Ухвала суду № 54440004, 09.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2015 рокусправа № 804/13112/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В.

при секретарі: Сколишеві О.О.,

за участю представника позивача Юсупова Є.У. та представників відповідача Бобрижної Г.В., Качмар В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2015 року у справі № 804/13112/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фаворит» до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2014 року № 0000342210 та № 0000352210.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, при проведенні аналізу та співставлення інвойсів, встановлено, що інвойси, котрі були надані при митному оформленні та отриманні від компетентних органів Індії відрізняються, хоча зареєстровані під тим же номером та виписані в ті ж самі дати, а також вартість, яка документально підтверджена уповноваженими органами Індії є більшою, ніж та, що заявлена при митному оформлені товару.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу відповідача № 309 від 26.06.2014 р. проведена невиїзна документальна перевірка стану дотримання позивачем законодавства України при митному оформленні товару (кава натуральна розчинна) за окремими митними деклараціями (№ 110130000/2013/511288 від 22.10.2013 р., № 110130000/2013/512419 від 21.11.2013 р., № 110130000/2014/500649 від 27.01.2014 р., № 110130000/2014/500654 від 27.01.2014 р., № 110080000/2014/104842 від 28.02.2014 р., № 110080000/2014/104877 від 01.03.2014 р.).

За результатами перевірки складений акт № Н16/14/33949678 від 08.08.2014 р., у якому було зазначено, що позивач порушив вимоги митного законодавства України у частині визначення митної вартості товару (митна вартість товару була занижена), внаслідок чого були невірно визначені податкові зобов'язання позивача щодо сплати ввізного мита та податку на додану вартість з операції ввезення в Україну товару, а саме: вищезазначені митні платежі були занижені на загальну суму 815 732,81 грн. (з них ввізне мито - 177 604,21 грн., податок на додану вартість - 638 128,60 грн.). (т. № 1 а.с. 8-16).

Підставою для цього висновку відповідач зазначив те, що при порівнянні відомостей з документів, отриманих відповідачем під час перевірки від компетентних органів Індії, та документів, які надавались позивачем при митному оформленні товару (а саме: інвойсів № 20000175 від 07.09.2013 р., № 20000186 від 23.09.2013 р., № 20000240 від 28.11.2013 р., № 20000241 від 28.11.2013 р., № 20000256 від 31.12.2013 р., № 30000133 від 31.12.2013 р. та пакувальних листів до них), було встановлено, що до митного оформлення Дніпропетровській митниці було заявлено товар, про який йдеться у відповіді компетентних органів Індії, при цьому інвойси, на підставі яких визначалась митна вартість товару під час його митного оформлення, значно відрізняються від тих, які були надіслані компетентними органами Індії, як за зовнішнім виглядом, так і за вартістю товару (у бік заниження), при тому, що у цих інвойсах співпадають номери, дати, товар, вантажоодержувач (позивач), продавці згідно з контрактом № 0309 (компанія ADINGTON TRADE LLP) та контрактом № 0409 (компанія TWINING FINANCE LLP), і до того ж, в інвойсах, на підставі яких визначалась митна вартість товару під час його митного оформлення, відсутні відмітки митниці країни відправлення (Індії) та відмітки відправника товару - компанії TATA COFFEE LIMITED (Індія), в той час як ці відмітки наявні на інвойсах, які були надіслані компетентними органами Індії. На підставі чого відповідач дійшов висновку, що митна вартість товару під час його митного оформлення була визначена на підставі недостовірної інформації, що призвело до заниження розміру належних до сплати митних платежів з операції ввезення товару в Україну.

На підставі акту перевірки № Н16/14/33949678 від 08.08.2014 р. відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 0000342210 від 20.08.2014 р. та № 0000352210 від 20.08.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 1 019 666,01 грн., у тому числі: недоплачене ввізне мито - 177 604,21 грн., штрафні санкції за недоплату ввізного мита - 44 401,05 грн., недоплачений податок на додану вартість - 638 128,60 грн., штрафні санкції за недоплату податку на додану вартість - 159 532,15 грн. Підставою для прийняття такого рішення зазначено порушення позивачем ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 295 Митного кодексу України. (т. № 1 а.с. 23-24).

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього кодексу. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ст. 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Перевірку правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень постанови КМУ від 9 квітня 2008 року № 339 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів" митний орган здійснює шляхом: перевірки документів поданих для підтвердження заявленої декларантом митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості на ідентичні або подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких вже здійснено; застосування інших форм контролю, які передбачені митним кодексом України.

До цього ж, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), використовується, зокрема, в разі, якщо покупець і продавець не є пов'язаними між особою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У відповідності до статей 257, 266 МК України закріплено обов'язок декларанта внести до митної декларації, зокрема, відомості про код товару, нарахування митних платежів, їх ставки та суми тощо.

Згідно частини 1 статті 279 МК України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є:

1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів;

2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

Відповідно до частини 1 статті 295 Митного кодексу України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

За приписами статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на органи доходів і зборів;

6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;

7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Згідно частини 2 статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до статті 352 Митного кодексу України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані:

1) документи, визначені цим Кодексом;

2) податкова інформація;

3) експертні висновки;

4) судові рішення;

5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення;

6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав контракт № 0309 від 03.09.2013 р. з компанією ADINGTON TRADE LLP (Великобританія) та контракт № 0409 від 04.09.2013 р. з компанією TWINING FINANCE LLP (Великобританія).

Відповідно до яких компанії ADINGTON TRADE LLP (продавець) та TWINING FINANCE LLP (продавець) зобов'язуються передати у власність позивача (покупця) товар, найменування, ціна та кількість якого зазначаються у специфікаціях, які підписуються сторонами на кожну окрему поставку і з моменту їх підписання обома сторонами є невід'ємною частиною вищезазначених контрактів.

Згідно зі специфікаціями № 8КРИТ від 07.09.2013 р. та № 9КРИТ від 23.09.2013 р. до контракту № 0309 від 03.09.2013 р. компанія ADINGTON TRADE LLP (продавець) зобов'язалась здійснити поставку позивачу (покупцю) наступного товару: кава розчинна загальною вартістю 104 316,48 доларів США (59 076,48 доларів США - за специфікацією № 8КРИТ від 07.09.2013 р., 45 240,00 доларів США - за специфікацією № 9КРИТ від 23.09.2013 р.).

Згідно зі специфікаціями № 11КРИТ від 28.11.2013 р., № 12КРИТ від 28.11.2013 р., № 12КРИТ від 31.12.2013 р. та № 13КРИТ від 31.12.2013 р. до контракту № 0409 від 04.09.2013 р. компанія TWINING FINANCE LLP (продавець) зобов'язалась здійснити поставку позивачу (покупцю) наступного товару: кава розчинна загальною вартістю 212928,24 доларів США (45 240,00 доларів США - за специфікацією № 11КРИТ від 28.11.2013 р., 59 814,24 доларів США - за специфікацією № 12КРИТ від 28.11.2013 р., 45 240,00 доларів США - за специфікацією № 12КРИТ від 31.12.2013 р., 62 634,00 доларів США - за специфікацією № 13КРИТ від 31.12.2013 р.).

На підставі вищезазначених специфікацій були виписані інвойси № 20000175 від 07.09.2013 р., № 20000186 від 23.09.2013 р., № 20000240 від 28.11.2013 р., № 20000241 від 28.11.2013 р., № 20000256 від 31.12.2013 р. та № 30000133 від 31.12.2013 р., у яких зазначено, що продавцями є компанії ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP, а покупцем - позивач.

За цими інвойсами компанії ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP поставили товар позивачу, і вартість товару, зазначена у цих інвойсах, була повністю сплачена позивачем (покупцем) на користь компаній ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP (продавців), що підтверджується платіжними дорученнями № 21 від 11.10.2013 р., № 43 від 07.11.2013 р., № 149 від 19.12.2013 р., № 147 від 19.12.2013 р. та № 112 від 06.02.2014 р.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, продавцями товару, який ввозився позивачем (покупцем) в Україну, є саме компанії ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP, а не TATA COFFEE LIMITED як помилково вважає апелянт.

Виходячи з цього, суд погоджується з доводами позивача про те, що під час митного оформлення товару серед інших документів Дніпропетровській митниці правомірно та обґрунтовано були надані інвойси, виписані саме компаніями ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що насправді позивач придбавав товар у виробника-компанії TATA COFFEE LIMITED (а отже, для митного оформлення товару повинні були надаватись інвойси, виписані компанією TATA COFFEE LIMITED, однак позивач цього не зробив, внаслідок чого митний орган був введений в оману щодо дійсної вартості товару). Вказані доводи є лише припущеннями відповідача, і спростовуються тим, що навіть у наданих відповідачем інвойсах та пакувальних листах, які були виписані компанією TATA COFFEE LIMITED, позивач зазначений лише як одержувач товару, а не його покупець, в той час як покупцями товару згідно з цими інвойсами є компанії ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP. Також і в інших документах, якими оформлювалась поставка товару та які надавались до Дніпропетровської митниці під час митного оформлення товару (зокрема, міжнародні автомобільні накладні (CMR) за номерами 406249, 85850/1, 90810/1, 90820/1, 544255 та 544262, коносаменти за номерами ZIMUTUT6000548, ZIMUTUT6000664, ZIMUTUT6001140, ZIMUTUT6001141, 867200880 та 562266008, сертифікати походження товару), відсутня жодна вказівка про те, що компанія TATA COFFEE LIMITED є продавцем товару саме для позивача.

Крім того, безпосередньо сама компанія TATA COFFEE LIMITED листом від 18.07.2014 р. підтвердила, що вона продавала товар саме компаніям ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP, а позивач був лише одержувачем цього товару.

З огляду на вищезазначене суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що компанії ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP, очевидно, уклали контракти з компанією TATA COFFEE LIMITED на придбання у неї товару і контракти з позивачем на продаж йому цього самого товару, у зв'язку з чим на прохання компаній ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP товар був відвантажений компанією TATA COFFEE LIMITED з Індії безпосередньо до України, що не суперечить українському законодавству, міжнародним нормам права, торговельним звичаям тощо.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що перевищення ціни продажу товару його виробником - компанією TATA COFFEE LIMITED (Індія) - на користь компаній ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP (Великобританія) ціни продажу цього ж товару вищезазначеними англійськими компаніями на користь позивача не впливає на визначення митної вартості товару при ввезенні його в Україну позивачем та законність визначення цієї митної вартості, оскільки вказані обставини безпосередньо стосуються лише відносин між компанією TATA COFFEE LIMITED (Індія) з компаніями ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP (Великобританія), що за змістом листів від вказаних компаній є їх комерційною таємницею.

З огляду на вказане, оскільки продавцями товару позивачу були ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP (Великобританія), позивачем для митного оформлення правомірно були представлені інвойси саме від цих контрагентів.

Посилання відповідача на співпадіння номерів та дат інвойсів, виписаних компаніями ADINGTON TRADE LLP і TWINING FINANCE LLP, та інвойсів, виписаних компанією TATA COFFEE LIMITED, як доказ того, що ці документи були оформлені таким чином з метою заниження митної вартості товару, є безпідставними, оскільки жодною законодавчою нормою таке співпадіння в номерах та датах інвойсів не заборонено.

Визначальною в даному випадку для вирішення справи є ціна, за якою товар продається продавцем покупцю, а не та, за якою перший придбав товар у свого контрагента по ланцюгу постачання.

Представниками відповідача не надано суду доказів, що останнім приймались якісь заходи щодо отримання інформації від компетентних органів Великої Британії щодо вартісних та кількісних характеристик вказаного товару та декларування ADINGTON TRADE LLP і TWINING FINANCE LLP цих показників у вказаній країні, де вони є зареєстрованими, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що відповідачем здійснений передчасний висновок про заниження митної вартості товару при здійсненні поставки товару від вказаних осіб на митну територію України позивачу.

Також колегія суддів зазначає, що відповідачем не приймались і заходи для встановлення дійсної суми грошових коштів, яку позивач сплатив за придбаний товар. Перевірка з цього приводу відповідачем не проводилась, а згідно наданих суду документів, позивачем сплачено вказаним контрагентам саме суму, визначену в договорах та у відповідних інвойсах.

Крім того, колегія суддів вважає, що відповідач свої вимоги обґрунтовує неналежними та недопустимими доказами. До такого висновку колегія суддів приходить виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За приписами статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Апелянт свої доводи обґрунтовує отриманими від митних органів Індії інвойсами, в яких продавцем товару зазначено TATA COFFEE LIMITED (Індія), а покупцями ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP, та в яких ціна товару є вищою, ніж в інвойсах, наданих митним органам України.

Обмін інформацією з митними службами іноземних держав, здійснення відповідних запитів та опрацювання отриманої інформації регулюються Порядком направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженим наказом Державної митної служби від 6 липня 2005 року № 639, та Порядком обміну податковою інформацією за спеціальними письмовими запитами з компетентними органами іноземних країн, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1247 від 30 листопада 2012 року.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку № 1247 Після одержання відповіді від компетентного органу іншої країни на спеціальний запит головний виконавець спеціального запиту у ДПС України надсилає її разом з неофіційним перекладом (який здійснюється в разі потреби) до ініціатора спеціального запиту. Ініціатор спеціального запиту не пізніше ніж через два місяці після отримання відповіді звітує перед ДПС України про роботу, проведену за наслідками опрацювання отриманої відповіді на кожен запит.

Згідно пункту 18 Порядку № 639 після надходження відповіді від митної служби іноземної держави відповідний підрозділ Держмитслужби України опрацьовує отриману інформацію й направляє зазначену відповідь на адресу митного органу, який був ініціатором запиту або який здійснював митне оформлення вантажу. У разі, якщо з отриманої інформації випливає, що вчинено порушення митних правил або контрабанду, керівництво митного органу, на адресу якого направляється ця інформація, уживає заходів з встановлення винних, документування порушень митного законодавства і несе відповідальність за використання отриманої інформації відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що інформація, отримана від компетентного органу Індії надійшла до відповідача листом від Міністерства доходів і зборів від 18.04.2014 року № 9303. Зі змісту вказаного листа вбачається, що відповідачу було надіслано додатки на 30 аркушах, а саме, копія листа на 2 аркушах, неофіційний переклад листа на 2 аркушах та матеріали справи на 26 аркушах, тобто загалом 30 аркушів. При цьому опис матеріалів справи відсутній.

Разом з тим з долучених судом першої інстанції матеріалів вбачається, що відповідачем долучені як такі, що надійшли вказаним листом, матеріали на 37 аркушах. При цьому серед останніх відсутня копія листа на 2 аркушах. (т. № 1 а.с. 74-110). Таким чином, кількість зайвих аркушів складає 9.

Представниками відповідача на вимогу суду не надано відповідних пояснень та доказів, які саме матеріали надійшли від компетентних органів Індії, а які матеріали є зайвими та у зв'язку з чим кількість долучених матеріалів перевищує на 9 аркушів кількість матеріалів, що надійшли від Міністерства доходів і зборів України і відповідно від компетентних органів Індії, та які саме матеріали (аркуші) є зайвими.

Більше того, всі матеріали складені англійською мовою і надані до суду саме в такому вигляді без перекладу.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 15 КАС України мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», за вимогами частини 3 якої сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

З огляду на те, що англійська мова не є в Україні ні державною, ні регіональною, подання документів на ній є неможливим, а тому такі документи не набувають статусу доказів і не можуть прийматись судом до уваги при вирішенні спору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на наданих відповідачем документах з назвами «Commercial invoice» відсутні будь-які відмітки митних органів Індії чи будь-якої іншої країни, а є лише відтиск печатки TATA COFFEE LIMITED, у зв'язку з чим невідомо, чи проходили товари, вказані в цих документах певні митні оформлення взагалі. Пояснення представників відповідача щодо можливої відсутності у митних органів Індії відповідних печаток для вказаних цілей спростовуються іншими наданими апелянтом документами, на яких відбитки таких печаток присутні (т. № 1 а.с. 98, 104)

Також колегія суддів зазначає, що на долучених документах із назвою «Commercial invoice» від 31.12.2013 року № 20000256 (а.с. 75) та від 31.12.2013 року № 30000133 (а.с. 76) в графі «Signature&Date» відсутні як підпис відповідної відповідальної особи, так і дата, а у всіх інших «Commercial invoice» відсутнє зазначення дати у вказаній графі (а.с. 74, 77-79, 81-84).

З огляду на вказане надані відповідачем до справи документи не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 69, 70, за допомогою яких можливо достовірно встановити чи спростувати обставини справи, а тому судом до уваги при вирішенні спору не приймаються.

Оскільки, виходячи з наявних у справі доказів, усі вимоги законодавства України щодо визначення митної вартості товару, поставленого компаніями ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP на користь позивача, були належним чином дотримані, в той час як взаємовідносини між компанією TATA COFFEE LIMITED і компаніями ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP (у тому числі питання ціноутворення на товар при укладенні контрактів між цими компаніями) є суто внутрішніми питаннями господарської діяльності цих компаній і не стосуються поставки товару компаніями ADINGTON TRADE LLP та TWINING FINANCE LLP на користь позивача.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст складений 14 грудня 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 жовтня 2015 року у справі № 804/13112/14 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко