Ухвала суду № 54469626, 17.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 320/1658/15 Головуючий у 1 інстанції: Кучеренко В.В.

№ провадження 22-ц778/5995/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Гончар М.С.

суддів Стрелець Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 вересня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_4 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/3 частини житлового будинку, 2/3 частини павільону та 1/3 частини транспортного засобу в порядку спадкування за законом.

У вересні 2015 року ОСОБА_4 подав до суду уточнену заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 вересня 2015 року уточнену заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено користування автомобілем MERSEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI реєстраційний номер АОР 0129 СО та передано його відповідальне зберігання ТОВ «Шериф-М» в особі ОСОБА_6, який розташований за адресою: м. Мелітополь, пр.-т. ОСОБА_7, 72.

В іншій частині відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволені заяви про забезпечення позову.

Відповідності до ст.303-1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду.

Встановлений ст. 303-1 ЦПК України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції закінчився.

Згідно вимог ч. 2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Сторони отримали судові повістки під розписку про що свідчать зворотні поштові повідомлення, що містяться в матеріалах справи. В судове засідання апеляційного суду не зявились, причину неявки суду не повідомили. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність незявившихся сторін, належним чином повідомлених про час і місце слухання справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Так, частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Із матеріалів, які надійшли до апеляційного суду з оскарженою ухвалою, вбачається, що 16 вересня 2015 року ОСОБА_4 подав до суду уточнену позовну заяву та заяву про забезпечення позову (а.с. 7-12).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, єдиними підставами для забезпечення позову, є обґрунтоване припущення щодо неможливості або утруднення виконання судового рішення у подальшому.

Згідно п.5 ст.153, ст.ст. 209,210 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу і вона повинна включати мотивувальну частину, в якій зазначається вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання.

В порушення вимог ст. 210 ЦПК України, оскаржувана ухвала не містить в собі належно викладеної мотивувальної частини із зазначенням мотивів, із яких суд дійшов висновків про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, а саме заборонити користування автомобілем MERSEDES-BENZ, модель VITO 111 CDI реєстраційний номер АОР 0129 СО та передати його на відповідальне зберігання ТОВ «Шериф-М» в особі ОСОБА_6, який розташований за адресою: м. Мелітополь, пр.-т. ОСОБА_7, 72.

Більш того в ухвалі не містяться мотиви з яких суд виходив при обранні саме вказаного виду забезпечення позову з урахуванням того, що ухвалою цього ж суду від 11.08.2015 року вже накладено арешт на вказаний автомобіль. Також суд не зазначив в рішенні яким чином оскаржувана ухвала буде виконуватися при передачі автомобіля на відповідальне зберігання ТОВ «Шериф-М» в особі ОСОБА_6, який розташований за адресою: м. Мелітополь, пр.-т. ОСОБА_7, 72.

Оскільки при постановленні ухвали про забезпечення позову суддею порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 вересня 2015 року в цій справі скасувати.

Питання про забезпечення позову передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: