Постанова № 54456348, 15.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 грудня 2015 рокусправа № 804/13193/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної М.А. щодо не включення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 851925/2014 від 06.10.2014.

Про зобов'язання уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіну М.А. включити позивача в межах гарантованої суми до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відповідно до суми депозиту та нарахованих відсотків, що облікуються за договором банківського вкладу (депозиту) № 851925/2014 від 06.10.2014 та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних Позивача до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду;

Про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, не враховано те, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» не було надано доказів визнання договору банківського вкладу позивача нікчемним, після винесення постанови про закриття кримінального провадження від 20.06.2015 не надано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо позивача, не надано доказів стосовно проведення додаткових перевірок.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представники відповідачів не з'явились, про дату, час, місце розгляду апеляційної скарги повідомлені.

Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» повістка вручена 01.12.2015.

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повістка вручена 30.11.2015.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, 06.10.2014 між позивачем та ПАТ «ВіЕйБі Банк» було укладено договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» №851925/2014 (в національній валюті України), відповідно до якого банк відкриває на ім'я позивача поточний рахунок на сум 200 000грн. Строк розміщення вкладу складає 13 місяців. Процентна ставка складає 25,15%.

07.10.2014 громадянином ОСОБА_4 було перераховано кошти в розмірі 200 000 грн. для залучення цих коштів на вклад за угодою №851925/2014 від 06.10.2014.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», 20.03.2015 прийнято рішення №63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк та призначення уповноваженої особи.

Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» призначено Славкіну Марину Анатоліївну.

Листом від 02.06.2015 уповноважена особа Фонду повідомила представника позивача, що використання коштів, що знаходяться на рахунках позивача обмежено, бо є підстави вважати, що позивачем були проведенні операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, було повідомлено, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся з заявою до правоохоронних органів про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У провадженні слідчого відділу Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиноо реєстру досудових розслідувань за № 12015100100005550 від 15.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.

26.06.2015 за результатами досудового розслідування слідчим СВ Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві Харкевичем Ю.І. було винесено Постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100005550 від 15.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.

20.07.2015 уповноважена особа Фонду додатково повідомила позивача про те, що за результатами аналізу Договору банківського вкладу вбачається, що позивачем була проведена низка операцій, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а отже уповноважена особа звернулася за заявою до правоохоронних органів про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що уповноваженою особою Фонду, у межах її компетенції та покладених обов'язків вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених банком, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню. Тобто, фактично, вчинялися дії, спрямовані на перевірку правочинів банку та виплату відшкодування.

За висновками суду першої інстанції, судом не встановлено пасивної поведінки відповідачів відносно позивача при складанні переліку вкладників та формуванні і затвердженні реєстру вкладників, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про допущення з боку відповідачів протиправної бездіяльності.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного закону, відповідно до якого Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом ч. 3 ст. 38 зазначеного закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, як це випливає зі змісту вказаного, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноважень є необґрунтованим.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Матеріали справи містять копію постанови від 26.06.2015 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100100005550 від 15.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.

Доказів проведення відповідачем подальших перевірок чи вчинення дій щодо визнання правочину нікчемним матеріали справи не містять.

Колегія суддів звертає увагу, що умовами договору банківського вкладу № 851925/2014 від 06.10.2014 не визначено застережень щодо неможливості зарахування грошових коштів, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «ВіЕйБі Банк» за рахунок Фонду.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів приходить до висновку про те, що така вимога є передчасною з урахуванням того, що чинним законодавством України визначена відповідна процедура.

Задоволення вимог позивача частині є належним і достатнім способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин. У решті позову слід відмовити, оскільки у зв'язку із не включенням позивача до переліку вкладників та не передачі такого списку другому відповідачу, спільних правовідносин між позивачем та Фондом гарантування вкладів не виникло, а вирішення спору на майбутнє норми КАС України не передбачають.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» Славкіної Марини Анатоліївни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 851925/2014 від 06.10.2014.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіну Марину Анатоліївну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу № 851925/2014 від 06.10.2014.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник