Ухвала суду № 54463967, 21.12.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/12458/15-а

Провадження № 2-а/750/984/15

У Х В А Л А

21 грудня 2015 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Жук М.І., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

16 грудня 2015 року позивач поштою звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу від 01.12.2015 року у розмірі 1360 грн. 00 коп.

Позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повинна бути залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України.

Позивач надав суду платіжне доручення № 3411 від 16 грудня 2015 року, з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 1218 грн.00 коп., проте відсутні докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Суд зауважує, що статтею 9 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015), передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обов’язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.

При цьому, згідно з статтею 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2011 року № 2346-ІІІ платіжне доручення є розрахунковим документом для ініціювання переказу коштів, а пунктом 22.4 цієї ж статті Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника – з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника – з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Цим же Законом передбачено процедуру відкликання розрахункових документів (ст. 23), неможливість їх своєчасного виконання банком (ст.22) з тих чи інших підстав та можливість часткового виконання розрахункового документа (відсутність або недостатність коштів на рахунку, дотримання черговості надходження та виконання розрахункових документів, тощо.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що всупереч вимог ч.3 ст.106 КАС України надане позивачем платіжне доручення не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до Державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору. На думку суду, додатковим підтвердженням цього факту може бути довідка відповідної установи Державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до Державного бюджету чи засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи про здійснене нею виконання розрахункового документа та перерахування цих коштів до Державного бюджету, тощо.

Зазначені недоліки перешкоджають проведенню належної підготовки справи до відкриття провадження у справі і є підставою для залишення адміністративного позову без руху.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 106, 108 Кодексу Адміністративного Судочинства України,

у х в а л и в :

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,- залишити без руху.

Запропонувати позивачу в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки, а саме: надати суду докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Роз’яснити, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: