч вимог п.1.1, п.1.6 п. 1 Правил обовязкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджених Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №19 від 16.01.1997 р., Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі №299 від 09.06.1997 р., Постанови КМУ «Про затвердження переліків підприємств з усіма стадіями технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, що мають право виробляти бензини моторно сумішеві із вмістом етил-трет-бутилового ефіру або з добавками на основі біоетанолу» №1375 від 05.12.2007 р., маючи умисел на незаконне виготовлення підакцизних товарів з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів з метою збуту, зберігання з цією метою і наступний їх збут, з метою отримання неконтрольованого державною доходу шляхом здійснення роздрібної торгівлі незаконно виготовленими нафтопродуктами, у вересні 2015 року (точної дати та часу слідством не встановлено) незаконно, шляхом змішування в орендованій металевій ємності обємом 60м3 різних рідин, які включають до свого складу аліфатичні вуглеводні, N-метиланілін (монометиланілін), ароматичні вуглеводні тощо, методом дифузії, виготовив нафтопродукти у кількості 2600 літрів.

Вказані нафтопродукти, використовуючи насос для перекачування нафтопродуктів, ОСОБА_5 розлив до 6-ти металевих та 7-ми пластикових бочок по 200 літрів кожна та зберігав на території за адресою: Харківська область м. Дергачі вул. Центральна № 3-А.

У ході проведення обшуку 08.10.2015 р. на території за адресою: Харківська область м. Дергачі вул. Центральна №3-А, власником якого є ПП «КФ», було виявлено та вилучено: 6 металевих бочок по 200л. кожна заповнені рідиною жовтого кольору з характерним запахом нафтопродуктів; 7 пластикових бочок обємом 200 л. кожна заповнені рідиною жовтого кольору з характерним запахом нафтопродуктів; обладнання для перекачування ПММ (насос) та порожню металеву ємність №3, закопану у землю, обємом 60м3 , орендовану ОСОБА_5 у ФОП ОСОБА_6

Згідно з висновками судово-хімічної експертизи №142008800-0313 від 20.11.2015 р., проведеної експертами Харківського управління з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС, та показами експерта ОСОБА_7, рідина в 6-ти металевих та 7-ми пластикових бочках є бензином, що не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» за відповідними показниками «фракційний склад», отриманим шляхом змішування, в одній металевій ємності обємом 60м3 різних рідин, які включають до свого складу аліфатичні вуглеводні, N-метиланілін (монометиланілін), ароматичні вуглеводні тощо, методом дифузії.

Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на реалізацію незаконно виготовлених нафтопродуктів, ОСОБА_5 протягом вересня-жовтня 2015 року зберігав з метою збуту нафтопродукти в кількості 2600 л. в 6-ти металевих та 7-ми пластикових бочках по 200 літрів кожна, на території за адресою: Харківська область м. Дергачі вул. Центральна № 3-А, власником якої є ПП «КФ».

Згідно з висновками судово-хімічної експертизи №142008800-0313 від 20.11.2015 р., проведеної експертами Харківського управління з питань експертизи та досліджень СЛЕД ДФС, та показами експерта ОСОБА_7, рідина в 6-ти металевих та 7-ми пластикових бочках є бензином, що не відповідає вимогам ДСТУ 4839:2007 «Бензини автомобільні підвищеної якості. Технічні умови» за відповідними показниками «фракційний склад», отриманим шляхом змішування, в одній металевій ємності обємом 60м3 різних рідин, які включають до свого складу аліфатичні вуглеводні, N-метиланілін (монометиланілін), ароматичні вуглеводні тощо, методом дифузії.

У період вересня 2015 року (точної дати у ході розслідування не встановлено) ОСОБА_5 незаконно реалізовував незаконно виготовлений бензин громадянам ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Таким чином, всупереч вищевказаним вимогам Податкового кодексу України, Правил обовязкової сертифікації нафти та нафтопродуктів, затверджених Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації №19 від 16.01.1997 р., Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Наказом Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі №299 від 09.06.1997 р., Постанови КМУ «Про затвердження переліків підприємств з усіма стадіями технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, що мають право виробляти бензини моторно сумішеві із вмістом етил-трет-бутилового ефіру або з добавками на основі біоетанолу» №1375 від 05.12.2007 р., відповідно до яких заборонено незаконне виготовлення підакцизних товарів (нафтопродуктів) з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво, за допомогою насосу, ОСОБА_5 протягом вересня 2015 року за адресою: Харківська область м. Дергачі вул. Центральна № 3-А, в орендованій у ФО-П ОСОБА_6 металевій ємності, закопаній у землю, обємом 60м3 незаконно виготовив 2600 літрів підакцизних товарів (нафтопродуктів), зберігав їх за вказаною адресою з метою збуту та реалізував їх у вересні 2015 року фізичним особам.

У судовому засіданні прокурор Білозьорова Л.В. та обвинувачений ОСОБА_5 просили про затвердження угоди про визнання винуватості.

Суд дійшов до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості з наступних мотивів.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є: за ст. 204 ч. 1 КК України є злочином невеликої тяжкості, а за ст. 204 ч. 2 КК України злочином середньої тяжкості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 указав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України, крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні даної угоди.

Суд шляхом опитування обвинуваченого, прокурора, захисника у судовому засіданні переконався, що укладення сторонами угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином, угода про визнання винуватості, яка укладена 30 листопада 2015 року між прокурором Білозьоровою Л.В. та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає вимогам КПК України та КК України.

Підстав для відмови у затвердженні угоди, які передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

За таких підстав суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 204 КК України, а саме за ч. 2 ст. 204 КК України - незаконне виготовлення підакцизних товарів з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, за ч. 1 ст. 204 КК України незаконне зберігання підакцизних товарів з метою їх збуту та їх збут, за які належить призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Угоду від 30 листопада 2015 року по кримінальному провадженню внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №32015220000000248 від 27.11.2015 року про визнання винуватості, укладену між заступником начальника відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 затвердити.

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 204 ч. 1, 204 ч. 2 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 204 ч. 1 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) гривень з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;

за ст. 204 ч. 2 КК України у виді штрафу на користь держави у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.

У відповідності до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу у розмірі 4000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень з конфіскацією незаконно виготовленої продукції - 2600 літрів бензину та обладнання для її виготовлення - насосу.

Речові докази у справі шість металевих та сім пластикових бочок обємом 200 літрів кожна, які знаходяться на зберіганні у СУ ФР ГУДФС у Харківській області, - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л. О. Якименко