Рішення № 54466760, 15.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015Справа №910/28078/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі - Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн - ТВ"

про стягнення 110 672,31 грн.

Суддя М.М. Якименко

Представники сторін:

від позивача: Ткач В.Д. - довіреність №1 від 01.04.2015 року;

від відповідача: Лапчик П.А. - довіреність від 01.04.2015р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі - Україна" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн - ТВ" про стягнення 110 672,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в процесі виконання Договору №17/15М транспортного експедирування від 11.03.2015 року позивач поніс з вини відповідача додаткові витрати, обумовлені договором, які відповідач відмовляється компенсувати позивачу.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 110 672,31 грн. - боргу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.11.2015 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2015 року відкладено розгляд справи на 15.12.2015 року.

09.12.2015 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

15.12.2015 року через канцелярію суду представник позивача подав заперечення на відзив відповідача на позовну заяву.

В судовому засіданні 15.12.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 15.12.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі - Україна" (далі по тексту - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатурн - ТВ» (далі по тексту - відповідач, клієнт) укладено Договір №17/15М транспортного експедирування (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.2. Договору) Експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта надати Клієнту комплекс транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією перевезень, зберіганням, доставкою вантажів.

Згідно з п. 1.3. Договору, умови надання послуг, а також перелік операцій які необхідні для здійснення перевезень узгоджуються сторонами в Заявках. Заявка є невід'ємною частиною цього договору. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за цим договором пріоритетними є умови, зазначені у Заявці. Допускається отримання заявки по факсимільному зв'язку або електронною поштою (E-mail).

Відповідно до п.2.1.5., 2.1.7. Договору, Експедитор має право отримувати від Клієнта додаткові витрати, штрафи та інші платежі які виникли у експедитора при виконанні даного договору в інтересах Клієнта.

Пунктом 2.4.10 Договору встановлено, що в разі невідповідності фактичного вантажу по якості, кількості та коду товару, Клієнт відшкодовує затрати, штрафи, санкції в повному обсязі.

Клієнт зобов'язаний сплатити послуги Експедитора, а також відшкодувати додаткові збитки, затрати, штрафи та інші платежі понесені Експедитором в інтересах Клієнта (п.2.4.13 Договору).

Відповідно до п. 4.3.3. Договору в разі відмови Клієнта від вантажу який прибув в його адресу або відмови вантажоодержувача від вантажу який прибув в його адресу від Клієнта вантажу, Клієнт сплачує всі фактичні витрати, понесені Експедитором який останній сплатив третім особам, вартість простою транспортних засобів, а також затрати по поверненню вантажу вантажовідправнику та утилізації вантажу.

На виконання умов Договору позивачем надані відповідачу транспортні-експедиторські послуги (далі по тексту - послуги) по перевезенню морським транспортом та розформуванню вантажу в порту Одеса за маршрутом Шеньчшень (Китай) - Одеса (Україна), по коносаменту №LLLIYV53192115ІУУ (лінійний коносамент MSCUC5293265) в контейнері MSCU 9654056.

Вартість наданих послуг склала 27 825,00 грн. про, що Відповідачу для сплати направлено рахунок-фактуру №СФ-0001528 від 25.05.2015 року, який Відповідачем оплачено платіжним дорученням №757 від 26.05.2015 року в повному обсязі.

Також, Відповідачем компенсовано страхування вантажу на суму 2 047,14 грн. по коносаменту № LLLIYV531921151YV в контейнері MSCU 9654056, згідно рахунку-фактури №0001597 від 25.05.2015 року.

При прибутті контейнера MSCU9654056 в місце призначення, з ціллю переміщення контейнера по порту в місце подальшого зберігання вантажу та його розформування, Позивачем залучено третю особу TOB «JIAMAPIH» якому доручено перемістити контейнер до складу (територія Одеського портового холодильника) для розформування та подальшого зберігання, для чого контейнер було завантажено на автомобіль НОМЕР_1 (технологічний транспорт) та доставлено на склад. Перевезення контейнера виконувалось по наряду №641 та маршрутній карті. Перед початком розформування контейнера, митними органами проведено огляд вантажу під час якого виявлено невідповідність вантажу Відповідача супроводжувальним документам, в зв'язку з чим автомобіль (технологічний транспорт) на якому переміщався контейнер з вантажем Відповідача було затримано для подальшого огляду вантажу та прийняття рішення щодо вантажу Відповідача. Автотранспортний засіб (технологічний транспорт) простояв в період з 08.05 по 19.05.2015 року (12 діб).

Відповідно до п. 4.3.6. Договору, якщо, в разі вини Клієнта зривається день розформування вантажу, по причині неповної, не своєчасної чи неналежної інформації, Клієнт зобов'язується сплатити Експедитору штраф за простій заброньованого автотранспорту, в розмірі 50 доларів США за сутки по курсу Міжбанку на день виставлення рахунку, що станом на 15.06.2015 року складає 12 854,08 грн., про що Відповідачу для сплати виставлено рахунок-фактуру №СФ-0001804 від 15.06.2015 року, направлено претензію за №1130 від 26.08.2015 року. Відповідь на претензію Відповідач не надав, кошти в сумі 12854,08 грн. на розрахунковий рахунок Позивача не сплатив.

Відповідач від вантажу, який прибув по коносаменту № LLLIYV53192115IYV в контейнері MSCU 9654056, відмовився, розпоряджень Відповідач щодо вантажу не надавав в зв'язку з чим вантаж передано митним органам.

При передачі вантажу було проведено оцінку та моніторинг вантажу для чого була залучена компанія ТОВ «ОДЕСЬКИМ АУКЦІОННИМ ЦЕНТР», яка провела моніторинг та провела оцінку вантажу, за результатами якого складено висновок оцінки №20-47/08-2015 від 19.08.2015 року. Витрати за надані послуги склали 2 150,00 грн., в зв'язку з чим виконавцем позивачу виставлено рахунок-фактуру №347 від 19.08.2015 року, який Позивачем оплачено платіжним дорученням №3522 від 21.09.2015 року. Позивачем, для відшкодування витрат, Відповідачу направлено рахунок-фактуру №СФ-0002888 від 31.08.2015 року та претензію №1141 від 31.08.2015 року. Однак відповідь на претензію позивач не отримав, грошові кошти в сумі 2 150,00 грн. відповідачем позивачу не сплачені.

Також, Позивачем для сортування та зважування вантажу залучено ТОВ «ЮГАС» яка провела сортування та зважування вантажу за результатами чого складено акт огляду №UJ22916-МACU9654056, витрати за надані послуги склали 550,00 грн. За надані послуги Позивачу виставлено рахунок-фактуру №С790/15 від 31 серпня 2015 року та акт виконаних робіт № 790/15 від 10 вересня 2015 року, які позивачем оплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №3465 від 16 вересня 2015 року. Позивачем, для відшкодування затрат, Відповідачу направлено рахунок-фактуру №СФ-0002979 від 31.08.2015 року та акт № ОУ-0002979 від 31 серпня 2015 року, які отримано 18.09.2015 року. Наведений рахунок-фактуру №СФ-0002979 від 31.08.2015 року на суму 550,00 грн. залишився відповідачем не оплаченим.

Контейнер MSCU 9654056 з моменту прибуття в порт був розвантажений 21.08.2015 року, в результаті чого виник демередж (понаднормативне використання контейнерного обладнання) в кількості 97 днів, в зв'язку з чим ТОВ «МШК Україна» на адресу позивача, направило рахунок IMINP\06890\2015-MSU 24-AUG-1 на суму 95 118,23 грн., який позивачем оплачено платіжним доручення №3257 від 02.09.2015 року на суму 86 786,70 грн. та платіжним доручення №3258 від 02.09.2015 року на суму 8 331,53 грн. Позивачем, для відшкодування затрат, Відповідачу направлено рахунок-фактуру №СФ-0002886 від 31.08.2015 року на суму 95 118,23 грн. та претензію № 1141 від 31.08.2015 року. Відповідь на претензію Відповідач не надав, кошти в сумі 95 118,23 грн. на розрахунковий рахунок Позивача не сплатив.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що для врегулюванням питання щодо вантажу Відповідача з урахуванням простою автотранспорту, демереджу та витрат по оцінці вантажу позивач зазнав додаткових витрат в розмірі 110 672,31 грн., які просить суд сягнути з відповідача

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.

Згідно з ч. 1 ст. 929 ЦК України що кореспондується з ч. 1 ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція (ч. 4 ст. 306 ГК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

Згідно з приписами ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, в зв'язку з чим поніс додаткові витрати в розмірі 110 672,31 грн., а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість понесених позивачем витрат, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 110 672,31 грн.

Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами та чинним законодавством.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 110 672,31 грн. - боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн - ТВ" (04119, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 25-А, ЛІТЕРА "Г"; код ЄДРПОУ 33156447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФ ЕС Маккензі-Україна" (04060, м. Київ, ВУЛИЦЯ АК.ЩУСЄВА, будинок 36; код ЄДРПОУ 33835710) 110 672 (сто десять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 31 коп. - боргу, 1 660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 10 коп. - судового збору.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 18.12.2015 року.