Ухвала суду № 54439698, 21.12.2015, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2466/14-к

Провадження 1 кп\368\16\15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2015 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючого судді: Закаблука О.В.

Судді: Кириченка В.І.

При секретарі: Широкотсуп К.М.

Прокурора: Москаленко В.І.

Присяжних: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Обвинувачених: ОСОБА_4

ОСОБА_5

Захисників: ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської кримінальне провадження 1 кп\368\16\15, справа № 368\2466\15 к, за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12013100220000757 від 16.08.2013 року за обвинуваченням

- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, який обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, судимого 12.07.2006 року Козятинським районним судом Вінницької області за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі, 21.01.2009 року Шевченківським районним судом м. Києва за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення золі, який обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, яке передбачене ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні, яке відбулося 21.12.2015 року, обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про визнання недопустимим доказом проведення слідчого експерименту з його участю, обґрунтовуючи своє клопотання наступним:

- керуючись ст.. 89 КК України просить визнати вищевказаний доказ, так як він здобутий з істотним порушенням прав людини та з істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону під час досудового слідства.

Так, у порішення вимог ч. 1 ст. 46, ч. 1 ст. 52, ч. 2 ст. 78 КК України, його захист у вчиненні особливо тяжкого злочину, який по відношенню до нього є повністю сфабрикованим, здійснювався захисником, який уже здійснював захист підозрюваного ОСОБА_4

В той же час, вони надавали різні покази і їхні інтереси суперечили один одному.

Таким чином, все досудове слідство, в тому числі і відео відтворення здійснено за відсутності в нього захисника, участь якого є обов»язковою.

Тому відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 87 КК України, даний доказ є недопустимим, бо отриманий в наслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.

Тому вважає, дослідження даного доказу, який є з істотними порушеннями прав людини, є затягування судового розгляду, так як відповідно до ч. 3 ст. 87 КПК України, даний доказ повинен визнаватися судом недопустимим під час будь якого судового розгляду.

Захисник ОСОБА_6 клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав.

Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав.

Захисник ОСОБА_7 клопотання підтримав.

Прокурор Москаленко В.І. проти клопотання заперечував, так як вважає його не обґрунтованим.

Суд, вислухавши клопотання, вислухавши думку інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні клопотання, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Питання недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини врегульовано ст.. 87 КПК України.

Так, згідно ст.. 87КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобовязаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1. здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2. отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3.порушення права особи на захист;

4. отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5. порушення права на перехресний допит;

6. отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 посилається на ту обставину, що було порушено його права на захист під час проведення такої слідчої дії, як слідчий експеримент від 04 вересня 2013 року, що передбачено п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України.

Суд критично відноситься до даного твердження, так як в заключній частині вищевказаного процесуального документу міститься підпис захисника ОСОБА_5, - ОСОБА_8, який на той час здійснював захист обвинуваченого, що спростовує ту обставину, що під час проведення слідчої дії було порушено право на захист.

Дійсно, в даному процесуальному документі відсутній підпис обвинуваченого, так як він його відмовився підписувати, проте, суд дану обставину сприймає позитивно, так як, на думку суду, підозрюваний на той час, а на даний час обвинувачений ОСОБА_5 правомірно скористався своїми процесуальними правами, які передбачені ст.. 42 КПК України, та відмовився з тих чи інших причин, ( які він не повинен навіть пояснювати), від підписання протоколу, що не є порушенням норм КПК України, а підпис захисника, яка є обов»язковою, міститься на даному процесуальному документі.

Що ж стосується твердження обвинуваченого ОСОБА_5 про ту обставину, що даний захисник не мав право захищати його інтереси, так як його покази та підозрюваного ОСОБА_4 суттєво відрізняються, то суд до даної позиції відноситься критично, так як в судовому засіданні згідно ухвали суду про порядок дослідження доказів по справі, обвинувачені будуть допитуватися лише після дослідження доказів по справі, доказів свідків, огляду речових доказів, а тому на даному етапі судового слідства питання про належність чи не належність захисника суд оцінити не може.

Окрім того, слід зазначити, що слідчий експеримент складається як з протоколу, так і відео зйомки даної процесуальної дії, а тому вирішення питання про допустимість доказів на думку суду слід вирішити також після огляду відео зйомки даної слідчої дії, тобто, повного дослідження доказу в комплексі.

Відповідно, з огляду на наступне, суд вважає заявлене клопотання передчасним, та таким, яке задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст..87, 89, ч. 2 ст. 369, 370 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про визнання недопустимим доказом протоколу проведення слідчого експерименту з його участю від 04.09.2013 року, - відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Закаблук О.В.

Суддя: Кириченко В.І.

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3