Рішення № 54447628, 18.12.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13860/15-ц

пр. № 2/759/5909/15

18 грудня 2015 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючої судді : Т.О. Величко

при секретарі: А.В.Самайді

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу справу за основним позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічний позов ОСОБА_1 доКомунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про розірвання договору , суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ухвали Святошинського райлонного суду м. Києва від 20.11.2015 року основний позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду у порядку п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про розірвання договору, посилаючись на те, що 01.09.2008 року між КП «Житло-Сервіс» та ОСОБА_1 було укладено Договір №413 на відшкодування експлуатаційних витрат, згідно п.1.1 якого фізична особа ОСОБА_1, як власник, який на підставі інвестиційного договору №10-25 від 16.03.2001 року та плану БТІ від 17.07.2002 року займає нежитлове приміщення АДРЕСА_1 площею 39,10 кв.м. сплачує експлуатаційні витрати, які пов'язані з проведенням підприємством - КП «Житло-сервіс» комплексу робіт по утриманню та санітарно-технічному обслуговуванню житлового комплексу з прибудинковою територією. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що згідно п.4.3. зазначеного Договору власник оплачує експлуатаційні витрати за їх собівартістю згідно з додатком №1 до цього Договору, а саме з розрахунку вартість 1 кв.м. становить 0,92 грн., що складає 43 грн. 17 коп., строк дії вказаного договору визначений у п. 7.1. , так, договір укладений з 01 вересня 2008 року та діє до укладення іншого договору, або припинення обслуговування підприємством майнового комплексу, або до створення об`єднання співвласників і укладання договорів з об`єднанням. Свідоцтвом про право власності нежитлового приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 39,1 кв.м., ОСОБА_1 отримав лише 12.08.2009 року. Позивач за зустрічним позов зазначив, що ці факти свідчать про те, що протягом 2002 -2008 року відповідач зайняв позицію бездіяльності та шантажу, примушуючи позивача укласти з ним договір на відшкодування експлуатаційних витрат в обмін на отримання правовстановлюючого документу. Крім того, різниця вартості у метражі позивачеві так і не повернута в порушення п.4.2 Інвестиційного договору. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що згідно з п.4.3 Договору №413 про відшкодування експлуатаційних витрат від 01.09.2008 року у разі зміни вартості робіт, що відшкодовуються за цим договором «Власником», «Підприємство» повідомляє про це «Власника» через засоби зв'язку, або письмово, або платіжним дорученням з подальшим складанням відповідної угоди. Відповідно до наказів в.о. директора КП «Житло-Сервіс» №12 від 21.01.2011 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для власників нежитлових приміщень» та №152 від 01.11.2011 р. «Про внесення змін до наказів по підприємству від 21.01.11 №12 та від 27.01.2011 №16 з 01.02.2011 р. були встановлені та ііедені в дію з 01.02.2011 року нові тарифи на послуги з утримання будинків в споруд та прибудинкових територій для власників нежитлових приміщень в житлових будинках. Зазначеними наказами також передбачено попередження власників нежитлових приміщень про зміну розміру тарифу. Позивач за зустрічним позовом зазначив, що до січня 2011 року позивачем добросовісно виконувались зобов'язання згідно Договору №413 від 01.09.2008 р., заборгованості за вказаний період останній перед підприємством не має, не дивлячись на те, що позивач приміщенням не користувався. В той же час КП «Житло - Сервіс» взяті на себе зобов'язання за вказаним договором, зокрема: виконання комплексу робіт по санітарно-технічному обслуговуванню житлового (майнового)комплексу з прибудинковою територією не виконує. Позивач зазначив, що з 01.05.2014 року відповідач призупинив нарахування послуг за Договором №413 від 01.09.2008 року, тому вважає, що з цього часу будь-які зобов'язання за цим Договором сторонами не виконуються.

Враховуючи викладене, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Угоди, позивач просить суд позов задовольнити.

В судове засідання позивач, представник позивача з`явилися, позов підтримали, просили суд задовольнити.

В судове засідання представник відповідача з`явився, проти зустрічного позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 01.09.2008 року між КП «Житло-Сервіс» та ОСОБА_1 було укладено Договір №413 на відшкодування експлуатаційних витрат, згідно п.1.1 якого фізична особа ОСОБА_1, як власник, який на підставі інвестиційного договору №10-25 від 16.03.2001 року та плану БТІ від 17.07.2002 року займає нежитлове приміщення АДРЕСА_1 площею 39,10 кв.м. сплачує експлуатаційні витрати, які пов'язані з проведенням підприємством - КП «Житло-сервіс» комплексу робіт по утриманню та санітарно-технічному обслуговуванню житлового комплексу з прибудинковою територією ( а.с.16-20).

Судом встановлено, що згідно п.4.3. зазначеного Договору власник оплачує експлуатаційні витрати за їх собівартістю згідно з додатком №1 до цього Договору, а саме з розрахунку вартість 1 кв.м. становить 0,92 грн., що складає 43 грн. 17 коп., строк дії вказаного договору визначений у п. 7.1. , так, договір укладений з 01 вересня 2008 року та діє до укладення іншого договору, або припинення обслуговування підприємством майнового комплексу, або до створення об`єднання співвласників і укладання договорів з об`єднанням. Свідоцтвом про право власності нежитлового приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 39,1 кв.м., ОСОБА_1 отримав лише 12.08.2009 року( а.с. 16-20).

Судом встановлено, що до січня 2011 року позивачем добросовісно виконувались зобов'язання згідно Договору №413 від 01.09.2008 р., заборгованості за вказаний період останній перед підприємством не має, не дивлячись на те, що позивач приміщенням не користувався, по що не заперечував відповідач.

Судом встановлено, що з 01.05.2014 року відповідач призупинив нарахування послуг за Договором №413 від 01.09.2008 року, тому суд вважає, що з цього часу будь-які зобов'язання за цим Договором сторонами не виконуються.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 651 ЦК України Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки відповідач самостійно в одностороньому порядку припинив зобов"язання щодо виконання п.2.1 Договору № 413 Про відшкодування експлуатаційних витрат від 01.09.2008 року, що ним було визанано у судовому засіданні, згідно п. 7.1. цього договору строк дії договору взначений з 01.09.2008 року до укладення іншого договору, або припиненя обслуговування підприємством майнового комплексу, настали наслідки передбачені ч.2 ст. 651 ЦК України.

А тому суд вважає, що позов доведений та підлягає задоволенню, на підставі доказів наданих сторонами у справі. у справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають відшкодуванню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.6,11,14,15, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 208-210, 212-218,294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір №413 на відшкодування експлуатаційних витрат, укладений 01 вересня 2008 року між КП «Житло-сервіс»( код ЄДРПОУ31025659) та ОСОБА_1 по нежитловому приміщенні №6-а, що розташоване в підвалі будинку АДРЕСА_1, площею 39,10 кв.м.

Стягнути з КП «Житло-сервіс»( код ЄДРПОУ31025659) на користь держави Україна судовий збір у розмірі 487 ( чотириста вісімдесят сім) грн.20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з часу його проголошення, а у разі відсутності осіб, які брали участь у справі, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення цього суду.

Суддя: Т.О. Величко