Ухвала суду № 54456267, 10.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/3150/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

10 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство» до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Черкаської області, третя особа: Управління Державного казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про скасування податкових вимог, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Управлінням Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на виконання вимог Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174 відповідачеві були направлені подання №3 від 18.09.2011 для здійснення заходів по стягненню з позивача простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетною позичкою 1996 року у сумі 602220 грн. 43 коп., та подання №4 від 19.09.2011 для здійснення заходів по стягненню з позивача простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетною позичкою 1997 року у сумі 10616 грн.

На підставі вказаних подань органу державного казначейства, відповідачем сформовано та виставлено позивачеві податкову вимогу №32 від 10.04.2012 про стягнення податкового боргу за бюджетною позичкою у сумі 602220 грн. 43 коп. та податкову вимогу №33 від 10.04.2012 про стягнення податкового боргу за бюджетною позичкою у сумі 10616 грн.

Не погоджуючись із такими діями та висновками податкового органу, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати вказані вище вимоги.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкові вимоги, виставлені Корсунь-Шевченківською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі подань управління Державного казначейства у Корсунь-Шевченківському районі, заборгованість за бюджетними позичками 1996 та 1997 років є узгодженою (відповідно до наявних в матеріалах справи довідок позивача про надання та повергнення бюджетних позичок станом на 01.02.2004 р., 01.04.2006 р., 01.07.2009 р.), тому податкові вимоги є такими, що відповідають вимогам п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Корсунь - Шевченківське хлібоприймальне підприємство» зареєстроване як юридична особа 29.07.1998 року за ідентифікаційним кодом 00952597, є правонаступником ВАТ «Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне товариство», яке створене шляхом перетворення Корсунь-Шевченківського орендного хлібоприймального підприємства і є його правонаступником, що підтверджується випискою з ЄДР серії ААВ №626127 від 22.02.2012 р.

У 1996 році Корсунь-Шевченківському орендному хлібоприймальному підприємству була надана бюджетна позичка на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1996 року у сумі 1972935 грн. 41 коп. Станом на 01.07.2009 року непогашена заборгованість по бюджетній позичці склала 602220 грн. 43 коп.

У 1997 році Корсунь-Шевченківському орендному хлібоприймальному підприємству була надана бюджетна позичка на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року у сумі 622512 грн. 06 коп. Станом на 01.07.2009 року непогашена заборгованість по бюджетній позичці склала 1028906 грн. 23 коп.

Управлінням Державного казначейства у Корсунь-Шевченківському районі на виконання вимог Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. №174 відповідачеві були направлені подання №3 від 18.09.2011 р. для здійснення заходів по стягненню з позивача простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетною позичкою 1996 року у сумі 602220 грн. 43 коп., та подання № 4 від 19.09.2011 р. для здійснення заходів по стягненню з позивача простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетною позичкою 1997 року у сумі 10616 грн.

Корсунь-Шевченківською МДПІ на підставі вказаних подань органу державного казначейства сформовано та виставлено позивачеві податкову вимогу № 32 від 10.04.2012 року про стягнення податкового боргу за бюджетною позичкою у сумі 602220 грн. 43 коп. та податкову вимогу № 33 від 10.04.2012 року про стягнення податкового боргу за бюджетною позичкою у сумі 10616 грн.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядком формування обсягів і виконання закупівлі сільськогосподарської продукції та продовольства за державним замовленням у 1996 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.1996р. №323 «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік», передбачено, що визначені Кабінетом Міністрів України обсяги на закупівлю продовольчого зерна, сортового і елітного насіння, сільськогосподарської продукції та продовольства є підставою для укладення заготівельними підприємствами і організаціями замовників договорів із сільськогосподарськими товаровиробниками; фінансування закупівлі за державним замовленням продовольчого зерна, сортового насіння здійснюється шляхом надання бюджетної позички заготівельним підприємствам Мінсільгосппроду через органи Мінфіну на місцях у порядку, визначеному Мінфіном і Мінсільгосппродом та Українською академією аграрних наук; за рахунок бюджетної позички товаровиробникам відповідно до укладених контрактів надається не пізніше 5 липня поточного року аванс у розмірі не менш як 60 відсотків вартості продукції, у тому числі 25 відсотків - протягом двох тижнів після укладення контракту; у рахунок оплати сільськогосподарської продукції, що закуповується за державним замовленням, товаровиробникам за їх згодою можуть поставлятися матеріально-технічні ресурси, в тому числі через постачальницько-збутові та заготівельні підприємства і організації; грошові аванси надаються товаровиробникам для придбання матеріально-технічних ресурсів, на інші витрати, пов'язані з виробництвом продовольчого зерна, сортового та елітного насіння, шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок "Урожай-96", відкритий в установах банків, або для оплати рахунків сільськогосподарських товаровиробників на придбання матеріально-технічних ресурсів; у рахунок одержаних авансом коштів та матеріально-технічних ресурсів сільськогосподарські товаровиробники поставляють заготівельним підприємствам зерно за державним замовленням у кількості, обчисленій виходячи із сум авансу та середньозважених цін, що фактично склалися на момент одержання авансу кожним виконавцем контракту на біржових торгах України за оптовими контрактами; повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням, здійснюється заготівельними підприємствами і організаціями в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1997 року.

Аналогічний порядок надання та повернення бюджетних позичок був передбачений Порядком формування обсягів та закупівлі зерна і сортового насіння зернових культур за державним замовленням у 1997 році, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.1997р. № 124 «Про задоволення державних потреб у зерні в 1997 році». Вказаним Порядком також був встановлений строк повернення бюджетної позички, наданої у 1997 році, не пізніш ніж 1 вересня 1998 року.

За змістом вказаних приписів бюджетні позички у 1996 та 1997 роках надавались заготівельним підприємствам шляхом перерахування грошових коштів сільськогосподарським товаровиробникам у вигляді авансів та остаточних розрахунків за поставлене заготівельним організаціям зерно до державного резерву, а погашення бюджетної позички здійснювалось заготівельними підприємствами та організаціями в міру реалізації зерна, але не пізніше 1 вересня 1997 року та 1 вересня 1998 року відповідно.

Відповідно до виданого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.1996р. №323 «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік» Порядку надання і повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996 р. № 72/113 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1996р. за 265/1290, відділення Державного казначейства України в районах укладають договори із заготівельними підприємствами та товаровиробниками про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна за державним замовленням на всю суму належного господарству авансу з подальшим уточненням фактичного його розміру; для остаточних розрахунків за зерно, закуплене за державним замовленням, договори про надання бюджетної позички укладаються між відділеннями Державного казначейства в районах і заготівельними підприємствами; зобов'язання за договором вважаються виконаними при умові повної поставки до державних ресурсів зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, та повернення в Державний бюджет України наданої бюджетної позички в міру реалізації продукції, але не пізніше 1 вересня 1997 року, або закладання до державного резерву зерна в кількості, що відповідає сумі наданої позички, за письмовим підтвердженням Держкомрезерву.

Відповідно до пунктів 4.8, 4.9 та 4.10 вказаного Порядку за рахунок бюджетної позички товаровиробникам відповідно до укладених договорів не пізніше 5 липня поточного року надається аванс у розмірі не менше як 60 відсотків вартості продукції, у тому числі 25 відсотків протягом двох тижнів після укладання договору; проавансована частина зерна підлягає обов'язковій поставці до державних ресурсів до 1 вересня 1996 року; відділення Державного казначейства України в районах та заготівельні підприємства ведуть особові рахунки про надання бюджетної позички для авансування закупівлі зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року в розрізі товаровиробників згідно з додатком N 4; у 10-денний термін після завершення видачі авансів відділення Державного казначейства України в районах разом із заготівельними підприємствами складають акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці, наданій для авансування закупівлі зерна (остаточних рахунків) за державним замовленням 1996 року згідно з додатком N 5.

Відповідно до пункту 5.1 вказаного Порядку сільськогосподарські товаровиробники при доставці зерна заготівельним підприємствам у товаро-транспортній накладній ф. N 1 СГП) роблять відмітку «у рахунок державного замовлення на відповідальне зберігання» в оцінці за цінами авансування; на прийняте зерно, що надійшло в рахунок державного замовлення на відповідальне зберігання, заготівельні підприємства виписують прибуткову накладну (ф. N 13). В накладній вказуються кількість (фізична і залікова маса) та якість прийнятого зерна, без оцінки його вартості, вид надходження - у рахунок держзамовлення на відповідальне зберігання".

Відповідно до пункту 5.4 вказаного Порядку відділення Державного казначейства України в районах перераховують кошти для проведення остаточних розрахунків за закуплене зерно на розрахункові рахунки сільськогосподарських товаровиробників у розмірі 70 відсотків та на спеціальний рахунок N 388 «Урожай-97» - у розмірі 30 відсотків отриманої суми на підставі розрахунків згідно з додатком N 6 та реєстрів приймальних квитанцій (ф. ПК-9, ПК-10), поданих заготівельними підприємствами. У 10-денний термін після проведення остаточних розрахунків відділення Державного казначейства в районах разом із заготівельними підприємствами складають акти передачі-приймання заборгованості по бюджетній позичці відповідно до пункту 4.10 Порядку.

Відповідно до пункту 9.4 вказаного Порядку управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, м. Севастополі разом з виробничими об'єднаннями елеваторної і зернопереробної промисловості щомісячно починаючи з 1 вересня, але не пізніше 8 числа місяця, наступного за звітним, подають Мінфіну України, Головхлібопродукту Мінсільгосппроду України довідку про надання та повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року згідно з додатком N 13.

Аналогічні умови надання та повернення бюджетної позички у 1997 році передбачені Порядком надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997 року, затвердженим наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії «Хліб України» від 04.03.1997 р. № 70/54/18 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.06.1997 р. за № 212/2016.

За змістом вказаних приписів довідка про надання та повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 року, складена за формою, що міститься у Додатку № 13 до Порядку 11.04.1996 р. № 72/113, та за формою, що передбачена Додатком №11 до Порядку від 04.03.1997р. № 70/54/18, свідчить про узгодження заборгованості заготівельної організації за наданою бюджетною позичкою.

Наявні в матеріалах справи копії довідок позивача про надання та повернення бюджетних позичок станом на 01.02.2004 р., 01.04.2006 р. та 01.07.2009 р. підтверджують одержання позивачем бюджетних позичок у 1996 та 1997 роках та їх узгоджені суми простроченої заборгованості, оскільки відповідно до вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України строком погашення бюджетних позичок є 1 вересня 1997 року та 1 вересня 1998 року відповідно.

Посилання позивача на ту обставину, що бюджетні позички не були ним фактично одержані, є безпідставними, оскільки надання бюджетних позичок здійснювалось шляхом перерахування грошових коштів на рахунки товаровиробників, а не заготівельних організацій. Натомість заборгованість заготівельних організацій виникала в момент підписання актів передачі заборгованості та підтверджувалась довідками про надання та повернення бюджетної позички, наданої на закупівлю зерна, елітного і сортового насіння за державним замовленням 1996 та 1997 років.

Пунктом 9 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Відповідно до пункту 15 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011р. № 174, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що податкові вимоги, виставлені Корсунь-Шевченківською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі подань управління Державного казначейства у Корсунь-Шевченківському районі, заборгованість за бюджетними позичками 1996 та 1997 років є узгодженими, а отже податковий борг підлягає стягненню, що і було зроблено судом першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Корсунь-Шевченківське хлібоприймальне підприємство» - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.