Справа № 1019/3386/12
У Х В А Л А
29 липня 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Керекези Я.І.
при секретарі Ткалі І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2015 року,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою і просить скасувати постанову заступника начальника Відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/373/3/14, виданого 08 вересня 2014 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, про визнання незаконними дій ОСОБА_3 з будівництва гаража.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та її представник підтримали скаргу і просять її задовольнити.
Заступник начальника Відділу ДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 скаргу не визнав, заперечував проти її задоволення, посилаючись на її надуманість та безпідставність. Постанову про закінчення виконавчого провадження він виніс після обстеження перебудованого гаража представником Департаменту ДАБІ у Київській області, який був залучений до участі в якості спеціаліста, та винесення ним Акту перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.05.2015.
Заінтересована особа ОСОБА_3 вважає, що скарга не підлягає до задоволення, оскільки вона здійснила перебудову гаража відповідно до ухвали про розяснення рішення суду з дотриманням норм ДБН.
Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
10 червня 2015 року заступником начальника Відділу ДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/373/3/14, виданого 09 вересня 2014 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області, про визнання незаконним дій ОСОБА_3 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації та зобовязання ОСОБА_3 перебудувати зведений нею з порушенням проектної документації гараж таким чином, щоб він не створював перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 на праві приватної власності частини будинку № 48 по вул.Горького в м.Переяслав-Хмельницькому Київської області.
Заступник начальника Відділу ДВС ОСОБА_2 виніс вищезазначену постанову, посилаючись на те, що рішення суду боржником виконане, поскільки згідно ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду № 1019/3386/12 від 21 листопада 2014 року про розяснення рішення суду, гараж було перебудовано ОСОБА_3 відповідно до рішення № 13-4-7 від 22 грудня 2009 року архітектурно-містобудівної ради відділу містобудування і архітектури Переяслав-Хмельницької міської ради, рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 791-14 від 24 грудня 2009 року, припису № 851 від 04 червня 2010 року головного лікаря ДЗ „Переяслав-Хмельницька санітарно-епідеміологічна станція, норм Державних будівельних норм України „Містобудування. Планування і забудова міських, сільських поселень (ДБН 360-92**).
З матеріалів виконавчого провадження, матеріалів цивільної справи № 1019/3386/12 за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хм. міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ТОВ «Гео-Сервіс Україна, треті особи: Переяслав-Хм. ЖЕК, КП «ВУЖКГ», про визнання незаконним рішення, визнання недійсним державного акта та стягнення моральної шкоди, що були досліджені в судовому засіданні, вбачається наступне.
Згідно рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2014 позов ОСОБА_1 було задоволено частково: визнано незаконними дії ОСОБА_3 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації та зобовязано її перебудувати зведений гараж таким чином, щоб він не створював перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 частиною будинку(т.2, а.с.103-110).
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Київської області від 18.06.2014 вищезазначене рішення залишено без змін (т.2, а.с. 164-171).
Відповідно до ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 21.11.2014, заяву відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ про розяснення рішення суду від 30.04.204 було задоволено та розяснено, що ОСОБА_3 зобовязано перебудувати гараж відповідно до рішення № 13-4-7 від 22 грудня 2009 року архітектурно-містобудівної ради відділу містобудування і архітектури Переяслав-Хмельницької міської ради, рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 791-14 від 24 грудня 2009 року, припису № 851 від 04 червня 2010 року головного лікаря ДЗ „Переяслав-Хмельницька санітарно-епідеміологічна станція, норм Державних будівельних норм України „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (ДБН 360-92**) (т.2, а.с.197). Дана ухвала набрала законної сили та не оскаржувалася.
З протоколу № 13-4-7 від 22 грудня 2009 року архітектурно-містобудівної ради відділу містобудування і архітектури Переяслав-Хмельницької міської ради вбачається, що ОСОБА_3 (прізвище ОСОБА_2, зазначене в протоколі замість ОСОБА_3, суд вважає технічною помилкою, оскільки всі інші обєктивні дані (ім.я та по батькові, адреса домоволодіння) співпадають та дають можливість ідентифікувати особу) дозволили, зокрема, побудувати гараж розміром 4,0мх6,0 м у домоволодіння АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.53).
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 791-14 від 24 грудня 2009 року ОСОБА_3 дозволили, зокрема, побудувати гараж розміром 4,0мх6,0 м у домоволодіння АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.56).
З припису № 851 від 04 червня 2010 року головного лікаря ДЗ «Переяслав-Хмельницька санітарно-епідеміологічна станція» вбачається, що ОСОБА_3 було зобовязано розмістити гараж на відстані не менше 10 м. від вікон сусіднього будинку.
З Акту перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.05.2015 вбачається, що станом на 29.05.2015 ОСОБА_3 виконано вимоги припису від 20.11.2014 № С-2011/32, а саме: отримано будівельний паспорт, зареєстроване повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зменшено геометричні розміри гаража орієнтовно 4х5м, дотримано відстань у 7 м до житлового будинку № 48 по вул. Горького в м. Переяслав-Хмельницький. Стосовно виконання рішення суду по даній справі (з урахуванням наявної ухвали про його розяснення) мова не йде.
Допитаний в якості свідка головний державний інспектор Департаменту ДАБІ у Київській області Погребняк Б.М. показав суду, що при проведенні перевірки 29.05.2015 спирався лише на будівельний паспорт, виданий ОСОБА_3, з рішенням суду можливо ознайомлювався, не памятає, про існування ухвали про розяснення цього рішення не знав.
Таким чином, дослідивши вищезазначені докази в їх сукупності, суд вважає що рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2014 з урахуванням ухвали про його розяснення від 21.11.2014 в повній мірі ОСОБА_3 не виконане. Тому прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження є передчасним та підлягає скасуванню.
Щодо озвучених в судових дебатах скаржником ОСОБА_1 та її представником вимог стосовно визнання незаконною оскаржуваної постанови державного виконавця та зобовязання його виконати дане рішення примусово, слід зазначити наступне.
В своїй скарзі ОСОБА_1 просила скасувати постанову заступника начальника Відділу ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/373/3/14, виданого 08 вересня 2014 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області. Будь-яких інших вимог не ставила.
В процесі розгляду скарги у встановлений нормами ЦПК України строк та порядок підстави та предмет скарги не змінювала, питання щодо збільшення чи зменшення розміру своїх вимог також не ставила.
Тому в силу ч. 1 та ч. 2 ст. 11 ЦПК України суд не бере до уваги заявлені в судових дебатах скаржником та її представником вимоги щодо визнання незаконною оскаржуваної постанови державного виконавця та зобовязання його виконати дане рішення примусово, та вирішує справу на підставі поданої ОСОБА_1 до суду скарги в її первісному вигляді.
Враховуючи вищевикладене, згідно ст.ст.383-388 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2015 року задовольнити.
Скасувати постанову заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження від 10 червня 2015 року з примусового виконання виконавчого листа № 2/373/3/14, виданого 08 вересня 2014 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Я.І.Керекеза(
Судове рішення № 54439884, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області) було прийнято 29.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1019/3386/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: