Постанова № 54464634, 18.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10619/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бісті Фіст» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бісті Фіст» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210 та рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини цієї справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню в частині щодо задоволення позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Бісті Фіст» ( далі - ТОВ «Бісті Фіст» ) є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві ).

Відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ «Бісті Фіст» з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 20.01.2015 р. № 26/14/21/38124187.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві встановлено: 1) зберігання позивачем з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку установленого зразка, що призвело до порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів»; 2) факт не оприбуткування в книзі обліку розрахункових операцій готівкових коштів на суму 2075,50 грн., що призвело до порушення п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

На підставі зазначеного акту від 20.01.2015 р. № 26/14/21/38124187 відповідачем було винесено: 1) рішення про застосування фінансових санкцій від 02.02.2015 р. № 0001/26-59-21-69, який до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 17000,00 грн.; 2) податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 10377,50 грн.

Зазначені рішення податкового органу були оскаржені ТОВ «Бісті Фіст» в адміністративному досудовому порядку до ГУ ДФС у м. Києві та за результатами розгляду скарг залишені без змін.

Вважаючи протиправними податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210 та рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69 позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення податкового органу є протиправними і підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції в частині щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України ( далі - ПК України ), Законом України «Про державне регулювання виробництва та торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» ( далі - Закон № 481/95-ВР ), Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1251 ( далі - Положення № 1251 ), Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» від 30.07.1996 р. № 854 ( далі - Правила № 854 ), Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 ( далі - Положення №637), Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 (далі - Указ № 436/95), Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій» ( далі - Постанова № 199 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України, марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

За змістом п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

У ст. 11 Закону № 481/95-ВР закріплено, що маркування горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) горілки та лікеро-горілчаних виробів, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника; знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту (% об.); місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Пунктами 20, 21, 22 Положення № 1251 передбачено вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Рак") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

У п. 5, 6, 12 Правил № 854 закріплено, що в документах, згідно з якими до торговельної мережі надійшли алкогольні напої, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити відповідно до законодавства надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - інформації про сертифікацію продукції, документи про її якість, безпеку та ціну.

Зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктами 1, 2 Закону N 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п. 7 Постанови № 199 та п. 1 приміток до вказаної Постанови усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Отже, законодавством регламентовано зобов'язання суб'єктів господарювання здійснювати своєчасне оприбуткування готівки, що надходить до каси, шляхом її обліку в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі відповідних Z-звітів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що сума готівки у розмірі 2075,50 грн. була визначена відповідачем із Z-звітів ТОВ «Бісті Фіст» №№ 0619, 0620, які на момент проведення перевірки були роздруковані та вклеєні в КОРО, але без внесення відповідних записів до КОРО, як того вимагає порядок ведення КОРО, у відповідності до розділу 4 Положення №637.

Зазначені обставини вбачаються з матеріалів справи та визнані обома сторонами в ході апеляційного провадження.

З огляду на це, апеляційний суд вважає, що позивачем фактично було здійснено оприбуткування готівки в розмірі 2075,50 грн. за Z-звітами №№0619, 0620, як того вимагає п. 2.6 Положення № 637, але з порушенням порядку ведення КОРО, який регламентовано не п. 2.6 вказаного Положення, на підставі якого позивача було притягнуто до відповідальності та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. №0002952210, а розділом 4 Положення № 637, що є зовсім іншим складом адміністративного правопорушення та передбачає застосування до правопорушника інших заходів адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. № 0002952210.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не містять жодних обґрунтувань правомірності прийняття відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення.

Більш того, у своїй апеляційній скарзі податковий орган, окрім іншого, посилається саме на п. 4.2 розділу 4 Положення № 637, фактично говорячи про порушення позивачем порядку ведення касової книги в частині відображення сум готівки в касовій книзі, а також в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником апелянта було визнано, що позивачем порушено саме порядок ведення КОРО, а не п. 2.6 Положення № 637 щодо нездійснення оприбуткування готівки.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2015 р. №0002952210 було повно встановлено обставини справи та ухвалено рішення суду з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 200 КАС України, є правовою підставою для залишення без змін оскаржуваної постанови суду в цій частині.

Перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17.04.2015 р. № 0001/26-59-21-69 колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, з наведених вище правових норм вбачається, що однією з обов'язкових вимог, які мають виконуватися суб'єктами господарювання при реалізації та зберіганні з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, є необхідність забезпечення ними схоронності марок акцизного податку на ємкостях з алкогольними напоями навіть при продажу таких напоїв на розлив, оскільки відсутність на пляшці з алкоголем акцизу фактично унеможливлює встановлення автентичності як позначеного ним напою, так і самої акцизної марка, яка на ньому містилася, та становить склад адміністративного правопорушення, що передбачений абз. 15 ч. 2 ст. 17 № 481/95-ВР.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що під час проведення фактичної перевірки ТОВ «Бісті Фіст» з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами відповідачем було встановлено факт зберігання позивачем з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що зафіксовано в акті перевірки від 20.01.2015 р. № 26/14/21/38124187 та в додатку № 1 до вказаного акту / а.с. 115-117, 15 /.

При цьому, зазначений акт від імені ТОВ «Бісті Фіст» підписано бухгалтером ОСОБА_2 із зазначенням, що зауважень до акту перевірки немає / а.с. 117 /.

В поясненнях до акту перевірки, які надані касиром ТОВ «Бісті Фіст» також не наведено жодних зауважень до акту в частині щодо відсутності марок акцизного податку на алкогольних напоях / а.с. 118 /.

З видаткових накладних, наданих позивачем суду / а.с. 20-21 / вбачається лише факт придбання алкогольних напоїв у ТОВ «Баядера Логістик», однак, відомостей щодо наявності марок акцизного податку на пляшках з алкогольними напоями, які були виявлені відповідачем в ході перевірки, не міститься.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у позивача було витребувано сертифікати якості на алкогольні напої, які виявлені в нього контролюючим податковим органом під час проведення фактичної перевірки, однак, ані витребуваних документів, ані будь-яких інших, які б надавали можливість встановити якість та походження товару (факт первісної наявності на ньому марок акцизного податку) суду надано не було.

Пояснення власниці приміщення, яке орендує позивач для здійснення господарської діяльності, про те, що виявлена у позивача пляшка вина «Мерлот» була придбана нею особисто і залишена на зберігання в цьому приміщенні / а.с. 22 / не спростовують факт порушення позивачем вимог ст. 11 Закону № 481/95-ВР та, зокрема факт зберігання товариством для подальшої реалізації цілого ряду інших алкогольних напоїв, що були в нього виявлені відповідачем під час проведення фактичної перевірки без марок акцизного податку / а.с. 15/.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку, позивачем ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження не було надано жодних доказів, які б підтверджували факт наявності марок акцизного податку та/або їх залишків на пляшках з алкогольними напоями, що були виявлені відповідачем у ТОВ «Бісті Фіст» при проведенні фактичної перевірки.

Натомість, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи у відповідності до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, надав суду матеріали перевірки ТОВ «Бісті Фіст», на підставі яких було винесено оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69, з яких вбачається факт відсутності марок акцизного податку на спірних товарах, про що зазначено вище.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17.04.2015 р. № 0001/26-59-21-69 і приходить до висновку про те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення в цій частині задоволення позовних вимог було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року в частині про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69 - скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року в частині про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69 - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову в частині позовних вимог про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0001/26-59-21-69 - відмовити.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 21.12.2015 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.