Постанова № 54456220, 15.12.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2015 року Справа № П/811/3373/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Кіровоградської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0017151704 від 28 серпня 2014 року, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 77949,45 грн. за основним платежем та 19487,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби Кіровоградської області в акті перевірки дійшла до хибного висновку, зазначаючи, що сума боргу платника податку є анульованою за самостійним рішенням банку до закінчення строку позовної давності та є об'єктом обкладення податком на доходи фізичних осіб, а тому податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі. При цьому відповідач посилається на те, що позивачем не задекларовано в 2013 році суму списаної (анульовано) заборгованості ПАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 459875,58 грн., що є його доходом. При цьому, як наслідок, позивач не сплатив податок на доходи фізичних осіб з даної суми.

Сторонами через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.48, 49). Розгляд справи проведено без участі сторін.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2014 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні доходів, отриманих у вигляді списання заборгованості за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача:

- п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті донараховано грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період, що перевіряється, на загальну суму 77949,45 грн. (а.с.11-12).

28 серпня 2014 р. Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0017151704, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 77949,45 грн. за основним платежем та 19487,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.10).

Як встановлено судом, грошове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням визначено у зв'язку тим, що ОСОБА_1 не задекларовано дохід, отриманий в 2013 році у вигляді списання заборгованості ПАТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 459875,58 грн. Відповідач вказує, що оскільки таке списання є додатковим благом, в розумінні п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, сума анульованого боргу підлягає оподаткуванню за ставкою 15%, 17%.

Судом встановлено, що 14.09.2077 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (Банк) та фізичною особою ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №571, відповідно до змісту якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит в розмірі 72000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 72000,00 доларів США, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 12% річних та комісійні винагороди в порядку, на умовах та в строки, визначених в договорі. Відповідно до п.1.2 п.1 Договору №571 кредит надано на 84 місяці з терміном остаточного погашення не пізніше 14 вересня 2014 року (а.с.26-29).

У зв'язку з тим, що позивач кошти за кредитним договором №571 у встановлений строк не повернув, постановою Правління ПАТ «Державний ощадний банк України» №840 від 21.11.2013 року «Про відшкодування безнадійної заборгованості фізичних осіб за рахунок резерву», відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 р. №279, ПАТ «Державний ощадний банк України» прийнято рішення про відшкодування безнадійної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №571 від 14.09.2007 р. за рахунок страхового резерву банку в 2013 р. на суму 57560,83 доларів США відповідно до п.п.159.4.1 п.159.4 ст.159 Податкового кодексу України (35, 37).

Відповідно до п.п.159.2.1 п.159.2 ст.159 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії (далі - страховий резерв).

Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат.

Згідно з п.п.159.4.1 п.159.4 ст.159 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. №172 затверджено Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву.

Згідно з п.7 вищезазначеного Порядку, відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов'язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.

Так, статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Тобто обов'язковою ознакою анулювання кредитором заборгованості є прощення боргу внаслідок чого зобов'язання припиняється повністю.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що у разі відшкодування банком безнадійної заборгованості фізичних осіб за рахунок резерву, останній залишає за собою право вжити повний комплекс заходів щодо стягнення в подальшому кредитної заборгованості відповідно до чинного законодавства України, оскільки таке відшкодування не є підставою для припинення вимог банку до позичальника. Тобто боржник від боргу звільненим не є, оскільки його цивільно-правове зобов'язання не припинилося.

Судом встановлено, що погашення заборгованості перед ПАТ «Державний ощадний банк України» продовжує здійснюватися шляхом списання коштів з рахунку (пенсійної картки) ОСОБА_2, яка, як встановлено судом, є поручителем ОСОБА_1 та його дружиною (а.с.14-15, 30).

З матеріалів справи вбачається, що листом №16-07/2418 від 16.12.2013 р. ПАТ «Державний ощадний банк України» (філією - Кіровоградське обласне управління) 17.12.2014 р. ОСОБА_1 було повідомлено про те, що непогашена частина кредитної заборгованості у розмірі 57560,83 доларів США відшкодована банком за рахунок резерву відповідно до вимог законодавства. Цю інформацію відображено у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) (а.с.36). Окрім цього у вищевказаному повідомленні банк зазначив, що відшкодування за рахунок резерву заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення претензійно-позовної роботи банку, а тому банк залишає за собою право вжити повний комплекс заходів щодо стягнення в подальшому кредитної заборгованості відповідно до чинного законодавства України з боржника.

Відповідно до п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Оскільки відшкодування банком за рахунок свого страхового резерву кредиторської заборгованості позивача не є припиненням зобов'язання останнього, як боржника, перед кредитором, про що і наполягає банк у своєму листі та продовжує претензійно-позовну роботу щодо її стягнення, суд вважає, що анулювання (прощення) боргу в розумінні п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України не відбулося, а тому 459875,58 грн. до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу ОСОБА_1 не включається.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградською ОДПІ не доведено порушення позивачем норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 974,37 грн. підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017151704 від 28 серпня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 77949,45 грн. за основним платежем та 19487,36 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Присудити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, 25031, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 974,37 грн. (дев'ятсот сімдесят чотири грн. 37 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39484073).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду С.В. Дегтярьова