Ухвала суду № 54462020, 21.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 грудня 2015 року Справа № 910/8201/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши матеріали касаційної скаргиКиївської міської митниці Державної фіскальної службина постанову та на рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 року господарського суду міста Києва від 15.06.2015 рокуу справі господарського судуміста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Знам'янський агрохім"до1. Київської міської митниці Державної фіскальної служби 2. Державної казначейської служби Українипростягнення 162 000,00 грн.,ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Скаржником, при поданні касаційної скарги, додано в якості доказу надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі ксерокопії фіскальних чеків від 26.11.2015 року №9523 та №9522.

Належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція, опис вкладення засвідчені відбитком календарного штемпелю поштового відділення зв'язку тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Додані до касаційної скарги ксерокопії фіскальних чеків від 26.11.2015 року №9523 та №9522 не можуть бути належним доказом надіслання скаржником копії касаційної скарги позивачу у даній справі, оскільки додатки до касаційної скарги, як то: платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до суду тільки в оригіналі.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додані ксерокопії фіскальних чеків від 26.11.2015 року №9523 та №9522, які не можуть вважатись належними та допустимими доказами направлення копії касаційної скарги ТОВ "Знам'янський агрохім" та Державній казначейській службі України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте наявне клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Єдиною підставою для вчинення судом дій, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування документально підтверджених обставин щодо майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, тобто обґрунтування пов'язаних з цим обставин покладається на заінтересовану сторону (п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Статтею 129 Конституції України визначено як однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж скаржником обставини не мають характеру виключних, нічим не підтверджені, з огляду на що, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Київській міській митниці Державної фіскальної служби у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 року та на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року у справі №910/8201/15-г.

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2015 року та на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2015 року у справі №910/8201/15-г повернути скаржнику.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова