Ухвала суду № 54461903, 18.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 грудня 2015 року Справа № 905/1718/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2015 року у справі № 905/1718/15 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Подана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази сплати судового збору відсутні. Проте, касаційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому позивач посилається на те, що Фонд державного майна України та його регіональні відділення є бюджетними установами та фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування яких здійснюється Державною казначейською службою України лише в межах відкритих асигнувань.

Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Зазначена норма закону передбачає право, а не обов'язок суду щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2015 року відхилити.

Касаційну скаргу Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області на ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 22.10.2015 року повернути без розгляду.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова