Ухвала суду № 54451796, 08.12.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4938/14 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 22-ц/783/6589/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 В. І.

Категорія:19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді: Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Брикайло М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 3 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат» про спонукання до виконання умов договору, -

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено. Зобов'язано ТзОВ «Фірма Львівський домобудівний комбінат» надати ОСОБА_2 згідно умов договору № 75 про інвестування будівництва житла від 8 серпня 2008 року акт прийому - передачі квартир, довідку про виконання умов договору та документацію, яка є необхідною для реєстрації права власності квартири № 39, 40 загальною площею 142,3 кв.м, що знаходиться на першому житловому поверсі будинку № 275 а по вул. Б. Хмельницького у м. Львові. Стягнуто з ТзОВ «Фірма Львівський домобудівний комбінат» в користь ОСОБА_2 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив відповідач, просить таке скасувати, ухвалити нове, яким у позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є безпідставним та необгрунтованим. ТзОВ «Фірма Львівський домобудівний комбінат» вказує на те, що на момент звернення до суду ОСОБА_2 не повністю оплатила вартість площі квартири, зафіксованої у поданому нею техпаспорті, за нею залишилась заборгованість в сумі 26 грн. 62 коп. З огляду на це, були відсутні правові підстави для передачі позивачу документів, необхідних для оформлення за нею права власності на об`єкт інвестування. Крім того, зазначає, що листом у відповідь на звернення ОСОБА_2 апелянт повідомив таку про самовільно здійснене нею перепланування квартири, що призвело до збільшення загальної реальної площі квартири, яка не була відображена в техпаспорті. Відповідач не заперечував проти видачі відповідних документів для оформлення квартири, але після внесення такого перепланування до техпаспорту. Позивач не відреагувала на даний лист. Апелянт посилається також на довідку ОКП «БТІ та ЕО» щодо обстеження квартири АДРЕСА_1, згідно з якою виявлено приєднання частини коридору загального користування площею 2,4 кв.м, що свідчить про збільшення фактичної площі квартири. Про самовільне приєднання частини коридору свідчить і акт біжучих змін інвентарсправи, витребуваної судом. У зв`язку з цим вважає, що копія техпаспорта на квартиру, наданого позивачем, не відображає реальної площі та планування спірної квартири станом на час розгляду справи, а тому не може бути належним та допустимим доказом у справі. Також зазначає, що позивачем ставилась вимога про передачу документів на дві квартири у будинку, натомість згідно з Договором об`єктом інвестування є одна квартира. Апелянт вказує і на самовільне вселення позивача в квартиру, на яку не було оформлено право власності, самовільне захоплення приміщення на цокольному поверсі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції з`явилися позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3, сторона апелянта не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, а тому таку заслухано у її відсутності, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, які заперечили проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 8 серпня 2008 року ОСОБА_2 та ТзОВ «Фірма Львівський домобудівний комбінат» уклали договір №75 про інвестування будівництва житла, за яким, позивач здійснює фінансування будівництва житлових квартир №39, 40 на 1-му поверсі, кількість кімнат 5, загальна орієнтована площа 91,90+62.90 кв.м = 154,80 кв.м у житловому будинку за адресою: м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 275а, з метою отримання їх у власність. Відповідач взяв на себе зобов'язання використати інвестовані, відповідно до Інвестиційного договору кошти для будівництва об'єкту інвестування з виконанням робіт, передбачених проектом; сприяти будівництву об'єкта інвестування для введення його в експлуатацію у встановлені терміни; після введення будинку в експлуатацію надати позивачу необхідні документи для наступного оформлення об'єкта у власність. На виконання умов даного договору нею, як інвестором, було внесено 873152 грн. 00 коп. інвестиційного внеску для будівництва вищевказаних квартир на рахунок Забудовника.

Згідно з результатами обмірів OKП ЛОР «БТІ та ЕО» були встановлені фактичні обміри та виготовлено технічний паспорт на квартири АДРЕСА_2, 275а у м. Львові, а саме встановлено, що фактична площа квартир становить 142, 3 кв.м, тобто на 12,5 кв.м менше від запланованої площі квартир, зазначеної у Договорі №75 (а.с.8-12).

Відповідно до п. 5.2.5 Договору, забудовник зобовязаний передати Інвестору квартиру по Акту приймання-передачі разом з пакетом документів, необхідних для реєстрації права власності на квартиру.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на виконання позивачкою у повному об'ємі умов договору, відповідач не надає їй акт приймання-передачі разом з пакетом документів, необхідних для реєстрації права власності на квартири, тобто відповідач неналежно виконує свої зобов'язання перед позивачем відповідно до Договору.

З урахуванням наявних в матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів погоджується з даним висновком.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом враховано правову позицію, зазначену у постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 року у справі №6-134цс13, згідно з якою інвестор, виконавши свої грошові зобов'язання за договором пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку та повністю сплативши інвестиційній компанії вартість об'єкта будівництва, вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Крім того, судом першої інстанції взято до уваги те, що будівництво спірного будинку на даний час завершене, такий експлуатується. Позивачка разом з членами своєї сімї з 2010 року користується зазначеними квартирами, несе витрати по їх утриманню, що підтверджується Довідкою ЛКП «Львівтеплоенерго» та копіями повідомлень про нарахування за житлово-комунальні послуги (а.с.82-84). Кошти за об`єкт внесла повністю, враховуючи площу 142,3 кв.м, вказану у техпаспорті.

Суд, встановивши неналежність доказу акта обстеження будинку №275а (а.с.33), вірно зазначив про недоведеність факту самовільного захоплення господарського приміщення на цокольному поверсі будинку площею 6,9 кв.м та приміщення на першому поверсі будинку площею 3,9 кв.м, оскільки у підтвердження даного факту відповідачем долучено лише вищезазначений акт, жодного приміщення на цокольному поверсі технічна документація на квартиру позивачки не містить.

Щодо доводів апелянта про самовільне приєднання частини коридору загального користування площею 2,4 кв.м, що, на його думку, свідчить про збільшення фактичної площі квартири, на увагу не заслуговують, оскільки дана площа не вказана в технічному паспорті на квартиру, який, як правильно встановлено судом першої інстанції, є дійсним, ніким у встановленому законом порядку не оскаржувався.

Окрім того, обґрунтування вимог апеляційної скарги в частині, що стосуються факту самовільного вселення позивача в квартиру, на яку не було оформлено право власності, на увагу не заслуговують. Як зазначив суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, відповідач не звертався до позивача з позовом про виселення, а тому правомірність проживання позивача та членів його сім`ї у відповідних квартирах не викликає сумнівів.

Згідно зі ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 , ст. ст. 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Львівський домобудівний комбінат»відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 3 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

ОСОБА_4