Постанова № 54468289, 14.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17343/15 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Печенюку Р.В..

за участю: представника позивача ОСОБА_3.,

представника відповідача Башарова В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" Додусенка Володимира Івановича включити дані про ОСОБА_5 до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_5 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" Додусенком Володимиром Івановичем.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечував, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.09.2014 року між ОСОБА_7 (Вкладником), з однієї сторони, та Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (Банк), з іншої сторони, укладено договір №394дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) "CLASSIC" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення на користь третьої особи. Предметом вказаного договору є прийняття від вкладника грошової суми в розмірі 14 500,00 доларів США, строк розміщення вкладу складає 5 днів: з 17.09.2014 року по 22.09.2014 року, процентна ставка складає 3% річних.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №02 від 17.09.2014 року на депозитний рахунок ОСОБА_7 були перераховані грошові кошти у сумі 14 500,00 доларів США.

17.09.2014 р позивач звернувся до ПАТ "Банк Камбіо" з заявою про набуття прав Вкладника за Договором від 17.09.2014 року №394дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) "CLASSIC" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення на користь третьої особи.

Крім того, між Позивачем з однієї сторони та ПАТ "Банк Камбіо" з іншої сторони 17.09.2015 р. укладено Додаткову угоду №1 до Договору №394дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) "CLASSIC" в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення на користь третьої особи.

У відповідності до умов Додаткової угоди №1 було внесено відповідні зміни, а саме, в частині, що Вкладником визнано ОСОБА_5.

Постановою Правління Національного банку України від 04 грудня 2014 року № 782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку від 25 вересня 2014 року № 603/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Камбіо» до категорії проблемних».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року № 144 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №46 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Камбіо" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.

На офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 березня 2015 року розміщено оголошення, згідно якого, у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 березня 2015 року №46 про початок ліквідації ПАТ "Банк Камбіо", Фонд з 06 березня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач 26.03.2015 року звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" з проханням включити його до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом №19/1490 від 10.04.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Камбіо" повідомила Позивача, що після з'ясування всіх обставин будуть вжиті всі заходи щодо розблокування виплат та включення його до відповідного реєстру.

Крім того, 24.03.2015 року Позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів із заявою про включення його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; визнати його грошові вимоги у розмірі 14500 доларів США та виплатити його грошові кошти, розміщені у ПАТ "Банк Камбіо", у розмірі 14500 доларів США за Договором строкового банківського вкладу (депозиту) "CLASSIC" в іноземній валюті, зі сплатою процентів в кінці строку, без права поповнення на користь третьої особи №394дф/14 від 17.09.2014 року.

Оскільки позивача не було включено до Повного переліку вкладників та до Загального реєстру, він звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність вимог Позивача щодо зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Камбіо" Додусенко Володимира Івановича включити Позивача до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки Відповідач чітко зазначив у своєму листі від 10.04.2015 року №19/1490, що після проведення перевірки будуть розблоковані рахунки та здійснено виплату, а враховуючи, що перевіркою встановлено нікчемність угоди, то в даному випадку вимоги Позивача є передчасними, оскільки Позивачем не оскаржується рішення Відповідача про визнання угоди нікчемною.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного закону, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом ч. 3 ст. 38 зазначеного закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як установлено судом першої інстанції, на виконання обов'язків, передбачених ст. 37 Закону №4452 наказом Тимчасової адміністрації ПАТ "БАНК КАМБІО" від 17 лютого 2015 року № 157 "Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ "БАНК КАМБІО", було створено комісію з перевірки вкладів фізичних осіб для перевірки документів, пов'язаних з укладанням Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб.

Результати роботи Комісії було оформлено Протоколом 27 лютого 2015 року та запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Додусенку В.І. тимчасово обмежити здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам.

Як зазначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у запереченнях на адміністративний позов, нікчемність договорів обґрунтована проведенням "дроблення" великої суми коштів іншого клієнта з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, позивача не включено до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу.

Як наголошувалось вище, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти на депозитний рахунок в ПАТ "Банк Камбіо" були внесенні до віднесення Банку до категорії проблемних.

На рахунок Позивача в банку було внесено 17 вересня 2014 року 14 500,00 дол. США з призначенням платежу: переказ коштів на депозит згідно депозитної угоди 394дф/14 від 17.09.2014р. На платіжному дорученні в іноземній валюті міститься підпис уповноваженої особи банку, відтиски штампу з зазначення «Виконавець №4» та штампу банківської установи, зокрема, Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» із зазначенням МФО та коду ЄДРПОУ.

Відповідно до п. 2.9 Розділу IV Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 1 червня 2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивачем надано належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Крім того, представником відповідача долучено до матеріалів справи меморіальний ордер від 17.09.2014 року № 121_96 про внесення на депозитний рахунок 14 500 доларів США (еквівалент на день здійснення операції 189 693,57 грн.) з призначенням платежу: перенесення депозиту згідно додаткової угоди від 17.09.2014 р. до Депозитного договору 394дф/14 від 17.09.2014р, що також підтверджує внесення коштів. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачем.

Наведені обставини спростовують твердження відповідача про нікчемність укладеного між позивачем та банком правочину та відсутність підстав для відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Крім того, факт звернення уповноваженої особи до правоохоронних органів з відповідною заявою, з метою підтвердження або спростування правомірності отримання коштів Позивачем та відповідного виникнення права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не свідчить про протиправність дій останніх та, відповідно, не може бути підставою для визнання правочину, укладеного між позивачем та банком, нікчемним.

Також, суд наголошує на тому, що згідно ст. 75 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491, якою до ПАТ КБ "УФС" було застосовано заходи впливу, є банківською таємницею, а тому про неї не було і не могло бути відомо позивачу, що також вказує на добросовісність його дій у спірних правовідносинах.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням суду першої інстанції, що з Заяви про набуття права Вкладника від 17.09.2014 року, яку надано Позивачем, неможливо встановити кому належать підписи.

Як вбачається з тексту самої Заяви про набуття права вкладника (а.с. 18), особами, які вчинили дані підписи зі сторони Банку є ОСОБА_8, Вкладником є ОСОБА_5, крім того підпис уповноваженої особи банку завірений печаткою.

Вказані обставини підтверджуються дослідженням Додаткової угоди №1 (а.с. 17).

Наведені обставини спростовують твердження відповідача про нікчемність укладеного між позивачем та банком правочину та відсутність підстав для відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, на переконання судової колегії, позовні вимоги про зобов'язання включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд також погоджується із позовними вимогами про зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за відсутністю при цьому у Фонду альтернативної поведінки.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом в рішенні від 03 листопада 2015 року у справі № К/800/25636/15.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з»ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа..

Позивачем сплачено судовий збір при поданні позову 73,08 грн. та при поданні апеляційної скарги в сумі 80,40 грн., загалом 153,08 грн., які йому мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись ст.ст.94,195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_5 - задовольнити.

Зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" Додусенка Володимира Івановича включити дані ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_1, виданий 03.11.1998 р. Шевчеківським РВ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) до Повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_1, виданий 03.11.1998 р. Шевчеківським РВ ГУ МВС України в м. Києві, ідентифікаційний код НОМЕР_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1) до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Повного переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" Додусенком Володимиром Івановичем.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_5 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 153 (сто п'ятдесят три) грн. 48 (сорок вісім) коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Постанова в повному обсязі складена 18 грудня 2015 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.