Вирок № 54448541, 21.12.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3312/15-к

Провадження № 1-кп/265/249/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Костромітіної О.О.,

за участю секретарів Трушкової Г.М., Симонової І.В., Федорової А.С., Куксенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Володарське Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої, яка зареєстрована в АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ст.191 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Польщикова І.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_1

за участю потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 на підставі постанови від 6 травня 2014 року №-10 та додатку до неї №-107 окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу №-58 «Про утворення дільничних виборчих комісій на позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року», призначена членом дільничної виборчої комісії виборчої дільниці №-142404 вказаного територіального виборчого округу, у подальшому була призначена секретарем цієї виборчої комісії.

11 червня 2014 року, у денний час, точна година не встановлена, ОСОБА_1, як секретар дільничної виборчої комісії, разом із членом дільничної виборчої комісії ОСОБА_6, згідно видаткового касового ордеру від 11 червня 2014 року, отримала від бухгалтера окружної виборчої комісії з виборів Президента України територіального виборчого округу №-58 ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 8000 гривень та бланк платіжної відомості №-106 (ДВК 142404) за травень 2014 року із зазначенням суми грошей, які підлягали виплаті членам дільничної виборчої комісії під особистий підпис. Після цього грошові кошти та бланк платіжної відомості за взаємною згодою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 залишились у ОСОБА_1 до видачі їх членам дільничної виборчої комісії.

Цього ж дня, у денний час, точна година не встановлена, ОСОБА_1, з метою привласнення частини чужих грошових коштів, що були їй ввірені, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, виготовила іншу платіжну відомість із тими самими реквізитами, проте зазначила у графі 4 «сума» напроти прізвищ членів комісії інші цифри, а саме: ОСОБА_3 - замість 998,03 гривень вказала суму 600 гривень; ОСОБА_4 - замість 998,03 гривень вказала суму 600 гривень; ОСОБА_5 - замість 692,62 гривень вказала суму 400 гривень.

У цей же день, близько 18 годин 00 хвилин, знаходячись біля будівлі загальноосвітньої школи №-5, розташованої по вулиці Київська будинок №-72, міста Маріуполь, ОСОБА_1 передала ОСОБА_6 виготовлену нею самостійно відомість та грошові кошти, сума яких відповідала сумі зазначеній у підробленій нею відомості. Після цього ОСОБА_6 згідно отриманої від ОСОБА_1 відомості видав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожному по 600 гривень замість 998,03 гривень, а ОСОБА_5 400 гривень замість 692,62 гривень.

Такими своїми діями, ОСОБА_1 привласнила частину ввірених їй чужих грошових коштів на загальну суму 1088,68 гривень, чим спричинила матеріальну шкоду ОСОБА_3 в сумі 398,03 гривень, ОСОБА_4 в сумі 398,03 гривень та ОСОБА_5 в сумі 292,62 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися у привласненні чужого майна, яке було ввірене ОСОБА_8, остання вчинила злочин, передбачений ч.1 ст.191 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 вину у скоєні злочину не визнала та суду пояснила, що в травні 2014 року вона приймала участь в роботі дільничної виборчої комісії №-14204 територіального виборчого округу №-58 по виборам Президента України на посаді секретаря комісії. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції в місті Маріуполі та складною криміногенною обстановкою, дільнична виборча комісія фактично почала свою роботу 24 травня 2015 року у другій половині дня. В ніч з 24 травня 2014 року по 25 травня 2014 року голова дільничної виборчої комісії ОСОБА_9, член комісії ОСОБА_6 та вона на особистому автомобілі ОСОБА_6 направилися до Орджонікідзевської районної адміністрації, де о 4-00 годині 25 травня 2014 року отримали бюлетені для голосування. Перерахував бюлетені, вона на кожному поставила печатку. 25 травня 2014 року приблизно в 6 годин 20 хвилин вони, залишив робітника міліції на виборчій дільниці, відправилися додому переодягнутися. В 7 годин 00 хвилин вони прибули на виборчу дільницю. В 7 годин 15 хвилин вони провели загальні збори, на яких розподілили обов'язки між членами комісії. В 8 годин 00 хвилин відкрили виборчу дільницю для голосування. В 20 годин 00 хвилин виборча дільниця була закрита та почався підрахунок голосів. Вона почала оформляти протоколи голосування. Потім вона, ОСОБА_9, ОСОБА_6 на особистому автомобілі останнього, у супроводі робітника міліції, відвезли в окружну виборчу дільницю, яка знаходилася в Орджонікідзевської районної адміністрації протоколи голосування за результатами виборів Президента України, при цьому заступник голови комісії ОСОБА_10 відмовився їхати здавати протоколи голосування. Зранку, 26 травня 2014 року, вони здали протоколи голосування.

В червні 2014 року їй зателефонувала ОСОБА_9 та сказала їй, що в банку провадиться виплата грошової винагороди за роботу в дільничної виборчої комісії, та у зв'язку з її відсутності у місті Маріуполі, гроші за неї буде отримувати її чоловік ОСОБА_6 При цьому ОСОБА_9 не давала їй яких-небудь доручень для отримання грошей для усіх членів комісії, а також даних доручень не надавали члени комісії.

Вона разом з ОСОБА_6 поїхали отримувати свої гроші в «Укрсімбанк», який розташований в Приморському районі міста Маріуполя, де їм було озвучено, що вони повинні отримати гроші не тільки для себе, а для всіх членів виборчої комісії. Хто видавав гроші, в якій сумі вона не пам'ятає, також не пам'ятає, яка сума виплати була указана особисто їй.

Вона та ОСОБА_6 поставили особисті підписи в розхідному касовому ордері від 11 червня 2014 року про отримання грошей. ОСОБА_6 запропонував їй залишити гроші у себе, для подальшої виплати членам комісії. Ввечері, цього дня, біля ОШ №-5, всі члени виборчої комісії, почергово, сідали в автомобіль ОСОБА_11, де отримували гроші та ставили свої підписи у відомості. Саме ОСОБА_11 видавав гроші.

Відомість була надрукована на звичайному аркуші формату А-4, в якій були вказані П.І.П., сума грошей для отримання та місце для підпису. На відомості не було ані штампів, ані печатей. Вона не пам'ятає, яку суму грошей вона отримала. Потім ОСОБА_11 віддав їй відомість для передачі в окружну виборчу дільницю, яку вона відвезла пізніше, про що підписалася в журналі. Хто прийняв у неї відомість вона не пам'ятає.

В березні 2015 року вона була запрошена для допиту слідчим Волониц Т.М., де в кабінеті №-4 Орджонікідзевського РВ їй були видані чисті аркуші паперу формату А-4, на яких їй було запропоновано скопіювати з відомості підписи колишніх членів комісії, в тому числі і тих, які є потерпілими по справі, в кількості 7 аркушів кожного підпису, що вона зробила.

В травні 2015 року їй було пред'явлено підозру у скоєні злочину. Вину у скоєні злочину, позовні вимоги потерпілих вона не визнає, оскільки гроші були виплачені відповідно до відомості, з нею ніхто ніяких договорів про матеріальну відповідальність в період її праці в виборчої комісії не укладав та ніяких довіреностей на отримання грошей не надавав. Вона та члени комісії працювали на безоплатній основі. Потерпілі по справі фактично працювали на виборчої дільниці 24 травня 2014 року протягом двох годин, та 25 травня 2014 року протягом з 7 годин 00 хвилин до 3 годин 00 хвилин 26 травня 2014 року.

В подальшому обвинувачена ОСОБА_1 відмовилася відповідати на питання та надавати пояснення посилаючись на свій стан здоров'я, який у неї погіршився в результаті обстрілу житлового масиву «Східний», де знаходиться її будинок 24 січня 2015 року.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченою ОСОБА_1, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченою злочину свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України.

Факт отримання обвинуваченою ОСОБА_1 грошей підтверджується, як її поясненнями та і протоколом огляду предмету від 23 березня 2015 року, за яким оглядався видатковий касовий ордер від 11 червня 2014 року, за яким ОСОБА_1 отримала 8000 гривень.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 11 червня 2014 року за яким ОСОБА_1 отримала заробітну плату, добові за травень 2014 року ДВК №-404 в розмірі 8000 гривень, про що свідчить її особистий підпис та паспортні данні зазначені в Видатковому касовому ордері.

Висновком експерта №-390 від 8 квітня 2015 року, за яким підпис в видатковому касовому ордері від 11 червня 2014 року в строчці «Підпис одержувача» виконаний ОСОБА_1 Підпис в видатковому касовому ордері від 11 червня 2014 року в строчці «додаток» після рукописного тексту «ОСОБА_11.» ймовірно, виконаний не ОСОБА_11, а іншою особою.

Протоколом огляду предмету від 15 листопада 2015 року, предметом огляду була платіжна відомість №-106 (ДВК 142404) за травень 2014 року, в якій в таблиці навпроти прізвищ зазначена сума і в графі підпис наявні підписи дев'яти осіб про отримання грошей. Виплату здійснив ОСОБА_11, перевірив бухгалтер ОСОБА_7

Платіжна відомість №-106 (ДВК 142404) за травень 2014 року, за якою виплачено 8066,04 гривні. В таблиці зазначено по списку дев'ять осіб (ПІБ), ідентифікаційні номери зазначених осіб, отримані суми, особисті підписи про отримання. Виплату здійснив ОСОБА_11, перевірив бухгалтер ОСОБА_7 При цьому суми, які зазначені в платіжній відомості зазначені з копійками.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона під час виборів президента, працювала в виборчій комісії. ОСОБА_1 працювала секретарем виборчої комісії. Відповідальна за видачу грошів була ОСОБА_11. Однак 11 червня 2014 року вона не змогла видати гроші, та зобов'язала ОСОБА_1 це зробити. Ввечері 11 червня 2014 року ОСОБА_1 приїхала разом з чоловіком ОСОБА_11 та сповістили, що на цей раз дали мало грошей у розмірі 5400 гривень, нібито щось не доплатили, а тому приїде ОСОБА_11 і буде у всьому розбиратися. В цей день їй видали 400 гривень, про що вона розписалася сидячи в машині ОСОБА_11 в тій відомості, яку їй було надано. Не погодившись з такою сумою, вона поїхала до штабу виборчої комісії, де їй повідомили, що вона повинна була отримати 692,62 гривні, при цьому бухгалтер показав відомість де був нібито її підпис про отримання суми 692,62 гривень. Просить суд задовольнити її позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 суму 292,62 гривні.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона під час виборів президента, працювала в виборчій комісії. Повністю підтвердила пояснення потерпілої ОСОБА_5 в частині видачі грошей за відпрацьований час. Також пояснила, що вона отримала лише 600 гривень замість суми 998,03 гривні. При цьому пояснила, що підпис у відомості про отримання суми 998,03 гривні не її. Просить суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 суму 398,03 гривні, на строгій мірі покарання не наполягає.

Потерпілий ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні підтвердив пояснення потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також доповнив, що після того, як він почав з'ясовувати, у зв'язку з чим вони отримали так мало грошей, ОСОБА_11 пояснила, що вона працювала більше всіх під час виборів, а тому вона повинна отримати більше всіх. Після цієї розмови зв'язок з ОСОБА_1 та ОСОБА_11 було припинено. Просить суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 398,03 гривні.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працювала на виборчій дільниці під час виборів президента 25 травня 2014 року. Вона була відповідальна за облік робочого часу та розподілення грошових коштів. Після виборів вона здала всі відомості обліку робочого часу до окружної комісії та поїхала з міста. 10 червня 2014 року їй зателефонували з окружної комісії та запропонували приїхати та отримати гроші. Оскільки вона була за межами міста, то гроші отримав її чоловік ОСОБА_9 та ОСОБА_1 Видавав гроші її чоловік. Оскільки вона, її чоловік та ОСОБА_1 працювали під час виборів більше за інших, то вона і поставила їм більшу винагороду, ніж іншим. Підпис у відомості про отримання грошей не її.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що він працював на виборчій дільниці під час виборів Президента України 25 травня 2014 року. Хто займався обліком робочого часу, йому не відомо. В ранці 11 червня 2014 року, на прохання його дружини, він разом з ОСОБА_1 поїхав та отримав гроші для оплати праці всієї виборчої дільниці. Скільки було грошей він не пам'ятає. Оскільки гроші домовилися видавати тільки в вечері, а йому потрібно було їхати на роботу, то відомості та гроші залишилися у ОСОБА_1. Яка сума була зазначена у відомості йому не відомо. Ввечері, 11 червня 2014 року він зустрівся з ОСОБА_1, яка передала йому гроші та відомість, і сидячи у себе в автомобілі, видавав гроші відповідно до відомості, про що всі розписувалися. В відомості по якій він віддавав гроші та в якій всі розписувалися, не було копійок, всі суми були цілі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала бухгалтером в окружній комісії №-58 на виборах Президента України 25 травня 2014 року. Кожна виборча дільниця, обирала собі двох представників, які повинні були отримати гроші в банку, оскільки видати всім особам одразу було неможливо. Вона відповідно до відомості видавала одразу повну суму на виборчу дільницю. В кожній відомості було зазначено, прізвище, ІПН, сума та необхідно було поставити підпис про отримання суми. Суми у всіх були різні. Довіреність на видачу грошу ОСОБА_1, не видавалася, але під час видачі грошей в неї перевірявся паспорт, і вона розписувалася про отримання грошей. Оскільки дрібних грошей не було, то замість 8066,04 гривень, ОСОБА_1, було видано 8000 гривень, про що вона і розписалася.

В судовому засіданні захисником обвинуваченої ОСОБА_1, - адвокатом Шмойловим С.А. було заявлено, що ОСОБА_1 не є матеріально відповідальною особою, їй не було видано доручення на отримання грошей, а тому вона не може нести кримінальну відповідальність за ст. 191 ч.1 КК України. Суд розглядаючи зазначене твердження з боку захисника не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 191 ч.1 КК України передбачена кримінальна відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов'язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням. Ця правомочність може виникати не лише в осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент з постачання, продавець, касир). Такою правомочністю можуть наділятися і будь-які інші (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Така правомочність у особи може виникнути на підставі цивільно-правових угод підряду, найму, оренди, комісії, прокату, перевезення, зберігання. При цьому не має значення, яким саме власником - юридичною чи фізичною особою - винний був наділений певною правомочністю щодо відповідного майна.

Згідно видаткового касового ордер від 11 червня 2014 року, гроші на Дільничну виборчу комісію №-404 в розмірі 8000 гривень отримала ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий Орджонікідзевським РВ ММУ УМВС України в Донецький області 21 лютого 2002 року. Підстава - заробітна плата, винагорода, добові за травень 2014 року. Про отримання зазначеної суми, ОСОБА_1 розписалася, про що свідчить її особистий підпис, що також підтверджується Висновком експерта №-390 від 8 квітня 2015 року, за яким підпис в видатковому касовому ордері від 11 червня 2014 року в строчці «Підпис одержувача» виконаний ОСОБА_1

Також у видатковому касовому ордері від 11 червня 2014 року в Додатку міститься підпис ОСОБА_6 Однак висновком експерта №-390 від 8 квітня 2015 року було встановлено що підпис в видатковому касовому ордері від 11 червня 2014 року в строчці «додаток» після рукописного тексту «ОСОБА_6.» ймовірно, виконаний не ОСОБА_6 а іншою особою. Таким чином у суду не виникає сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1, 11 червня 2014 року отримала на ДВК №-404 суму 8000 гривень. Що також підтверджується поясненнями як ОСОБА_6, так і письмовими поясненнями самої ОСОБА_1, які оголошені нею у судовому засіданні.

Розглядаючи питання щодо правомочності по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню ввірених грошей суд приходить до наступного.

Гроші в розмірі 8000 гривень було отримано ОСОБА_1, на підстави видаткового касового ордеру. Касовий ордер - це документи, що засвідчують законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням.

Згідно листа Національного банку України №-11-117/1363/4874 від 22 квітня 2013 року визначено порядок витрачання готівки з каси яке оформлюється видатковим касовим ордером (ВКО). Він підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. У випадку видачі грошей окремій особі за видатковим касовим ордером касир вимагає пред'явлення документу, який засвідчує особу отримувача і містить фотокартку та особистий підпис власника.

Таким чином розглядаючи питання щодо правомірного володіння ОСОБА_1, майном (грошима), суд приходить до висновку, що вона, отримала гроші по видатковому касовому ордеру, була наділена правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна, тобто гроші знаходилися у неї на правовій підставі, а тому вона була відповідальна за їх збереження.

В обґрунтування частини обвинувачення ОСОБА_1 про те, що вона з метою приховати факт присвоєння частини чужих грошових коштів, ОСОБА_1 у бланку платіжної відомості №106 (ДВК 142404) за травень 2014 року, яку вона отримала 11 червня 2014 року у бухгалтера окружної виборчої комісії та який не є офіційним документом, у графі 5 «підпис в одержані» поставила замість членів дільничної виборчої комісії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їх підпис, після чого здала вказану відомість до бухгалтерії окружної виборчої комісії, сторона обвинувачення посилається на висновок експерта №-391 від 9 квітня 2015 року, за яким підпис в таблиці платіжної відомості №-106 (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_3, виконаний не ОСОБА_3, а ОСОБА_1.

Підпис в таблиці платіжної відомості №-106 (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_4, ймовірно виконаний не ОСОБА_4, а ОСОБА_1. Ймовірна форма висновку обумовлена тим, що виявити більшу кількість розбіжностей ідентифікаційних ознак, не вдалося, що обумовлюється обмеженим обсягом графічного матеріалу, який міститься в підписі. В результаті чого вирішити питання в категоричній формі не представилося можливим.

Підпис в таблиці платіжної відомості №-106 (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_5, виконаний не ОСОБА_5 а ОСОБА_1;

Підпис в таблиці платіжної відомості №-106 (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_11, виконаний ймовірно не ОСОБА_11 а іншою особою. Визначити ким, ОСОБА_1, або іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_11 - не є можливим із-за малого об'єму графічного матеріалу.

Підпис в таблиці платіжної відомості №-106 (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_9, виконаний ймовірно не ОСОБА_9, а іншою особою. Визначити ким, ОСОБА_1, або іншою особою виконано підпис від імені ОСОБА_9, - не є можливим із-за малого об'єму графічного матеріалу.

Сторона захисту вважає, даний висновок експерта, недопустимим доказом, оскільки експериментальні зразки підписів у ОСОБА_1 були відібрані тоді, коли вона була визнана по кримінальному провадженню в якості свідка, була допитана в якості свідка, тобто органом досудового розслідування грубо було порушено її право на захист, яке гарантовано їй Конституцією України. При цьому дана судово-почеркознавча експертиза була проведена з порушенням Методики судово-почеркознавчої експертизи, оскільки експертиза була проведена на підставі експериментальних зразків підписів ОСОБА_1 виконанні нею особисто від імені членів виборчої комісії в тому числі і потерпілих, а не на підставі експериментальних зразків підписів ОСОБА_1

Суд вирішуючи питання щодо визнання недопустимим висновку експерту №-391 від 9 квітня 2015 року приходить до висновку про визнання даного доказу недопустимим за наступних підстав.

Як вбачається з висновку експерту №-391 від 9 квітня 2015 року до 1-го відділу ТКЗ ОВС Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Донецькій області 31 березня 2015 року із СВ Орджонікідзевського РВ надійшла постанова слідчого СВ лейтенанта міліції Волониць Т.М. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №-120140050790001749 від 16 липня 2014 року. На дослідження надано: 1) Платіжна відомість №-106, (ДВК 142404) за травень 2014 року на одному аркуші. 2) Вільні зразки підписів ОСОБА_1, виконані нею в: протоколі № 4 засідання дільничної комісії з виборів Президента України від 23 травня 2014 року на двох аркушах; витязі із протоколу окружної виборчої комісії про передачу дільничним виборчим комісіям виборчих бюлетенів з виборів Президента України від 24 травня 2014 року на одному аркуші; квитанції № 0.0.361045980.1 від 16 березня 2015 року на одному аркуші. 3) Умовно-вільні зразки підписів ОСОБА_1, виконані нею в: протоколі допиту свідка від 5 грудня 2014 року на чотирьох аркушах. 4) Експерементальні зразки підписів ОСОБА_1, виконані особисто на шести аркушах. 5) Експериментальні зразки підписів ОСОБА_1, виконані нею від імені ОСОБА_6 особисто на п'яті аркушах. 6) Експериментальні зразки підписів ОСОБА_1, виконані нею від імені ОСОБА_14 особисто на п'яти аркушах. 7) Експериментальні зразки підписів ОСОБА_1, виконані нею від імені ОСОБА_5 особисто на п'яти аркушах. 8) Експериментальні зразки підписів ОСОБА_1, виконані нею від імені ОСОБА_15 особисто на п'яти аркушах. 9) Експериментальні зразки підписів ОСОБА_1, виконані нею від імені ОСОБА_4 особисто на п'яти аркушах та інше.

Перед експертом поставлені питання:

1. Чи виконаний підпис в таблиці платіжної відомості №-106, (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_15, ОСОБА_3, чи ОСОБА_1, чи іншою особою? 2. Чи виконаний підпис в таблиці платіжної відомості №-106, (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_4, ОСОБА_4, чи ОСОБА_1, чи іншою особою? 3. Чи виконаний підпис в таблиці платіжної відомості №-106, (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_5, ОСОБА_5, чи ОСОБА_1, чи іншою особою? 4. Чи виконаний підпис в таблиці платіжної відомості №-106, (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_1, ОСОБА_1, чи іншою особою? 5. Чи виконаний підпис в таблиці платіжної відомості №-106, (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_6, ОСОБА_6 чи ОСОБА_1, чи іншою особою? 6. Чи виконаний підпис в таблиці платіжної відомості №-106, (ДВК 142404) в колонці «підпис в одержанні» (під №-5) навпроти прізвища, ім'я по батькові ОСОБА_14, ОСОБА_14 чи ОСОБА_1, чи іншою особою? 7. Чи виконаний підпис в строчці «виплату здійснив» платіжної відомості №-106, (ДВК 142404) ОСОБА_6 чи ОСОБА_1, чи іншою особою? ( а.с.87-100).

ОСОБА_1 повідомлено про підозру 12 травня 2015 року, про те, що вона підозрюються у привласненні чужого майна, яке було їй ввірене, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, що свідчить, що зразки підписів у неї відбиралися на стадії її допиту у якості свідка та коли вона мала статут свідка (а.с.102).

Відповідно до ст.223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

З аналізу цієї статті вбачається, що положення цієї статті підлягають застосуванню при проведенні кожної окремої слідчої дії, але з урахуванням її особливостей та процесуального порядку, передбаченого окремими статтями, що присвячені безпосередньому врегулюванню процедури проведення кожної конкретної слідчої дії. Слідчі(розшукові) дії - це регламентовані кримінальним процесуальним законом процесуальні дії, що спрямовані на отримання(збирання) або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Закон передбачає проведення таких слідчих дій: допит, в тому числі одночасний допит двох чи більш вже допитаних осіб (ст.224-226КПК); залучення експерта та проведення експертизи (ст.242-243 КПК).

З аналізу вищенаведених норм права суд приходить до висновку, що призначення та проведення експертизи, це є процесуальні дії, які спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.66 КПК України, cвідок має право: 1) знати, у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується; 2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу; 3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню; 4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; 5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам'яті; 6) на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для давання показань; 7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження; 8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 9) заявляти відвід перекладачу.

З аналізу вищенаведеної норми права суд приходить до висновку, що свідок позбавлений збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази; брати участь у проведенні процесуальних дій; під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу, тобто позбавлений прав, якими наділена сторона захисту, а саме підозрюваний, обвинувачений відповідно до ст.42 КПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що при проведенні процесуальної дії у вигляді призначення експертизи обвинувачена ОСОБА_1 була позбавлена під час проведення процесуальних дії ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу, тобто позбавлена прав, якими наділена сторона захисту, внаслідок чого було істотно порушено її право на захист в результаті чого, суд, відповідно до ст.87 КПК України визнає висновок експерта №-391 від 9 квітня 2015 року недопустимим доказом та не використовує даний доказ при ухвалені вироку, що виключає з обвинувачення ОСОБА_1, яке їй пред'явлено стороною обвинувачення обставини, що ОСОБА_1 з метою приховати факт присвоєння частини чужих грошових коштів, у бланку платіжної відомості №106 (ДВК 142404) за травень 2014 року, яку вона отримала 11 червня 2014 року у бухгалтера окружної виборчої комісії та який не є офіційним документом, у графі 5 «підпис в одержані» поставила замість членів дільничної виборчої комісії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 їх підпис.

Оскільки висновок експерта №-391 від 9 квітня 2015 року визнаний судом недопустимим доказом, то суд вважає недоцільним вирішувати питання щодо правильності проведення даної експертизи відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз про що наполягала сторона захисту.

Однак суд вважає, що визнання висновку експерта №-391 від 9 квітня 2015 року недопустимим доказом, не є підставою для виправдання обвинуваченої у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, оскільки її вина доведена сукупністю інших доказів, які узгоджуються між собою, та не спростовані самою обвинуваченою, а саме поясненнями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які стверджували про те, що вони отримали гроші у розмірі, який не відповідає розміру грошей, вказаному у відомості №-106 (ДВК142404) за травень 2014 року, та у даній відомості напроти їх прізвищ стоять не їх підписи, та ОСОБА_1 повідомила їм, що гроші на виборчу дільницю видані в меншому розмірі, чим положено, а саме у розмірі 5400 гривень, що свідчить, що вона приховала від членів виборчої комісії дійсно отриманий нею в Банку розмір грошей у сумі 8000 гривень, поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_11, які пояснювали, що саме ОСОБА_1 отримала гроші в Банку за касовим ордером, видатковим касовим ордером, відповідно до якого саме ОСОБА_1 отримала гроші у розмірі 8000 гривень, поясненнями самої ОСОБА_1, яка пояснила, що вона дійсно отримала гроші в Банку, дані гроші до їх видачі ОСОБА_11 знаходилися у неї, після видачі грошей, через декілька днів вона здала відомість в окружну виборчу комісію. Ці факти свідчать, що саме ОСОБА_1 привласнила чуже майно, а саме гроші ОСОБА_5 в розмірі 292,62 гривні, ОСОБА_3 в розмірі 398,03 гривні, ОСОБА_4 в розмірі 398,03 гривні, які були ввірені їй на законних підставах.

Таким чином, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в привласненні чужого майна, яке було їй ввірене, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.191 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій, передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає наявність у ОСОБА_8 ряду хронічних захворювань: атеросклероз, кардіосклероз, ризик середній, за станом здоров'я потребує сторонньої допомоги .

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій, передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання а також з врахуванням сукупності обставин, які характеризують особу винної, а саме той факт, що вона раніше не судима, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, вчинила злочин, який відноситься за класифікацією до злочинів середньої тяжкості, на момент розгляду справи матеріальну шкоду потерпілим не відшкодувала, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченої покарання у виді штрафу в межах санкції статті кримінального закону без позбавлення права обіймати певні посади, оскільки посада члена виборчої комісії носить тимчасовий характер.

При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винної.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, що спричинила її.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову в частині відшкодування потерпілим майнової шкоди, суд відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, вважає, що він підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження у ході судового слідства.

Таким чином, цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню та стягненню з обвинуваченої.

Речові докази: платіжну відомість № 106 (ДВК 142404) за травень 2014 року, видатковий касовий ордер від 11 червня 2014 року, які зберігаються в матеріалах справи, необхідно залишити в матеріалах справи.

Відповідно до ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченої необхідно стягнути на користь держави витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 390 від 08.04.2015 року у сумі 306,90 гривень.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України суд не стягує з обвинуваченої на користь держави витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 391 від 9.04.2015 року у сумі 613,80 гривень, оскільки даний висновок експерта визнаний судом недопустимим доказом, що не тягне за собою відшкодування обвинуваченою даних процесуальних витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень без позбавлення права обіймати певні посади.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 398,03 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 398,03 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму 292,62 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави, витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи № 390 від 08.04.2015 року в сумі 306,90 гривень.

Речові докази: платіжну відомість № 106 (ДВК 142404) за травень 2014 року, видатковий касовий ордер від 11 червня 2014 року, які зберігаються в матеріалах справи, необхідно залишити в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Костромітіна О.О