Постанова № 54448211, 14.12.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23523/15-а

Провадження №2-а/761/389/2015

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 грудня 2015 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Притули Н.Г. ,

при секретарі Паночко О.М.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Боровик С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2015 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовній заяві позивач просить з врахуванням заяви від 21.09.2015 року: зобов'язати відповідача продовжувати враховувати з 23.07.2011 року чинну постанову Київського апеляційного адміністративного суду м.Києва від 13.03.2013 року у справі №2-а-4388/11 і продовжувати з 23.07.2011 року обчислювати пенсію позивачу з його грошового забезпечення за останньою перед звільненням штатною посадою, з урахуванням всіх основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії згідно з його грошовим атестатом; зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоплачену з 23.07.2011 року суму пенсії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він отримував пенсію, як військовий пенсіонер, але відповідачем невірно було нараховано пенсійне забезпечення, тому позивач вимушений був звернутись до суду із позовом та постановою суду від 03.11.2011 року суд зобов'язав відповідача здійснити позивачу належний перерахунок пенсії (виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою) та виплатити позивачу суму недоплаченої пенсії. Постанова суду частково була змінена. З постанови суду зрозуміло, що відповідач і у подальшому повинен виплачувати позивачу перераховану пенсію у якості поточних платежів. На момент звернення до суду з позовом, як зазначає позивач, відповідачем нараховується пенсія, виходячи із середньомісячного розміру грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, тобто відповідачем не виконується рішення суду.

Позивач оскаржив дії відповідача щодо невиконання рішення суду до Голови правління Пенсійного фонду України. Проте листом від 30.07.2015 року позивача було повідомлено, що перерахунок пенсії здійснено у порядку, встановленому рішенням суду.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що рішення суду виконане в повному обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні, постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 03.11.2011 року визнано неправомірними дії Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, в розмірах, встановлених ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року змінено постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 03.11.2011 року та викладено третій абзац резолютивної частини постанови в наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в м.Києві нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії, в розмірах, встановлених ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 25.05.2011 року, з урахуванням попередніх виплат».

Позивач пред'явив до виконання рішення суду.

Листом від 25.09.2013 року за №23385/12 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повідомило підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві, що Головним управлінням здійснено ОСОБА_1 відповідний перерахунок пенсії та нарахування коштів в порядку, встановленому судовим рішенням за період з 25.05.2011 року по 22.07.12011 року в сумі 4 208,11 грн., для проведення виплати зазначених коштів оформлено доручення на одноразову виплату пенсії (допомоги) пенсіонеру від 03.05.2013 року.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР ДВС Головного управління юстиції у м.Києві від 30.12.2014 року повернуто стягувачу виконавчий лист №2а-4388/11, виданий 02.04.2013 року Шевченківським районним судом м.Києва.

Як зазначено в постанові, підставою для повернення виконавчого листа є та обставина, що боржником рішення суду не виконується в повному обсязі з незалежних від нього причин.

Листом від 24.07.2015 року за №7080/В-11 Пенсійний фонд України розглянувши скаргу ОСОБА_1 повідомив його, що якщо в судовому рішенні не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата перерахованої пенсії здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи (перехід на інший вид пенсії тощо) або зміни чи скасування норм законодавства, яким керувався суд, постановляючи своє рішення. На виконання постанов Шевченківського районного суду м.Києва від 03.11.2011 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2013 року, головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві з 25.05.2011 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії відповідно до вимог ч.3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в порядку, встановленому рішенням.

Також в листі зазначено, що Законами України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (зі змінами), «Про Державний бюджет України на 2012 рік», «Про Державний бюджет України на 2013 рік», «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (зі змінами) та «Про Державний бюджет України на 2015 рік», установлено, що у 2011-2015 роках норми і положення статті 43 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік та наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012-2014 роки та виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2015 рік.

Як вбачається з позовної заяви, у зв'язку з тим, що відповідач здійснив на виконання постанови перерахунок пенсії позивачу лише за період з 25.05.2011 року по 22.07.12011 року, позивач заявив цей позов.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Стаття 14 КАС України визначає, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У відповідності з частиною 1 статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі.

Також принцип обов'язковості виконання судових рішень передбачає Закон України "Про судоустрій і статус суддів", згідно із ч. 2 ст. 13 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 03.11.2011 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі № 2а-4388/11 є обов'язковою до виконання на всій території України.

Проте, незгода позивача з виконанням рішення суду не є підставою на подання нового позову.

Аналіз положень ст. 267 КАС України та ст. 2 цього Кодексу свідчить, що позов, який направлений на контроль за виконанням судових рішень, виключає одночасний розгляд спору про оскарження дій суб'єкта владних повноважень з інших підстав, що не пов'язані з належним виконанням судового рішення.

Проте в судовому засіданні не встановлено, що позивач оскаржував дії чи бездіяльність під час примусового виконання рішення суду.

Вказаний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015 року у справі №К/800/23064/15.

Отже, оскільки підставою звернення до суду із даним позовом стало саме неналежне на думку позивача виконання постанов судів, які не виконані в повному обсязі, позивач не оскаржував дії чи бездіяльність під час виконання рішення суду в порядку, визначеному нормами діючого законодавства, тому суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.14, 255 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов'язання вчинити дії - відхилити.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя: Н.Г.Притула