Вирок № 54449472, 21.12.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/4270/14-к

Пр. №1-кп/333/11/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2015р. м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Кабановій К.В., за участю прокурора Євсюкова Ф.Б., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №42014080000000116 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, маючого вищу освіту, одруженого, маючого неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, СТ «Супутник», буд. № 68, не працюючого, раніше не судимого, -

- за обвинуваченням за ч. 2 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з наказом заступника начальника ГУМВС України в Запорізькій області № 274 о/с від 25.09.2012 сержанта міліції ОСОБА_2 призначено дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_3 ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, тобто він є особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Як особа, яка постійно здійснює функції представника влади, 08.01.2010 ОСОБА_2 прийняв присягу працівника органів внутрішніх справ України та 05.02.2013 був попереджений про спеціальні обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Згідно з функціональними обовязками, затвердженими начальником ОСОБА_3 ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області 21.01.2014, дільничний інспектор СДІМ ОСОБА_3 ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 повинен постійно вивчати та аналізувати оперативну обстановку на адміністративній дільниці.

Як дільничний інспектор Алдошин М.М. повинен знати:

-територію адміністративної дільниці, її особливості, систему доріг, розташування й режим роботи підприємств, установ та організації усіх форм власності, баз, складів, інших місць, тощо;

-населення адміністративної дільниці, характер його зайнятості, етнічний склад, місцеві звичаї, традиції та культуру;

-законодавство, що регламентує діяльність служби дільничних інспекторів міліції, питання організації охорони громадського порядку та громадської безпеки, боротьби із злочинністю, а також керуватися ними у повсякденній діяльності.

Як дільничний інспектор Алдошин М.М. повинен попереджувати, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати в межах своїх повноважень провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», п. 1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_2 є службовою особою правоохоронного органу.

Приватний підприємець ОСОБА_4 12.12.2013 розпочала роботу кафе «Луксор», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Перемоги, 11-б, без відповідних дозвільних документів, у т.ч. на реалізацію алкогольних напоїв.

Про вказаний факт стало відомо ОСОБА_2, який обслуговує дану територію адміністративної дільниці в якості дільничного інспектора.

Відповідно до ст. 164 КУпАП провадження господарської діяльності без державної реєстрації як субєкта господарювання, а також без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу з конфіскацією виготовленої продукції, а також грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, мають право складати уповноважені особи органів внутрішніх справ.

Наприкінці грудня 2013 року, ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_4, що вона повинна сплачувати йому за непритягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень щомісяця.

Продовжуючи умисні дії, направлені на одержання від ОСОБА_4 неправомірної вигоди, 10.04.2014 о 15 год. 15 хв. ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, зустрівся з ОСОБА_4, яка сіла у його автомобіль НОМЕР_1, припаркований навпроти магазину «АТБ» по вул. Гаврилова, 16-а в м. Запоріжжя. В салоні вказаного автомобіля ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду в розмірі 3000 гривень із розрахунку 1000 гривень в місяць за лютий-квітень 2014 року включно, за те, що він, використовуючи надані владні повноваження дільничного інспектора міліції, забезпечить непритягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 164 КУпАП.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину не визнав, від дачі показань відмовився на підставі ст. 63 Конституції України.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини у вчиненні злочину, його вина повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:

-поясненнями допитаної у судовому засіданні в якості свідка заявника ОСОБА_4 з яких вбачається, що впродовж 2013-2014 років вона здійснювала підприємницьку діяльність, а саме: роздрібну торгівлю продуктами харчування в кафе «Луксор», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Перемоги, 11-б, без відповідних дозвільних документів.

У грудні 2013 р. в орендованому нею приміщенні вищевказаного кафе відбулася крадіжка належного їй майна, у звязку з чим вона звернулася із заявою до ОСОБА_3 райвідділу міліції, після чого до приміщення її кафе прибула група працівників міліції, серед яких був, на той час невідомий їй ОСОБА_2 Під час проведення оперативно-слідчих дій ОСОБА_2 цікавився у неї, на підставі яких дозвільних документів вона здійснює підприємницьку діяльність, на що вона відповіла йому про відсутність в неї цих дозвільних документів.

В подальшому, у грудні 2013 року ОСОБА_2 зателефонував їй на мобільний телефон та викликав її до свого службового кабінету в ОСОБА_3; зявившись в кабінет ОСОБА_2, вона почула від останнього про те, що їй необхідно підійти до кабінету № 36 на 2-му поверсі приміщенні райвідділу міліції. В цьому кабінеті з нею вів розмову працівник міліції, як їй стало відомо в майбутньому, на прізвище ОСОБА_5, який в ході спільної розмови повідомив її, що вона повинна сплатити ОСОБА_2 1000 грн. за не складання на неї протоколу про здійснення підприємницької діяльності без дозвільних документів, на що вона погодилась. Вказану суму грошових коштів вона передала наступного дня ОСОБА_2, знаходячись у його автомобілі.

В січні 2014 року ОСОБА_2, прибувши до неї в кафе «Луксор» за вищевказаною адресою, повідомив її, що за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності вона повинна передавати йому грошові кошти щомісячно в розмірі 1000 грн.

В березні 2014 року ОСОБА_2 знову зателефонував їй та поцікавився, коли вона передасть йому гроші, у відповідь вона погодилась на зустріч з ОСОБА_2, під час якої передала йому 1000 грн. за січень 2014 року. При цьому ОСОБА_2 повідомив її про необхідність передачі ще 3000 грн. за не складання протоколу на неї у лютому, березні та квітні 2014 року. На вказану вимогу ОСОБА_2 вона відповіла, що кафе працює погано, в неї немає ніякого прибутку, а тому вона не має можливості сплатити вказану суму, при цьому вона обіцяла ОСОБА_2, що як тільки в неї зявляться гроші, вона обовязково розрахується також і за попередні місяці. При цьому ОСОБА_2 казав, що вказані грошові кошти він повинен передати своєму керівництву. Крім того, ОСОБА_2М один раз попросив у неї на бензин 100 грн., які вона йому надала.

На початку квітня 2014 року вона звернулася до правоохоронних органів із заявою щодо вимагання працівниками міліції ОСОБА_3 в неї грошових коштів у розмірі 3000 грн. за не складання протоколу.

10.04.2014 в ранковий час, знаходячись в приміщенні ГУМВС України в Запорізькій області, вона надала для огляду та помітки свої грошові кошти в розмірі 3000 грн. При вказаній слідчій дії, крім неї, були присутні також поняті, в присутності яких працівники міліції оглянули та помітили грошові кошти із зазначенням серій та номерів купюр. Після чого вона зателефонувала ОСОБА_2 та повідомила останнього, що вона має грошові кошти та готова з ним розрахуватися.

Цього ж дня у ході неодноразових телефонних розмов з ОСОБА_2, вони за телефоном домовилися зустрітися біля магазину «АТБ» по вул. Гаврилова для передачі грошових коштів. В ході зустрічі, яка відбулася в автомобілі ОСОБА_2, в якому вона сиділа на передньому пасажирському сидінні, вона передала ОСОБА_2 помічені працівниками міліції грошові кошти в розмірі 3000 грн., поклавши їх на панель автомобілю, що знаходилась між ними. Коли вона діставала з сумочки грошові кошти, побачила, що ОСОБА_2М сильно нервував. На її запитання, куди покласти гроші? - ОСОБА_2 взором вказав на панель автомобілю, куди вона і поклала гроші 3000 грн. У той час коли до автомобіля ОСОБА_2 підїхали працівники міліції та відчинили двері, він запитав її, навіщо вона це зробила.

При цьому свідок ОСОБА_4 повідомила суд, що вона дійсно судима за вчинення шахрайства, проте, причин та підстав для оговорення ОСОБА_2 вона не має. Ніяких стосунків з останнім до грудня 2013 р. вона не була з ним навіть знайомою, підстав для обговорення ОСОБА_6, вона не має;

-поясненнями в судовому зсіданні свідка ОСОБА_7, з яких вбачається, що в квітні 2014 р. останній був запрошений працівниками міліції в якості понятого, де він у кабінеті працівників внутрішньої безпеки міліції Запорізької області був присутнім при огляді та помітці грошових коштів в розмірі 3000 грн., які надала ОСОБА_4 Вказані грошові кошти в присутності другого понятого були оглянуті, оброблені спеціальним засобом та в подальшому повернуті ОСОБА_4 За вказаним фактом було складено протокол, який було зачитано усім присутнім та засвідчено підписами;

-аналогічними поясненнями допитаного в судовому засіданні в якості свідка понятого ОСОБА_8;

-поясненнями допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, який з грудня 2013р. по квітень 2014 перебував на посаді Заступника начальника сектору дільничних інспекторів Комунарського РВ ЗМУ, пояснившого суду, що в грудні 2013р. ОСОБА_2 питав в нього, що робити з громадянкою ОСОБА_4, яка здійснює підприємницьку діяльність без дозвільних документів на території Комунарського району м. Запоріжжя, на що він відповів ОСОБА_2, що йому необхідно вивчити ст. 164 КУаП та прийняти рішення відносно ОСОБА_4 у відповідності до чинного законодавства. Крім того, свідок пояснив суду, що 10.04.2014р. приблизно о 12 год. йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив його, що з ним бажає зустрітися директор кафе «Луксор» ОСОБА_4, при цьому будь-яких вказівок щодо не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 він ОСОБА_2 не надавав.

-поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який пояснив, що в грудні 2014р. він працював на посаді начальника міліції громадської безпеки ОСОБА_3 ЗМУ, в його підпорядкуванні знаходився дільничій інспектор Алдошин М.М. На прикінці грудня 2013р. до його службового кабінету ОСОБА_2 привів ОСОБА_4, яка повідомила про крадіжку, скоєну в її кафе, ніяких грошових коштів від ОСОБА_4 він не вимагав та будь-яких вказівок останній передавати 1000 грн. щомісяця за не складання протоколу ОСОБА_2 він не надавав, не надавав також вказівок і ОСОБА_2 отримувати будь-які гроші від ОСОБА_4;

-поясненнями допитаної в судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_10, яка була допитана в присутності матері та педагога, та пояснила суду, що вона є донькою заявника ОСОБА_4, у свій вільний час допомагає матері в роботі кафе «Луксор», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. 40 років Перемоги, 11-б, при цьому мати працює без відповідних дозвільних документів.

У грудні 2013р. в кафе відбулася спроба крадіжки, мати зателефонувала до міліції, коли співробітники міліції приїхали до кафе разом з ними був і невідомий їй на той час ОСОБА_2, який в ході бесіди вказував її матері ОСОБА_4 на відсутність дозвільних документів в роботі кафе. В подальшому, зі слів матері ОСОБА_4 , їй стало відомо, що ОСОБА_2 вимагає від матері щомісячно 1000 грн. за те, що в роботі кафе не буде проблем.

Крім того, свідок пояснила, що бачила як ОСОБА_2 на своєму автомобілі приїжджав в кафе та до будинку, де вони з матірю мешкають, мати виходила на зустрічі з ним, які відбувалися в його автомобілі, після чого пояснювала, що ОСОБА_2 вимагає в неї гроші за безперешкодну роботу кафе;

-поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11, з яких вбачається, що він займає посаду старшого оперуповноваженого УВБ в Запорізькій області ДВБ МВС України, до нього на початку квітня 2014р. в УВБ Запорізької області звернулась ОСОБА_4 із заявою про вимагання в неї 3000 грн. дільничним інспектором Комунарського РВ ЗМУ ОСОБА_2 Зібрані матеріали за вказаним фактом були скеровані до прокуратури Запорізької області для проведення досудового розслідування.

В ході розслідування кримінального провадження з дорученням прокурора 10.04.2014р. були оглянуті та помічені спеціальним засобом надані ОСОБА_4 грошові кошти на загальну суму 3000 грн. купюрами номіналом 200, 100 та 50 грн.

За результатами проведення вказаної слідчої дії у присутності двох понятих ним було складено відповідний протокол. Крім того, ним контролювалося виконання негласних слідчих дій в кримінальному провадженні, за результатами проведення яких складено відповідні протоколи.

Після того, як ОСОБА_4 передала ОСОБА_2 в салоні його автомобіля зазначені грошові кошти, слідчим прокуратури за його участю та інших працівників УВБ в присутності понятих було проведено обшук вказаного автомобіля, який був припаркований навпроти магазину «АТБ» по вул. Гаврилова в м. Запоріжжі, в якому були вилучені 3000 грн.;

-поясненнями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, з яких вбачається, що він займає посаду оперуповноваженого УВБ в Запорізькій області ДВБ МВС України. Під час обшуку автомобіля ОСОБА_2 10.04.20124р., який був припаркований навпроти магазину «АТБ» по вул. Гаврилова в м. Запоріжжі, ним здійснювалось відеофіксація проведеної слідчої дії, на медіальному носії у формі двох міні-дисків. Відеозапис проводився безперервно за винятком випадків, коли слідчий вказував на зупинення слідчих дій;

-відповідно витягу з кримінального провадження від 18.04.2014р., до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.04.2014р. за № 42014080000000116 внесено відомості за заявою ОСОБА_4 про вимагання в неї працівником міліції грошових коштів в розмірі 3000 грн.;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 07.04.2014р., з якого вбачається, що ОСОБА_4 звернулась до слідчого прокуратури з повідомленням про вимагання в неї грошових коштів дільничим інспектором Комунарського РВ Алдошиним М.М. в розмірі 3000 грн. за безперешкодну роботу кафе «Луксор»;

- протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 10.04.2014р., відповідно до якого в приміщенні УВБ в Запорізькій області за участю понятих оглянуті та помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника (порошку) «Промінь1» грошові кошти на загальну суму 3000 грн. номіналом в 200, 100 та 50 грн. із зазначенням серії та номеру грошових купюр, які пред*явлені ОСОБА_4, проведених на підставі постанови прокурора про використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 09.04.2014р., відповідно до якої працівникам УВБ в Запорізькій області ДВБ МВС України доручено провести огляд, помітку та вручення ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 3000 грн.;

- протоколом обшуку від 10.04.2014р., з якого вбачається, що в автомобілі «ДЕУ-Сенс», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, виявлено та вилучено в присутності понятих та інших учасників слідчої дії грошові кошти в розмірі 3000 грн., які знаходились біля перемикача передач автомобіля, що знаходився напроти магазину АТБ по вул. Гаврилова, 16 «А» в м. Запоріжжі;

Ухвалою Слідчого судді Орджонікідзевсьго районного суду м. Запоріжжі від 11.04.2014р., строк дії якої визначено до 12.04.2014р., надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «ДЕУ-Сенс», державний номер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 і перебуває в постійному його користуванні, з метою підтвердження допустимості доказів, виявлених в ході проведення обшуку 10.04.2014р., а відшукані речі - грошові кошти в розмірі 3000 грн., такими, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду.

Тобто, проведений обшук автомобіля та відшукані речі в вигляді грошових коштів в розмірі 3000 грн. на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевсьго районного суду м. Запоріжжі від 11.04.2014р. визнано такими, що мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказом під час судового розгляду.

- висновком експерта НДЕКЦ ГУМВС України в Запорізькій області № 170 від 17.04.2014р., відповідно до якого, на вилучених грошових коштах у сумі 3000 грн. встановлено присутність спеціальної хімічної речовини люмінофору, що люмінесціює зелено-жовтим кольором; на двох серветках білого кольору, якими проводилися змиви з обох рук ОСОБА_2, спеціальних хімічних речовин не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження) (а.с. 114-116);

- дослідженими в судовому засіданні предметом неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на суму 3000 грн., а саме: купюрами номіналом 50 грн. в кількості 28 штук; номіналом 100 грн. в кількості 8 штук, номіналом 200 грн. в кількості 4 штук, які постановою слідчого від 29.04.2014р. визнано та приєднано до кримінального провадження як речових доказів;

-протоколом огляду від 16.04.2014р., згідно якого слідчим в присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було оглянуто речі та документи, вилучені 10.04.2014р. в ході обшуку автомобіля ОСОБА_2 «ДЕУ-Сенс», держномер АР5852СМ. В ході огляду блокноту ОСОБА_2, вилученого з його автомобіля на аркуші паперу за датою 24 січня 2013р. у нижній частині встановлено запис наступного змісту: «ОСОБА_13 НОМЕР_4, ребенок школа № 103 ОСОБА_14», з якого вбачається, що ОСОБА_2 був знайомий з ОСОБА_4, знав її мобільний засіб зв*язку, а також членів її родини. Вказаний блокнот в якості речового доказу було досліджено в судовому засіданні;

- речовим доказом - серветкою білого кольору, якою 10.04.2014р. проводився змив з панелі автомобіля ОСОБА_2 «ДЕУ-Сенс», держномер АР5852СМ., який приєднаний до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ постановою слідчого від 29.04.2014р.;

- протоколом про результати спостереження за особою ОСОБА_2 від 10.04.2014р., відповідно до якого 10.04.2014р. о 14-42 год. ОСОБА_2 припаркувався на своєму автомобілі навпроти супермаркету АТБ по вул. Гаврилова. О 15-09 год. до спостерігаємого автомобіля сіла ОСОБА_4 та вони почали спілкуватися. О 15-12год. ОСОБА_4 вийшла з автомобіля ОСОБА_2;

-протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.04.2014р., відповідно до якого 10.04.2014р. об 11год. 16 хвл. зафіксовано розмову між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 З вказаної розмови вбачається ОСОБА_4 пропонує зустрітися з ОСОБА_2 для передачі певних речей, а саме: «…. Я готова Вам отдать….» , на що останній дає свою згоду. 10.04.2014р. об 11-17 зафіксовано розмову між ОСОБА_2 та невідомим абонентом ( як встановлено в подальшому в ході судового розгляду, вказаним абонентом є працівник ОСОБА_3 ЗМУ ОСОБА_9) з вказаної розмови вбачається, що ОСОБА_2 повідомляє своєму керівнику ОСОБА_9 , що «…….йому телефонував Банк і в неї щось заворушилось» . 10.04.2014р. об 14-44 год., об 14-57 год, об 15.03 год. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відбулися телефонні розмови в ході яких останні оговорювали місце зустрічі;

В судовому засіданні було досліджено оптичний диск № 81Т, на якому містяться записи телефонних розмов, які відповідають змісту протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10.04.2014р. (а.с. 247 т.1);

-протоколом огляду від 26.05.2014р., з якого вбачається, що слідчим в присутності понятих оглянуто оптичні носії інформації, на якому містяться телефонні розмови ОСОБА_2;

-протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою від 10.04.2014р., відповідно до якого 10.04.2014р. на відео камеру, якою, як встановлено в ході судового розгляду, була оснащена ОСОБА_4, зафіксовано зустріч останньої з ОСОБА_2, в ході якої, в салоні автомобіля ОСОБА_2, ОСОБА_4, знаходячись на передньому пасажирському сидінні, дістала із своєї сумки грошові кошти та поклала останні за ричаг коробки передач автомобіля, при цьому, згідно зазначеного протоколу, відбулася розмова останньої з ОСОБА_2, з якої вбачається, що в ході розмови в салоні автомобіля з ОСОБА_4, ОСОБА_2 запитує останню: «Сколько здесь?», тобто цікавиться розміром переданих йому грошових коштів. Після передачі грошових коштів, ОСОБА_2 запевняє ОСОБА_4, що вона може безперешкодно здійснювати свою підприємницьку діяльність (а.с. 150-152).

В судовому засіданні досліджений оптичний носій інформації ДВД-диск номер 82т, який відповідає змісту складеного протоколу;

-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 18.04.2014р., відповідно до якого в ході слідчого експерименту здобуто відомості про отримання 10.04.2014р. ОСОБА_2 від ОСОБА_4 неправомірної вигоди в розмірі 3000 грн.

- відповідно висновкам судової криміналістичної експертизи відео-, звукозапису № 6341 від 05.11.2015, проведеної Харківським НДІ судових експертиз:

Встановити, чи є досліджувані відеофонограми № 2-4, які записані на двох лазерних компакт-диска miniDVD-R «Videx» № IFPI FW16 (з однаковими номерами) (№1, 2), оригіналами (копіями), не представилось можливим, у зв'язку з відсутністю апаратури, за допомогою якої було здійснено відеозапис.

Відеофонограма № 2 складається з пяти фрагментів, відеофонограма № 4 з двох фрагментів. Ознак переривання аудіо та відео потоку на кожному окремому фрагменті відеофонограм № 2, 4 та на відеофонограмі № 3 не виявлено.

Встановити, чи піддавались відеофонограми № 2-4 змінам, які записані на двох лазерних компакт-диска miniDVD-R «Videx» № IFPI FW 16 (з однаковими номерами) № 1, 2), не представилось можливим у звязку з тим, що не встановлена оригінальність наданих відеофонограм та відсутністю науково-обгрунтованої, апробованої експертної методики дослідження монтажу цифрових записів (цифрових копій).

Частина питання стосовно механічного монтажу відеофонограм № 2-4 - не вирішувалась, у звязку з тим, що поняття «механічного монтажу» не властиве для цифрових носіїв інформації.

Відеофонограма № 2 складається з пяти фрагментів, відеофонограма № 4 з двох фрагментів. На кожному фрагменті відеофонограм № 2, 4 ознак електронного монтажу не виявлено.

Програмно-апаратними засобами, що є у розпорядженні експерта, при дослідженні відеофонограми № 3 ознак монтажу не встановлено.

Відеофайл «VID 10.04.2014 .avi» (відеофонограма № 1), який записаний на лазерному компакт-диску DVD-R «X-Digital» № 2090609081359 (інв. № 82 нт), є копією записаною за допомогою персонального компютера.

Ознак переривання відеофонограми № 1, яка записана на лазерному компакт-диску DVD-R «X-Digital» № 2090609081359 (інв. № 82 нт), не виявлено.

Встановити, чи піддавалась змінам відеофонограма № 1, яка записана на лазерному компакт-диску DVD-R «X-Digital» № 2090609081359 (інв. № 82 нт), не представилось можливим у звязку з тим, що вона є копією записаною за допомого ПК та наявністю слідів обробки програмним продуктом «Virtualdub».

Програмно-Апаратними засобами, що є у розпорядженні експерта, при дослідженні відеофонограми № 1 ознак електронного монтажу (незавершені фрази, або фрази без змістовного початку, різкі зміни в семантичному вмісті мовлення, зміни темпу мовлення, різкі зміни фону звукозапису, клацання, фрагменти з відсутністю мовних сигналів, зміна сюжету зйомки тощо) не встановлено. Однак, виявлені сліди обробки програмним продуктом «Virtualdub».

Тобто, з вищезазначеного експертного висновку вбачається, що оптичні носії інформації у виді двох міні DVD-дисків, що містять запис обшуку автомобіля ОСОБА_2, та DVD-диск, що містить запис аудіо-, відео контролю особи, не містять ознак переривання аудіо та відео потоку, а також ознак електронного монтажу.

Вказані висновки експерта дають підстави стверджувати, що досліджені у судовому засіданні електронні документи відповідають дійсності подій, які мали місце під час та після вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 злочину.

Що стосується висновку експерта про те, що відеозапис аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_2 є копією, слід зазначити, що до такого висновку (п. 4) експерт прийшов внаслідок того, що досліджуваний компакт-диск записувався на персональному компютері та піддавався обробці програмним продуктом «Virtualdub».

Однак, відповідно до інформації ГУ Національної поліції в Запорізькій області № 17/03/10-2015 від 10.12.2015 вказаний матеріальний носій інформації, який містив достовірну (аутентичну) відео-, аудіо- інформацію, після проведення НСРД був переданий до УВБ. Програма «Virtualdub», яка має відповідну ліцензію, використовувалась виключно для конвертації електронної інформації, що дозволить її відтворювати на звичайних пристроях платформи Windows.

Постановою слідчого від 29.04.2014р. визнано та приєднано до кримінального провадження як речові докази грошові кошти (предмету неправомірної вигоди) на суму 3000 грн., а саме: купюри номіналом 50 грн. в кількості 28 штук; номіналом 100 грн. в кількості 8 штук, номіналом 200 грн. в кількості 4 штук.

При порівнянні у судовому засіданні серій та номерів вказаних грошових купюр встановлено, що 2 купюри номіналом по 50 грн. не відповідають купюрам, зазначеним в протоколі обшуку автомобіля ОСОБА_2 Зокрема, одна купюра номіналом 50 грн., яка має серію та номер КБ 7918241, в описовій частині протоколу обшуку зазначена, як КВ 7918241, тобто має місце різниця в одній літері серії купюри. Друга купюра номіналом 50 грн., яка має серію та номер КК 7410352, в описовій частині протоколу обшуку зазначена, як КК 7410152, тобто має місце різниця в одному номері купюри.

Водночас, дані щодо серії та номеру вказаних двох купюр в протоколі помітки грошових коштів та у висновку експерта № 170 від 17.04.2014р. відповідають дійсності.

Крім того, вказані грошові купюри відповідають додатку до протоколу огляду помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 10.04.2014р., у якому містяться фотозображення грошових купюр.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приймає протокол обшуку автомобіля ОСОБА_2 «ДЕУ-Сенс», держномер АР5852СМ, від 10.04.2014р., як належний доказ.

При цьому, відповідно висновку експерта, на руках обвинуваченого ОСОБА_2 слідів люмінофора, свідчить, на розсуд суду, про правдивість показань свідка ОСОБА_4, яка зазначила, що ОСОБА_2 до рук грошові кошти не брав, а лише поглядом вказав на місце в салоні автомобіля, куди їх треба покласти.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні вищезазначені докази свідчать про доведеність вини обвинуваченого у скоєнні злочину, дії якого суд кваліфікує за ч. 2 ст. 368 КК України одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади (в редакції закону від 18.04.2013р.)

Невизнання вини обвинуваченим суд розцінює виключно як бажання останнього уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Разом з тим, суд враховує підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого злочину, яким завдано шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що виразилось у підриві авторитету та престижу правоохоронних органів, а тому вважає, що виправлення та перевиховування обвинуваченого можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства в місцях позбавлення волі.

Саме з цих підстав суд не приймає до уваги позитивну службову характеристику на обвинуваченого ОСОБА_2, підписану начальником СДІМ ОСОБА_3 ЗМУ.

При цьому, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, а саме відсутність судимості, наявність малолітньої дитини, суд вважає за необхідне призначити мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі, передбаченого санкцією статті обвинувачення.

Цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Грошові кошти у розмірі 3000 грн. (предмет неправомірної вигоди) не підлягають спеціальній конфіскації, оскільки останні необхідно повернути власнику - заявнику ОСОБА_4

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого під час досудового слідства та судового розглялу не обирався. Тому суд, керуючись ст. 331 КПК України, приймаючи до уваги призначене покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення належного виконання вироку суду вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання до набуття вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України (в редакції закону від 18.04.2013р.) та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, повязаних з виконанням функцій представника влади строком на три роки, без застосування спеціальної конфіскації.

Строк покарання обвинуваченому відраховувати з моменту фактичного затримання.

Обрати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання до набуття вироком законної сили.

Речові докази:

- 1 серветку білого кольору, якою 10.04.2014р. проводився змив з панелі автомобілю НОМЕР_5 та 2 серветки білого кольру, якими проводилися змиви з обох рук ОСОБА_2 знищити;.

- 2 (два) DVD диски із записом обшуку автомобіля НОМЕР_6 від 10.04.2014р. зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- блокнот з записами ОСОБА_2, вилучений у нього 10.04.2014р. під час обшуку його автомобіля НОМЕР_7 повернути ОСОБА_2 за належністю;

- грошові кошти в розмірі 3000 грн. (предмет неправомірної вигоди), які відповідно до постанови слідчого від 29.04.2014р. передані на зберігання до Запорізького відділення ДОФ АКБ «Укрсоцбанк» - повернути за належністю ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому і прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку.

Суддя А.І. Боровікова