Рішення № 54463937, 21.05.2012, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц/2190/1456/12 Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1

Категорія: 56 Доповідач: Вейтас І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Цуканової І.В.

Суддів: Радченка С.В.

ОСОБА_2

При секретарі: Кримцевій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні та заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 06.02.2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні, ОСОБА_6 про захист права власності, виключення майна із акту опису та зняття арешту з майна, -

встановила:

В липні 2011 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 11 березня 2010 року між нею та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу квартири № 29 по Бериславському шосе, 12-а в м.Херсоні, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу. 02.02.2011 року позивач звернулась до Херсонського ДБТІ з заявою про реєстрацію вказаного договору купівлі-продажу але їй було відмовлено у реєстрації, так як вказана квартира перебуває під арештом згідно ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона від 01.10.2010 року та постанови про арешт майна боржника ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні від 13.10.2010 року. Посилаючись на те, що вона є законним власником квартири і дії по арешту майна порушують її права як власника, позивач просила визнати за нею право власності на квартиру № 29 по Бериславському шосе, 12-а в м.Херсоні, та зняти арешт з казаної квартири.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 06 лютого 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано за позивачем право власності на квартиру № 29 по Бериславському шосе, 12-а в м.Херсоні, та постановлено виключити з акту опису та зняти арешт з вказаної квартири, який накладено постановою ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні від 13.10.2010 року про арешт майна боржника ОСОБА_6.

Не погоджуючись з рішення суду, відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні в апеляційній скарзі вказує, що рішення постановлено судом з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, через неповне зясування судом обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи. При цьому вказує, що так як договір купівлі-продажу квартири не зареєстрований в органах ДБТІ, то позивача не можна вважати власником квартири і тому судом неправомірно виключено вказане майно з акту опису та знято з нього арешт.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до апеляційного суду з заявою про приєднання до апеляційної скарги ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, в якій вказують, що є кредиторами відповідача ОСОБА_6, арешт на квартиру якої було накладено в порядку виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_6 на їхню користь та на користь інших стягувачів заборгованості. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування судом обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, просили скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5, посилаючись на безпідставність доводів скарги, просить її відхилити а рішення суду залишити без змін.

Позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 до суду не з'явилися з невідомих суду причин, про причини неявки не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, про розгляд справи були повідомлені належним чином. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявились, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.ЗОЗ ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Статтею 182 ЦК України передбачена необхідність державної реєстрації прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Судом встановлено, що постановою відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні від 13.10.2010 року арештоване майно боржника ОСОБА_6 в звязку з примусовим виконанням ухвали Дніпровського районного суду від 01.10.2010 року про накладення арешту на квартиру № 29 в будинку № 12-А по Бериславському шосе в м.Херсоні (а.с.106).

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2010 року ОСОБА_5 купила у ОСОБА_6 квартиру № 29 в будинку № 12-А по Бериславському шосе в м.Херсоні, про що було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу (а.с.7,8).

На момент укладення договору купівлі-продажу заборони на відчуження майна ОСОБА_6 не було.

Наведене свідчить, що ОСОБА_6 11.03.2010 року скористалася визначеними статтями 315,317,319 ЦК України правами, розпорядилася своїм майном (квартирою в м.Херсоні, Бериславське шосе, 12-А кв.29) на власний розсуд - провела оплатне відчуження своєї квартири - продала її ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, який неоспорений та є чинним.

Таким чином з огляду на положення статті 346 ЦК України право власності ОСОБА_6 на квартиру припинилося з моменту її відчуження й станом на час опису квартири та накладення на неї арешту державним виконавцем Шепель Н.П. власником квартири не була. Сам по собі факт відсутності державної реєстрації договору купівлі- продажу від 11.03.2010 року в органах ДБТІ та реєстрації права власності ОСОБА_5

на квартиру обмежує саме права ОСОБА_5, як власника, однак такий факт не є підставою для накладення на квартиру арешту як на майно ОСОБА_6

За таких обставин висновок суду першої інстанції про виключення квартири з акту опису та звільнення її з під арешту є правильним.

Разом з тим, суд встановивши, що ОСОБА_5 придбала квартиру на законних підставах, помилково ухвалив рішення про визнання права власності ОСОБА_5 на квартиру № 29 в будинку № 12-А по Бериславському шосе в м.Херсоні.

Відповідно до ч.5 ст.И ЦК України цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, як вже зазначалося вище, що на підставі укладеного 11.03.2010 року нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу ОСОБА_5 купила у ОСОБА_6 квартиру № 29 в будинку № 12-А по Бериславському шосе в м.Херсоні. В разі зняття арешту на вказану квартиру, а отже і заборони на вчинення дій, повязаних з державною реєстрацією прав, ОСОБА_5 не буде мати перешкод для реєстрації в установленому законом порядку свого права власності на вказане майно.

За таких обставин підстав для підтвердження наявного у неї права власності на спірну квартиру ще і в судовому порядку немає.

Таким чином, у цій частині, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд ухвалив помилкове рішення через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до п.4 ч.іст. 309 ЦПК є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання права власності на спірну квартиру.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 128, 315, 317, 319, 321, 328, 334, 346, 655, 656 ЦК України, ст..60 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.303, 307, п.4 ч.І ст. 309, ст. 316 ЦПК України колегія суддів ,-

вирішила:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні, заяву ОСОБА_4, ОСОБА_3 про приєднання до апеляційної скарги - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 06.02.2012 року в частині визнання права власності за ОСОБА_5 права власності на квартиру № 29 по Бериславському шосе, 12-а в м.Херсоні,загальною площею 82 ка.м., житловою площею 51,5 кв.м. скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий :

Суддя