Постанова № 54467510, 24.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/20988/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників

від позивача: Кошарський О.В.,

від відповідача: Голяр І.С.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2015р. у справі №910/20988/15 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

про стягнення 6285,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про стягнення на користь Позивача простроченої заборгованості з орендної плати в сумі 6285,60 грн., пені в сумі 628,56 грн., інфляційних втрат в сумі 2740,99 грн. та 3% річних в сумі 142,56 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015р. задоволено позовні вимоги Позивача до Відповідача повністю.

Рішення обґрунтовано тим, що розмір заборгованості Відповідача з орендної плати за договором оренди за період з лютого 2014р. по липень 2015р. становить 6285,60 грн., доказів сплати орендної плати Відповідачем суду не надано, в зв'язку з чим суд задовольнив позовні вимоги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не досліджено обставини справи, а саме, що Відповідач не використовує вказане приміщення і намагався повернути його Позивачеві. Строк виконання обов'язку Відповідача визначений моментом пред'явлення вимоги Позивача, а саме моментом виставлення рахунків. Оскільки Позивачем не виставлялись рахунки для сплати орендної плати, тому Відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов'язання, а тому не має підстав для нарахування штрафних санкцій.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015р. апеляційну скаргу Відповідача на рішення господарського суду міста Києва прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 24.11.2015р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. апеляційну скаргу у справі №910/20988/15 передано колегії суддів у складі головуючого судді Власова Ю.Л., суддів Корсакової Г.В., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження визначеним складом суду та призначено розгляд скарги на 24.11.2015р.

24.11.2015р. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення місцевого суду залишити без змін.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

01.08.2013р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №7/8 оренди офісного приміщення, за умовами якого Позивач зобов'язався передати у строкове платне користування приміщення, що відповідає санітарно-технічним і протипожежним вимогам, по акту прийому-передачі для розташування офісу Житомирського відділення Відповідача та структурних підрозділів, в тому числі і відокремлених.

Згідно з п.1.2 договору приміщення, що надається в оренду, загальною площею 3,00 кв. м., знаходиться за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Любарська, буд. 4.

Відповідно до п.1.3. договору приміщення вважається фактично переданим Відповідачу з моменту підписання акта прийому-передачі сторонами та його скріплення печатками сторін.

Згідно з п.3.1.5 договору Відповідач в разі закінчення строку дії договору або при його розірванні повинен в семиденний термін повернути приміщення Позивачеві в задовільному технічному стані, про що складається акт прийому-передачі.

Згідно з п.3.1.6. договору у разі вивільнення приміщення без складання акта приймання-передачі Відповідач несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.4.1. договору всі види платежів, що повинні сплачуватись відповідно до даного договору, Відповідач сплачує Позивачу у формі безготівкових банківських розрахунків, шляхом перерахування відповідних сум грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Згідно з п.4.5 договору місячна орендна плата становить 349,20 грн. Відповідно до п.4.6 Договору визначено, що орендна плата сплачується щомісяця, авансом, не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі виставлених Позивачем рахунків.

Згідно з п.4.8 договору за прострочення орендної плати Відповідач сплачує пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ по рефінансуванню за кожний день прострочення платежу, тобто у відповідності із Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до п.5.2. договору дія договору оренди припиняється, в тому числі, внаслідок заборгованості по орендній платі за 3 місяці підряд.

Згідно з п.5.3. договору останній може бути достроково розірваний за ініціативою однієї з сторін, за умови письмового попередження за 1 місяць до дати розірвання договору.

Відповідно до п.6.1 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання акту прийому-передачі і діє до 30.06.2016р.

Згідно з п.7.3. договору за прострочення орендної плати Відповідач сплачує пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, але не більше 10% від суми заборгованості.

01.08.2013р. сторонами підписано акт прийому-передачі приміщення, згідно якого Позивач передав, а Відповідач прийняв в тимчасове орендне користування приміщення, що має загальну площу 3,00 кв.м., яке розташоване за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Любарська, буд. 4.

Проте, Відповідач починаючи з лютого 2014 року не сплачував орендну плату Позивачу, внаслідок чого станом на липень 2015 року має заборгованість перед Позивачем в сумі 6285,60 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди офісного приміщення на виконання якого Позивач 01.08.2013р. передав Відповідачу у строкове платне користування приміщення по акту прийому-передачі, а Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням в сумі 349,20 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача щомісяця, авансом не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи Відповідач з 01.08.2013р. орендує вказане приміщення, з оренди його Позивачу не повертав, проте починаючи з лютого 2014 року не сплачує орендну плату, внаслідок чого станом на липень 2015 року має заборгованість перед Позивачем в сумі 6285,60 грн.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про задоволення вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 6285,60 грн.

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п.7.3. договору за прострочення орендної плати Відповідач сплачує пеню від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, але не більше 10% від суми заборгованості.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про задоволення вимог Позивача про стягнення з Відповідача неустойки в сумі 628,56 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що місцевим судом обґрунтовано задоволені позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 142,56 грн. та інфляційних втрат в сумі 2740,99 грн.

Судом не приймаються до уваги доводи Відповідача, що місцевий суд порушив процесуальні права Відповідача, оскільки розглянув справу та прийняв рішення за відсутності представників останнього.

Згідно з ст.77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такою обставиною, в тому числі, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.3.9.2. вказаної постанови Пленуму господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ст.28 Господарського процесуального кодексу України. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з п.3.12 зазначеної постанови Пленуму неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

З наведених норм та правоположень вбачається, що у разі нез'явлення у судове засідання представника сторони суд може відкласти розгляд справи у разі неможливості вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2015р. місцевим судом було винесено ухвалу про порушення провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.09.2015р. Цією ухвалою було зобов'язано подати Відповідача відзив на позов з доданням доказів, підтверджуючих доводи у відзиві. Зазначену ухвалу суду Відповідач отримав завчасно до судового засідання 25.08.2015р.

У судове засідання 29.09.2015р. представник Відповідача з'явився, проте витребуваний судом відзиву з доказами не подав, а заявив клопотання про відкладення розгляду справи для примирення. Заслухавши пояснення сторін місцевий суд оголосив перерву у судовому засіданні 29.09.2015р. до 13.10.2015р., про що Відповідач був повідомлений у судовому засіданні, що підтверджується розпискою про оголошення перерви з підписом представника Відповідача.

У судове засідання 13.10.2015р. Відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав, витребуваного судом відзиву та інших доказів суду знов не подав.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що місцевий суд правомірно розглянув справу за наявними доказами за відсутності представника Відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Відповідача, що з липня 2014 року Відповідач не користується приміщенням та намагався повернути його Позивача, проте той не вчинив дій на прийняття орендованого приміщення, з посиланням на листи, додані Відповідачем до апеляційної скарги, з наступних підстав.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Як вбачається під час розгляду справи місцевим судом Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, був присутнім у першому судовому засіданні, проте жодних заперечень на позов та доказів на їх підтвердження місцевому суду не подав, а заявив клопотання про відкладення розгляду справи для примирення. У друге судове засідання Відповідач взагалі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов та доказів на їх підтвердження місцевому суду знов не подав.

За вказаних обставин місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення за наявними в справі доказами. Докази, на які Відповідач посилається в апеляційній скарзі щодо некористування орендованим приміщенням та намагання його повернути, Відповідач додав тільки до апеляційної скарги, при цьому жодним чином не обґрунтував неможливість їх подання місцевому суду.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд не може прийняти додаткові докази, додані Відповідачем до апеляційної скарги, та відповідно не приймає до уваги вищевказані доводи Відповідача.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Відповідача, що строк оплати оренди визначений моментом виставлення Позивачем рахунків, які останній не виставляв.

Згідно з ст.613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з п.4.5 договору місячна орендна плата становить 349,20 грн. Відповідно до п.4.6 Договору орендна плата сплачується щомісяця, авансом, не пізніше 10-го числа поточного місяця на підставі виставлених Позивачем рахунків.

З наведеного вбачається, що Відповідач до 10 числі поточного місяця зобов'язаний сплачувати Позивачу 349,20 грн. орендної плати. При цьому, не виставлення Позивачем рахунків ніяким чином не перешкоджає Відповідачу виконувати свої зобов'язання зі сплати Позивачу до 10 числі місяця оренди 349,20 грн. орендної плати, оскільки йому були відомі платіжні реквізити Позивача, розмір орендної плати та строки її сплати.

Посилання Відповідача на не встановлення місцевим судом права Позивача на передачу вказаного приміщення в оренду Відповідачу не приймається апеляційним судом до уваги, оскільки виходить за межі предмету та підстав спору, якими є стягнення з Відповідача орендної плати за користування орендованим приміщенням.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2015р. у справі №910/20988/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 13.10.2015р. у справі №910/20988/15 залишити без змін.

Повний текст складено 26.11.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

Є.Ю. Шаптала