Рішення № 54442928, 17.12.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20781/15-ц

провадження № 2/753/9143/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"17" грудня 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

за участю секретаря - Кубів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (далі - Відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - Відповідач-2) про стягнення страхового відшкодування. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 19 березня 2015 року водій ОСОБА_3 в м. Києві по бульвару Дружби Народів, керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: в залежності від швидкості руху та дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», д/н НОМЕР_2. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у даному ДТП за ст. 124 КпАП України. Оскільки на момент ДТП відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «СК «Україна» згідно із полісом № АІ/0335269, чинним на момент ДТП, позивач 20 березня 2015 року звернувся до Відповідача-1 із повідомленням про ДТП та із заявою про виплату страхового відшкодування, проте жодних дій які б свідчили про виконання страховиком свого обов'язку по виплаті страхового відшкодування останнім вчинено не було. ОСОБА_2 з метою визначення реальної вартості виконання робіт для відновлення пошкодженого свого автомобіля здійснив незалежне авто-товарознавче дослідження, за результатами якого розмір матеріальної шкоди автомобіля склав 45 213, 72 грн. Так як до цього часу страховиком не здійснено виплату страхового відшкодування, позивач був змушений звернутися до суду з відповідним позовом й просив суд стягнути з Відповідача-1 вартість матеріальної шкоди автомобіля у сумі 45 213, 72 грн., витрати за виконання технічних робіт, пов'язаних з діагностикою та оглядом автомобіля у розмірі 580 грн., витрати за послуги з надання звіту експерта у розмірі 680 грн., а з Відповідача-2 - франшизу у розмірі 1 000 грн. та судовий збір.

В судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до вимог ЦПК України, проте поштова кореспонденція, направлена на його адресу повернулась до суду з відміткою «за терміном зберігання».

Відповідач, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про місце і час розгляду справи, заяви про відкладення розгляду справи не надав, причини неявки не повідомив. Поштове повідомлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі ненадання фізичними особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності особи, яка бере участь у справі, за адресою її місця проживання або місця реєстрації, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їй належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України за згодою позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 березня 2015 року водій ОСОБА_3 в м. Києві по бульвару Дружби Народів, керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: в залежності від швидкості руху та дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген», д/н НОМЕР_2.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у даному ДТП за ст. 124 КпАП України.

Згідно п. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до полісу № АІ/0335269, чинного на момент ДТП обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент вчинення ДТП відповідальність ОСОБА_3 була за страхована у ПрАТ «СК «Україна», розмір франшизи - 1 000 грн..

Як вбачається з матеріалів справи позивач, ОСОБА_2 звертався до Відповідача-1 20 березня 2015 року із повідомленням про ДТП та 06 травня 2015 року із письмовою заявою на виплату страхового відшкодування, проте жодних дій по відшкодуванню збитків останнім здійснено не було.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, з метою визначення реальної вартості виконання робіт для відновлення пошкодженого автомобіля здійснив незалежне авто-товарознавче дослідження у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Юніверсал Асістанс-Україна» й за Звітом № 42/33.03.15 від 30 березня 2015 року вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Фольксваген», д/н НОМЕР_2 склала 45 213 грн. 72 коп. (а.с.6-16).

Будь-яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту оцінювача, чи доказів пов'язаних з його недостатньою професійною кваліфікацією, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності з положеннями п. п. 34.1., 34.2., 34.3., 34.4. ст. 34 цього Закону страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Так, позивач ОСОБА_2 скористався своїм правом та з метою визначення реальної вартості виконання робіт для відновлення пошкодженого автомобіля здійснив незалежне авто-товарознавче дослідження, у зв'язку з чим страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження), що відповідно до Акту про надання послуги № 101 від 16 квітня 2015 року складають 680 грн. (а.с.22).

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд дійшов висновку, що відповідач, ПрАТ «СК «Україна», не прийняв рішення і не виплатив у встановлений строк позивачеві страхове відшкодування, що становить вартість матеріального збитку в розмірі 45 213 грн. 72 коп. та кошти за послуги з надання звіту експерта у розмірі 680 грн., що разом становить 45 893 грн. 72 коп., чим порушив його права, які підлягають захисту.

При цьому, суд не вбачає підстав для відшкодування Відповідачем-1 витрат за виконання технічних робіт, пов'язаних з діагностикою та оглядом автомобіля у розмірі 580 грн.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи наведене та те, що вина Відповідача- 2 за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки доведена, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_3 коштів, що становлять франшизу у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Згідно вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що частково позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, ст. ст. 22, 23, 625, 979 - 984, 988-992, 999, 1167, 1188 ЦК України, ст. 5, ст. 12, ст. 22, ст. 29, ст. 30, ст. 34, ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (код ЄДРПОУ 30636550) на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 45 893 (сорок п'ять тисяч вісімсот дев'яносто три) гривні 72 копійки та витрати по сплаті судового збору в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) гривень 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.) на користь ОСОБА_2 кошти, що становлять франшизу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА