Ухвала суду № 54468132, 17.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2015 рокусправа № 808/459/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 01 квітня 2015 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_2) 16.01.2013 року звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Запорізькій області,правонаступником якої є Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, в якому просила визнати протиправними та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №125 від 29.11.2012 року та постанову №124 від 11.12.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 11 340 грн.

Відповідач Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області заперечував проти адміністративного позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду 01.04.2015 року в задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльно сті" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації; експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" ( в редакції Закону від 19.01. 2012 року) передбачена відповідальність, зокрема, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_2 на підставі рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.06. 2011 року (справа № 2-778/ 2001) є власником самочинно збудованого нерухомого майна, а саме: приміщення медичного центру "ІНФОРМАЦІЯ_1" з службовою прибудовою та магазинами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріалами справи підтверджено, і зазначена обставина не спростована позивачем, що станом на 09.11.2012 року - день проведення позапланової перевірки фахівцями Пологівського інспекційного відділу інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Запорізькій області ( далі Пологівського відділу ІДАБК ) ,позивач експлуатувала вищезазначені об'єкти без прийняття в експлуатацію.

09.11.2012 року за результатами перевірки відповідачем складено акт, та припис №112 від 09.11.2012 року про усунення ФОП ОСОБА_2 порушень вимог законодавства шляхом припинення експлуатації об'єктів до прийняття в експлуатацію, а також зобов'язано позивача повідомити про виконання припису у строк до 19.11.2012 року.

Заступником начальника Інспекції ДАБК у Запорізькій області 21.11.2012 року винесено постанову про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 100 620 грн., які оскаржені позивачем у судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014 року по справі №808/460/13-а в задоволенні вимог ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування припису №112 від 09.11.2012 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №115 від 21.11.2012 року відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5.03.2015 року судові рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Судовими рішеннями встановлено, що відповідач при складанні припису №112 від 09.11.2012 року та постанови від 21.11.2012 року про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності діяв в межах своїх повноважень на підставі діючого законодавства у сфері містобудівної діяльності.

При цьому доводи позивача щодо неможливості притягнення її до відповідальності на підставі Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" спростовані висновками судів про те, що обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.11.2012 року головним державним інспектором Пологівського інспекційного відділу ІДАБК у присутності ФОП ОСОБА_2 проведена перевірка виконання нею попереднього припису №112 від 09.11.2012 року, та встановлено його невиконання, за результатом проведеної перевірки складено акт, в якому відображено порушення позивачем п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі акту перевірки головним державним інспектором Пологівського відділу ІДАБК в межах повноважень винесено припис № 125 від 29.11.2012 року про усунення правопорушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого від ФОП ОСОБА_2 повторно вимагалось усунути виявлене порушення шляхом припинення експлуатації будівель до прийняття в експлуатацію відповідно до вимог законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач з актом та приписом ознайомлена , від підписання відмовилась, у зв'язку з чим ці документи - акт перевірки та припис - направлені на адресу позивача поштою, та отримані останньою 08.12.2012 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

29.11.2012 року відповідачем з дотриманням чинного законодавства складено протокол про здійснення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та 11.12.2012 року винесено постанову про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» у сумі 11 340 грн.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 01 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова