Рішення № 54466831, 15.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015Справа №910/29989/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»доПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»простягнення 2416 грн. 43 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.11.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» з вимогами до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 2416 грн. 43 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу Фіат, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/1329029, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 порушено провадження у справі № 910/29989/15 та справу призначено до розгляду на 15.12.2015.

11.12.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання, в якому позивач просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. При цьому, у вказаному клопотанні позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання 15.12.2015 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103034893741.

Представник відповідача у судове засідання 15.12.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103034893750.

При цьому, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, однак, враховуючи відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 15.12.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Довідки № 9301992 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої УДАІ ГУМВС України в м. Києві, та постанови Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2013 у справі № 759/18539/13-п (провадження № 3/759/7093/13), яка набрала законної сили 24.12.2014, встановлено, що 15.11.2013 ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Фіат, державний номер НОМЕР_2, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

29.05.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2800-13-00081, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Фольксваген, державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 8 Договору строк його дії встановлений з 01.06.2013 по 31.05.2014.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку № С300265179/СС00181095 від 18.11.2013, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» та складеного на підставі калькуляції/висновку № СТОКА-513 від 20.11.2013 (за допомогою ліцензійного програмного забезпечення системи Audatex), фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, становить 3181 грн. 43 коп. (разом з ПДВ).

Судом встановлено, що наведені у рахунку № С300265179/СС00181095 від 18.11.2013 роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, що зазначені у первинній довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП та виданій МВС України Управління Державтоінспекції ГУМВС України в м. Києві, та акті огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектній відомості) від 16.11.2013.

Вказані обставини не були спростовані відповідачем.

Згідно зі страховим актом № СТОКА-513 від 22.11.2013, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група», загальний розмір страхового відшкодування за Договором № 28-2800-13-00081 від 29.05.2013 становить 2926 грн. 43 коп. (3181 грн. 43 коп. - «мінус» безумовна франшизи у розмірі 255 грн. 00 коп., що становить 0,30% від страхової суми у розмірі 85000 грн. 00 коп., відповідно до п. 11.8 Договору № 28-2800-13-00081 від 29.05.2013).

На підставі вказаного страхового акту та заяви про настання страхового випадку та виплати страхового відшкодування від 16.11.2013 позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 2926 грн. 43 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз», що підтверджується платіжним дорученням № 21398 від 25.11.2013, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Фіат, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/1329029 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 510 грн. 00 коп. (відповідно до електронного витягу з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученого позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 23.07.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу (вих. № 692АПС від 17.07.2014) за Полісом АС/1329029, що підтверджується копією фіскального чеку від 23.07.2014, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, однак станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду відповідач страхове відшкодування за Полісом АС/1329029 у розмірі 2926 грн. 43 коп. не сплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Фіат, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/1329029, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Фіат, державний номер НОМЕР_2, власнику автотранспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АС/1329029).

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО або акту виконаних робіт.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2007, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин відповідачем суду надано не було.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази наявності у автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, коефіцієнта фізичного зносу, який має враховуватись при визначенні вартості відновлювального ремонту.

Отже, рахунок № С300265179/СС00181095 від 18.11.2013, виставлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» та складений на підставі калькуляції/висновку № СТОКА-513 від 20.11.2013 (за допомогою ліцензійного програмного забезпечення системи Audatex), є належним доказом фактичної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, у розмірі 3181 грн. 43 коп. (разом з ПДВ), з урахуванням встановлення судом причинного зв'язку між тими роботами, що зазначені у рахунку № С300265179/СС00181095 від 18.11.2013, у первинній довідці ДАІ, складеній за обставинами ДТП та виданій МВС України Управління Державтоінспекції ГУМВС України в м. Києві, та акті огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектній відомості) від 16.11.2013.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений був права у випадку непогодження із визначеною позивачем вартістю відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, скласти власний звіт про оцінку вартості ремонту (відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Однак, суд зазначає, що згідно з рахунком № С300265179/СС00181095 від 18.11.2013 на суму 3181 грн. 43 коп. до переліку ремонтних робіт включено роботи з мийки безконтактної на суму 53,20 грн. без ПДВ (разом з ПДВ становить 63,84 грн.) та роботи з мийки технологічної на суму 26,60 грн. без ПДВ (разом з ПДВ 31,92 грн.).

Суд зазначає, що роботи з мийки технологічної на суму 26,60 грн. без ПДВ (разом з ПДВ 31,92 грн.) входять до вартості відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, оскільки необхідність здійснення технологічної мийки пошкодженого автомобіля має прямий причинний зв'язок з належним забезпеченням умов для виконання відновлювальних робіт.

Однак, роботи з мийки безконтактної на суму 53,20 грн. без ПДВ (разом з ПДВ становить 63,84 грн.) не входять до суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки не входять до вартості відновлювального ремонту, так як це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092. Відповідно до пункту 1.6. вказаної методики, відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин, таких як мийка безконтактна, не повинні відшкодовуватись за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольксваген, державний номер НОМЕР_1, становить 3117 грн. 59 коп. (3181 грн. 43 коп. - «мінус» 63 грн. 84 коп.).

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/1329029 у межах фактично здійснених ним витрат (суми страхового відшкодування, сплаченої за договором добровільного страхування, у розмірі 2926 грн. 43 коп.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, що становить 3117 грн. 59 коп. (3181 грн. 43 коп. відповідно до рахунку № С300265179/СС00181095 від 18.11.2013 - «мінус» 63 грн. 84 коп.) з урахуванням франшизи за Полісом АС/1329029 у розмірі 510 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення 2416 грн. 43 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3575 від 16.03.2015.

Водночас, відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону станом на дату подання позову) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, при зверненні позивача з даним позовом до суду, він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп., тобто, позивачем переплачено судовий збір у розмірі 609 грн. 00 коп. (1827 грн. 00 коп. - 1218 грн. 00 коп.).

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, у випадку звернення позивача із клопотанням про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, йому буде повернуто із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 609 (шістсот дев'ять ) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д; ідентифікаційний код: 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код: 30859524) грошові кошти у розмірі 2416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 21.12.2015

Суддя І.М. Отрош