Рішення № 5444460, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/24107.07.09 За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»;

ДоСПД фізичної особи ОСОБА_1;

Простягнення 3220,65 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:Коноваленко Є.Л., представник, довіреність №196-6625/КР

від 10.11.2008 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 10.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2009 р. порушено провадження у справі №18/241, справа призначена слуханням на 16.06.2009 р.

У справі, на підставі статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 16.06.2009 р. до 07.07.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 3220,53 грн. (1944,00 грн. основного боргу + 1276,53 грн. інфляційних втрат), 159,22 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача визнав в частині стягнення основного боргу у сумі 1944,00 грн. Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідач заперечував, у їх задоволенні просив відмовити, посилаючись на те, що відповідно до п. 4.3. договору плата за право тимчасового користування місцями сплачується відповідачем кожного місяця, до 20 числа місяця, попереднього за розрахунковим, на розрахунковий рахунок робочого органу, на підставі рахунку-фактури останнього.

Відповідач зазначає про те, що позивач не надавав відповідний рахунок-фактуру для оплати послуг, передбачених договором, у звязку з чим строк виконання зобовязання не настав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

16.09.2003 р. між сторонами укладений договір №1041 на право тимчасового користування місцями для розташування обєктів зовнішньої реклами, за умовами якого позивач надає відповідачеві у тимчасове користування місця за адресами згідно з додатками, які є невідємною частиною договору, на підставі погодженої дозвільної документації на розташування обєктів зовнішньої реклами, відповідно до порядку, а відповідач використовує надані місця за цільовим призначенням для розміщення обєктів зовнішньої реклами, здійснює оплату за право користування місцями та звільняє у триденний термін місця після закінчення терміну дії договору в частині наданого права користування місцями, на яке припинено дію дозвільної документації.

Відповідно до п. 4.3. договору плата за право тимчасового користування місцями сплачується відповідачем кожного місяця, до 20 числа місяця, попереднього за розрахунковим, на розрахунковий рахунок позивача, на підставі рахунку-фактури останнього.

Додатком №1 до договору сторонами визначені місяця розташування обєктів зовнішньої реклами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем своїх зобовязань щодо надання відповідачеві у тимчасове користування місць за адресами згідно з додатками, які є невідємною частиною договору.

У звязку з неналежним виконання відповідачем своїх договірних зобовязань, з боку останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1944,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1276,53 грн. інфляційних втрат та 149,13 грн. трьох процентів річних з простроченої суми не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як визначено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем не доведено виставлення відповідачеві рахунків фактур у порядку, передбаченому п. 4.3. договору, а тому останній не прострочив виконання своїх договірних зобовязань.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (інд. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(інд. 01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-а, код ЄДРПОУ 26199714) 1944 (одна тисяча девятсот сорок чотири) грн. основного боргу, 61 (шістдесят одна) грн. 57 коп. витрат по сплаті держмита та 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко