Рішення № 54464138, 17.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2015 р.Справа № 916/3410/15

Господарський суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Волкова Р.В.,

Судді Петренко Н.Д. та судді Гуляк Г.І.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко інтересах держави в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "ПОРТО-ФРАНКО" (м. Одеса);

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОМОРПЕЧАТЬ" (м. Одеса);

про стягнення 51 612,52 дол. США

За участю:

представника позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

представник відповідача: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Порто-Франко", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморпечать", про стягнення 51612,52 долл. США.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем 05.03.2012 Кредитного договору (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 94/2-12, укладання додаткових угод до договору, виникнення у відповідача простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 12871,41 долл. США, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 29792,86долл.США, заборгованості за простроченими відсотками за період з 11.07.2014 р. по 13.07.2015 р. у розмірі 5386,36долл.США, заборгованості за нарахованими відсотками за період з 14.07.2014 р. по 10.08.2015 р. у розмірі 384,82долл.США, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2110,56долл.США, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 1066,51 долл. США.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на укладання 22.08.2014 р. договору факторингу між позивачем та ТОВ "Фінансова компанія "ТОП ФІНАНС", перехід до останнього права вимоги погашення кредиту, відсутність порушення прав позивача та відсутність в нього права вимоги за кредитним договором.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 05.03.2012 р. був підписаний Кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 94/2-12, предметом якого є надання відповідачу кредиту у вигляді відзивної реверсивної кредитної лінії з лімітом в сумі 55000 долл. США на строк с 05.03.2012 р. по 04.03.2014 р. зі сплатою 15% річних на поповнення оборотних коштів. Сторонами також укладались додаткові угоди до договору.

Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 103 від 26.09.2014 р., що було прийняте на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.09.2014 р. № 610 „Про віднесення публічного акціонерного товариства акціонерного банку „Порто-Франко" до категорії неплатоспроможних", було розпочато з 29.09.2014 р. процедуру виведення ПАТ АБ „Порто-Франко" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 29.09.2014 р. по 29.12.2014 р. включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ „Порто-Франко" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.

Відповідно до ст.ст.34,35 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30.01.2015 р. № 67 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ "ПОРТО-ФРАНКО" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 30.01.2015 р. № 19 "Про початок процедури ліквідації та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ "ПОРТО-ФРАНКО" (далі - АБ "ПОРТО-ФРАНКО") та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ "ПОРТО-ФРАНКО" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 30.01.2015 р. по 29.01.2016 р. включно.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вже зазначалось, 05.03.2012 р. був між сторонами був підписаний Кредитний договір (відзивна реверсивна кредитна лінія) № 94/2-12, згідно якого позивач взяв на себе обовязок видати кредит у сумі згідно п.1.1 договору, а відповідач зобовязався забезпечити своєчасне повернення банку всій суми кредиту, сплату відсотків за користування кредитом, а також виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1.6 договору передбачена можливість дострокового стягнення Банком кредиту та нарахованих відсотків.

Пунктом 4.2.3 договору на відповідача був покладений обовязок повернути кредит та відсотки за користування кредитом в валюті кредиту у

Як встановлено судом, Позивач свої зобов'язання щодо видачі кредиту виконав. Однак, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 12871,41долл.США, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 29792,86долл.США, заборгованості за простроченими відсотками за період з 11.07.2014 р. по 13.07.2015 р. у розмірі 5386,36долл.США обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем також нарахована пеня у розмірі 2110,56долл.США за несвоєчасне повернення кредиту та у розмірі 1066,51долл.США за несвоєчасне повернення відсотків.

Стосовно стягнення пені у доларах США суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до приписів ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, п.1 ст.547 ЦК України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.5.1.7 договору, Банк має право вимагати від відповідача сплати пені за кожен день прострочки повернення кредиту та прострочки сплати відсотків за користування кредитом у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У Постанові Верховного Суду України по справі 3-29гс15 від 1 квітня 2015 року вказано, що не можна погодитися з висновком ВГСУ, який зазначив, що суд правомірно стягнув пеню у доларах США.

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України ).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України; оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку вбачається, що він розраховує пеню шляхом застосування подвійної облікової ставки НБУ до суми заборгованості, яка визначена в доларах США.

Вищенаведені обставини унеможливлюють задоволення вимог позивача про стягнення пені в доларах США.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Під час розгляду справи Відповідачем не надано доказів виконання умов договору щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків по кредиту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 12 871,41долл.США, поточної заборгованості за кредитом у розмірі 29792,86долл.США, заборгованості за простроченими відсотками за період з 11.07.2014 р. по 13.07.2015 р. у розмірі 5386,36долл.США, заборгованості за нарахованими відсотками за період з 14.07.2014 р. по 10.08.2015 р. у розмірі 384,82долл.США.

Судові витрати по сплаті судового збору згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 4 ч.1 ст.55 Господарського процесуального Кодексу України зазначено, що у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Станом на 14.08.2015 р. офіційний курс становив 2139.6247 гривень за 100 доларів США. Таким чином гривневий еквівалент становить:

- прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 12 871,41долл.США 275399,87грн.;

- поточна заборгованість за кредитом у розмірі 29792,86долл.США- 637455,39грн.;

- заборгованість за простроченими відсотками за період з 11.07.2014 р. по 13.07.2015 р. у розмірі 5386,36долл.США - 115247,90грн.;

- заборгованість за нарахованими відсотками за період з 14.07.2014 по 10.08.2015 у розмірі 384,82долл.США - 8233,70грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 2110,56долл.США - 45158,06грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 1066,51долл.США - 22819,31грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 253, 256, 258, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 626, 627, 639, 1048, 1054, Цивільного Кодексу України, ст.ст.223, 232 Господарського Кодексу України, ст.ст.32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморпечать" (65085, м. Одеса, вул. Самарська буд.2, код 34673344) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Порто-Франко" (65029, м. Одеса, вул. Ольгіївська, 8. код 13881479) 12 871,41 долл.США (що еквівалентно 275 399,87 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом, 29792,86 долл.США (що еквівалентно 637455,39грн.) - поточна заборгованість за кредитом, 5386,36 долл.США (що еквівалентно 115247,90 грн.) - заборгованість за простроченими відсотками за період з 11.07.2014 р. по 13.07.2015 р., 384,82 долл.США (що еквівалентно 8233,70 грн.) - заборгованість за нарахованими відсотками за період з 14.07.2014 р. по 10.08.2015 р.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморпечать" (65085, м. Одеса, вул. Самарська буд.2, код 34673344) до Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 21 183/двадцять одну тисячу сто вісімдесят три/грн. 10 коп. судового збору.

4.В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 17.12.2015 року.

Повне рішення складено 21 грудня 2015 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя Н.Д. Петренко

Суддя Г.І. Гуляк