Ухвала суду № 54442637, 16.12.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2809/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 2 Кузьменко В. А. Доповідач в апеляційній інстанції Подорога В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПодороги В. М.суддівДемченка В. А. , Василенко Л. І. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розподіл спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

05 серпня 2015 року, ОСОБА_7 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6 про розподіл спільного майна подружжя.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 30 листопада 2002 року в Черкаському міськвідділі РАЦС між нею та відповідачем по справі зареєстровано шлюб.

В шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_8.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 липня 2015 року шлюб між ними розірвано.

Зазначала, що в період шлюбу з відповідачем, ними було придбано автомобіль ВАЗ-2112 д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстровано на ім'я відповідача в Центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговуванням м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів.

Вказувала, що даний автомобіль є їх спільним майном і вона має право на 1/2 частину вказаного автомобіля. Так як автомобіль є річчю неподільною, вона бажала, щоб він залишився у відповідача, а з відповідача на її користь було стягнуто 1/2 частину його вартості.

Просила розділити спільне майно подружжя, а саме автомобіль ВАЗ - 2112 д.н.з. НОМЕР_1, виділивши відповідачу вказаний автомобіль та стягнувши з відповідача на її користь ? частину вартості автомобіля та судові витрати.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 жовтня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 ? частину вартості атомобіля в розмірі 38000 грн.

Вирішене питання щодо судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку.

Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначав, що суд не звернув уваги на те, що спірний автомобіль опосередковано був придбаний за рахунок продажу його власної квартири і тому є його особистою власністю.

Просив скасувати рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 08 жовтня 2015 року та в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на те, що власником автомобіля являється відповідач, спірний автомобіль є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки ніяких домовленостей або шлюбного договору щодо визначення часток чоловіка та дружини між сторонами немає.

З такими висновками суду погоджується і судова колегія виходячи з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Стаття 57 СК України передбачає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16 лютого 2007 року брат відповідача ОСОБА_9, подарував йому квартиру АДРЕСА_1 (а.с.26).

Вищевказану квартиру відповідач продав в січні 2011 року за 39 000 доларів США.

У лютому 2011 року, перебуваючи у шлюбі з позивачкою, ОСОБА_6 купив земельну ділянку в АДРЕСА_2 за 12 000 доларів США.

Згідно договору купівлі-продажу від 05 червня 2013 року було продано об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з гаражем, розташований за адресою: АДРЕСА_2 за 140 840 грн.(а.с.30-31).

З вказаного договору вбачається, що будівництво зазначеного об'єкта завершено на 37 %, що підтверджується Висновком про відсоток готовності житлового будинку, виданим комунальним підприємством «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 23 квітня 2013 року.

До апеляційної скарги ОСОБА_6. було додано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу 25 червня 2013 року, а саме автомобіля CHEVROLET AVEO 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова) НОМЕР_3 та копію довідки-рахунку від 20 січня 2015 року, згідно якої було продано автомобіль марки CHEVROLET AVEO 2007 року номер шасі (кузова) НОМЕР_3(а.с.65).

Спірний автомобіль ВАЗ 21124, 2007 року випуску, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, був зареєстрований за ОСОБА_6 27 січня 2015 року(а.с.23).

В суді першої інстанції сторони дійшли згоди, що вартість спірного автомобіля становить 72 000 грн., дану обставину не заперечували сторони і в апеляційному суді.

Апелянт ОСОБА_6 вказував на те, що на купівлю спірного автомобіля опосередковано пішли кошти від продажу його квартири, тому автомобіль є його особистою власністю, а протилежного позивачка не довела.

Однак, виходячи із змісту ст. 60 СК України законодавець встановлює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності щодо майна, набутого подружжям у шлюбі.

Обов'язок з доведенням тієї обставини, що майно, придбане у шлюбі є особистою власністю одного з подружжя, покладений на останнього.

Згідно Правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи № 6-2333 цс15 від 01 липня 2015 року, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Застосовуючи цю норму права (статтю 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є:1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.

Згідно п. 14 договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, дружина продавця надала свою згоду на продаж ним вищевказаного об'єкта незавершеного будівництва в заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицьким Е.А. 05 червня 2013 року за реєстровим №1967.

Відповідно до ч.1-2 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Крім того в судовому засіданні було встановлено, що за час подружнього життя ОСОБА_6 було придбано та продано біля десяти автомобілів, в тому числі був взятий кредит на придбання одного з автомобілів та використовувались сімейні кошти для погашення кредиту.

Враховуючи, що даних про те, що на будівництво будинку пішли саме власні кошти відповідача, матеріали справи не містять та пройшов значний проміжок часу з моменту продажу квартири, яка була його особистою власністю, колегія суддів приходить до висновку про те, що набуття спірного автомобіля за кошти, які раніше були отримані від продажу будинку та земельної ділянки відповідає критеріям, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстави для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду немає, оскільки воно постановлено правильно, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів, досліджених в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308,315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про розподіл спільного майна подружжя - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :