Постанова № 54452979, 18.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2015 року справа № 804/6167/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТАС» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 804/6167/15 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬТАС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 804/6167/15 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬТАС" (далі позивач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі відповідач) від 15.12.2014року № 0006831501 було відмовлено.

Позивач, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вимог позову.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що фахівцями ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за листопад, грудень 2012 року, липень 2014року.

Перевіркою встановлено, що позивачем несвоєчасно подані до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2012року та липень 2014, чим порушено вимоги ст.49.18.1 ст. 49 та пункту 203.1 ст. 203 Податкового кодексу.

За результатами перевірки складено акт від 02.12.2014 року №3691/151/32613708 (а.с. 10-11), на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0006831501 від 15.12.2014р., яким позивачу визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 510,00 грн. (а.с. 8).

Позивач не погодився з висновками перевірки та правомірністю прийняття рішення, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що оскільки позивачем несвоєчасно подавалися податкові декларації у звітні періоди, підстави для визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 10.12.2012 року та 09.01.2013 року позивач за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав на адресу ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська лист з рекомендованим повідомленням про вручення з описом про вкладення, з податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад та грудень 2012року відповідно (а.с. 12-24).

11.01.2013 та 11.02.2013 листи із деклараціями повернулися на адресу Товариства з позначкою «Повернення за закінченням терміну зберігання та неявкою адресата (а.с. 25-29)

Кім того, позивачем поштою була направлена податкова декларація з ПДВ за липень 2014року на адресу відповідача (а.с. 30-40). Декларацію позивача представник податкового органу отримав 13.08. 2014року(а.с.40).

28.08.2014 року на адресу Товариства надійшло рішення від 19.08.2014, у якому податкова інспекція зазначила, що податкова декларація, подана позивачем за липень 2014року, не вважається податковою звітністю, оскільки при її оформленні було порушено вимоги п. 48.3 ПК України, а саме недостовірно зазначено місцезнаходження платника податку (а.с.77).

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 49.3 ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.9. ст.. 49 ПК України).

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2. у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10. ст.. 49 ПК України).

Позивачем в терміни та у спосіб, встановлені Податковим кодексом України, подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ за листопад та грудень 2012 року, а отже застосування до позивача санкцій у даному випадку є безпідставним.

Щодо декларації за липень 2014 року.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст.48 ПК України).

Згідно п.49.8. ст.49 Податкового Кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобовязаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено як обов'язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для відмови у прийнятті контролюючим органом податкової декларації.

При цьому, вказані норми не передбачають таких повноважень податкової служби як не визнавати подану декларацію податковою звітністю.

З матеріалів справи вбачається, що подана позивачем декларація заповнена останнім відповідно до вимог Податкового кодексу України, містить всі обов'язкові реквізити, а тому мала бути прийнята податковою інспекцією як податкова звітність.

Відповідачем, як того вимагає ч.2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому оскаржене рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції у даній справі необхідно скасувати з прийняттям нового рішення - про задоволення позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.ст. 205,207 КАС України, суд

ПОСТАНОВА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЬТАС» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 804/6167/15 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЬТАС" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006831501 від 15.12.2014року Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак