Ухвала суду № 54456412, 27.11.2014, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/446/14-к

пров. 1-кп/393/48/14

УХВАЛА

27 листопада 2014 року смт. Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

за участю секретаря Шуліки Т.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2,

прокурора Ремез А.П.,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про передачу на зберігання майна, на яке накладено арешт,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням відповідно до якого просив передати йому автомобіль НОМЕР_1 2007 року випуску, який належить йому на праві приватної власності і перебуває на території Долинського районного відділу міліції разом з технічним паспортом та ключем запалення на відповідальне зберігання до прийняття остаточного рішення по справі. Своє клопотання мотивував тим, що під час досудового слідства по вказаному провадженню працівниками СУ УМВС України в Кіровоградській області у нього був вилучений легковий автомобіль НОМЕР_2 2007 року випуску, який належить йому на праві приватної власності. Зазначений автомобіль було поміщено на територію двору Долинського РВ УМВС України в області, де він перебуває і по нинішній час. В подальшому, відповідно до ухвали слідчого-судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24.01.2013р. на вказаний автомобіль було накладено арешт та заборонено його відчужувати. Відомостей про визначення особи, місця зберігання автомобіля - не зазначено. Питання про заборону використовувати арештований автомобіль перед слідчим-суддею не ставилось та відповідно й не вирішувалось. Там де зараз перебуває автомобіль відсутня відповідна стоянка для арештованого автотранспорту, не визначено працівника, який відповідає за його збереження до прийняття остаточного рішення в суді. Окрім того перебування автомобіля в Долинському РВ УМВС перешкоджає його Конституційному праву користуватися ним, що ніякими судовими рішеннями не заборонялось. Він має водійський стаж з 1986 року, є пенсіонером, має на утриманні неповнолітню доньку, дружину пенсіонерку, самотню матір - інваліда 2-ї групи, яка потребує постійного догляду та проживає в іншій області. Від себе може гарантувати належне зберігання свого автомобіля, утримання його в належному стані до вирішення питання по суті.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого, оскільки ухвала слідчого судді, якою було накладено арешт на автомобіль до апеляційного суду Кіровоградської області не оскаржувалася та набрала законної сили.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав думку прокурора.

В судовому засіданні встановлено, що за клопотанням заступника начальника відділу СУ УМВС України в Кіровоградській області від 23 січня 2013 року, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду від 24 січня 2013 року, клопотання про арешт майна ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на грошові кошти в сумі 672 гривні та автомобіль Volksvagen Caddy, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3, кузов WV1ZZZ2KZ8X072060.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 22.01.2013 року т.1 а.с.131-136 у обвинуваченого ОСОБА_1 було вилучено технічний паспорт на автомобіль Volksvagen Caddy, який не є речовим доказом по справі, і на нього не накладено арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, або осіб які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч.5 ст. 173 КПК України передбачено що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу в якій зазначає:

1)перелік майна яке, підлягає арешту;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі;

4) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали.

Відповідно до ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна може бути застосована лише тоді, коли її незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

З ухвали слідчого судді Ленінського районного суду від 24 січня 2013 року, вбачається, що ОСОБА_1, не було позбавлено права користуватися належним йому на праві власності автомобілем Volksvagen Caddy, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3, кузов WV1ZZZ2KZ8X072060, та дане питання про заборону використовувати арештований автомобіль перед слідчим-суддею, не ставилось, а тому з цих підстав клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.350, 372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про передачу на зберігання майна, на яке накладено арешт задовольнити.

Передати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на відповідальне зберігання автомобіль Volksvagen Caddy, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_3, кузов WV1ZZZ2KZ8X072060 з технічним паспортом та ключем запалення, до винесення рішення по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК