Ухвала суду № 54464334, 09.12.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 876/5896/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Бедрій Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.03.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до суду та просила визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Закарпатській області від 11.11.2013 року № ЗК/2122787000:01:101/00001211 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» та накази від 29.09.2014 року №№ 1484-СГ, 1485-СГ, 1486-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки». Просила зобов'язати Головне управління Держземагентства у Закарпатській області переукласти із позивачем Договір оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Сернянської сільської ради, урочище «Есром» за межами населених пунктів загальною площею 134,6344 га. (земельна ділянка площею 58,9114 га., земельна ділянка площею 14,7635 га., земельна ділянка площею 60,9595 га.) строком на 15 років.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Закарпатській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - закрито.

Не погодившись із ухвалою суду, її оскаржено позивачем, який покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду.

В обґрунтування зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що в разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність або в оренду при відсутності реалізації цього права (отримання Свідоцтва про право власності на земельну ділянку та його реєстрації, або укладення договору оренди земельної ділянки та реєстрації його в встановленому порядку), оспорювання даних рішень ( наказів ) має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Зазначає, що оспорюванні накази суб'єкта владних повноважень не реалізовані, оскільки договір оренди земельних ділянок на їх підставі не укладений та не зареєстрований у встановленому законодавством порядку, тому дані накази є публічно-правовими актами, які оспорюються в порядку адміністративного судочинства.

Вважає, що справа повністю відповідає вимогам щодо підсудності справ адміністративним судам і повинна вирішуватись саме у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Із такими висновками колегія суддів погоджується та зазначає наступне.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржуваний наказ порушує її права та законні інтереси, оскільки земельні ділянки, які згідно наказів передані в оренду третій особі, раніше в встановленому на той час порядку і діючого законодавства, належним розпорядником земель державної власності були передані їй в оренду, та з нею було укладено Договір оренди земельних ділянок, дані ділянки використовувались для ведення фермерського господарства. Вважає, що вказані земельні ділянки не могли вже надаватися в оренду іншій особі, тим паче, що відповідно до ч.10 ст.123 Земельного кодексу України дані ділянки спочатку необхідно було вилучити в позивача.

З аналізу ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 6 КАС України вбачається, що захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають права, свободи або інтереси фізичних та юридичних осіб, порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено матеріалами справи, наказом Головного Управління Держземагентства у Закарпатській області від 11 листопада 2013 року № ЗК/2122787000:01:101/00001211 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду» надано громадянину ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду загальною орієнтовною площею 134, 6344 га із земель сільськогосподарського призначення для введення фермерського господарства розташованих за межами населеного пункту, на території Сернянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Наказами від 29.09.2014 року №№ 1484-СГ, 1485-СГ, 1486-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки» було надано громадянину ОСОБА_2 земельні ділянки площею : 58,9117 га, 60,9596 га та 14, 7635 га строком на 49 років із земель сільськогосподарського призначення державної власності для введення фермерського господарства розташованих за межами населеного пункту, на території Сернянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Відповідно до статті 17 частини 1 та 2 пункту КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Зенд проти Австрії» від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не тільки на правову основу самого існування «суду», а й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, установлений законом» у ч.1 ст.6 конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, установленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що спори які виникають із земельних відносин та у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Наведене відповідає висновку Верховного Суду України щодо правильного застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії, викладеному, зокрема, у постанові від 24 лютого 2015 року по справі № 21-34а15.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.199, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.04.2015 року про закриття провадження у справі № 807/443/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль