Ухвала суду № 54441620, 21.12.2015, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3348/14-ц

Провадження 2-п-73/15

ухвала

Іменем України

21 грудня 2015 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Болобана В.Г.

при секретарі Рудніцькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

16.10.2014 року Обухівським районним судом було прийнято заочне рішення по цивільній справі, яким позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі, зобовязано стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики у розмірі 800000, грн., пеню в розмірі 172800 грн., а всього 972800 грн., а також судовий збір в розмірі 3654 грн.

Не погодившись з таким заочним рішенням, відповідач по справі ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення. Зазначила, що дізналась про існування заочного рішення по справі тільки 20.11.2015 року, коли отримала квитанцію про сплату заборгованості, яка була видана банком на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження № 46878148, виданої державним виконавцем ВДВС Голосіївського району управляння юстиції м. Києва. 23.11.2015 року відповідач по справі звернулась до ВДВС Голосіївського району управляння юстиції м. Києва із запитом на ознайомлення із виконавчим провадженням та дізналась про існування виконавчого листа, виданого Обухівським районним судом Київської області № 372/3348/14-ц від 21.01.2015 року. Після цього (25.11.2015 року) ознайомилась із матеріалами цивільної справи № 372/3348/14-ц та безпосередньо із заочним рішенням. Вважає, що заочне рішення має бути скасоване, оскільки вона не була присутня під час розгляду справи та не повідомила суд про причини неявки з поважних причин, а саме у звязку з тим, що не була повідомлена належним чином про дату та час судового розгляду. Також повідомила, що позивачем по справі у позовній заяві була зазначена інша адреса відповідача, тоді як з 10.02.2011 року ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 76, кв. 37. Тому просила причину неявки визнати поважною.

Представник Заявника (відповідач по справі) в судовому засідання підтримала заявлені вимоги та просила суд скасувати заочне рішення.

Представник Позивача в судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог, подав до суду заперечення проти заяви про перегляд заочного рішення та зазначив, що заочне рішення є законним та обґрунтованим.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Після аналізу матеріалів цивільної справи суд встановив, що слухання цивільної справи призначались до розгляду в суді та переносились неодноразово, а саме : 18.09.2014, 03.10.2014, 16.10.2014, про що відповідач був повідомлений належним чином за адресою, вказаною в адресній довідці, а не в позовній заяві.

Доводи відповідача в заяві про неявку в судове засідання з поважних причин, а також про істотні докази, які не були перевірені судом, не знайшли свого підтвердження.

По-перше, судові повідомлення направлялись відповідачу за адресою : м. Київ, вул. Володимирська, б. 76, кв. 37. Саме цю адресу і зазначає відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення. Підтвердженням цього є наявні в матеріалах справи поштові конверти (аркуш справи 21 та 22) з відповідними відмітками за закінченням встановленого строку зберігання . Таким чином, відповідач був повідомлений про судовий розгляд належним чином.

По-друге, ні в заяві про перегляд заочного рішення, ні при розгляді заяви в судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які б спростовували викладені в заочному рішенні суду висновки, які ґрунтуються на матеріалах справи, тому суд вважає, що всупереч вимогам ч.1 ст. 232 ЦПК України відповідачем не вказано на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, які б були враховані судом при вирішенні спору.

Обставинам і доводам спору суд дав належну правову оцінку в мотивувальній частині заочного рішення, тому враховуючи положення ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд не вбачає підстав для надання іншої оцінки обставинам справи, ніж вже зазначеної в заочному рішенні.

Будь-яких додаткових доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи відповідачем не зазначено і не надано, будь-яких нових обставин справи не виявлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає заочне рішення по справі обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи і не вбачає підстав для задоволення заяви про його перегляд.

Керуючись статтями 231, 232 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.Г.Болобан