УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2007 року м.Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Гордійчук М.П., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Житомирської області від 28 грудня 2004 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29 березня 2005 року, у справі № 11/129 «НА» за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проммегаполіс» до Житомирської ОДПІ, про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Проммегаполіс» звернулось до суду з позовом до Житомирської ОДПІ, в якому просило визнання недійсними податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ №2361/23 від 07.05.2004р. про стягнення донарахованого в сумі 400,00грн. податку на прибуток та застосованих на суму 180,00грн. - штрафних санкцій, №2360/23-01/23922 від 07.05.2004р. про стягнення донарахованого в сумі 131,00грн. податку на додану вартість та застосованих в розмірі 170,00грн. фінансової санкції, які прийняті за результатами розгляду акту перевірки від 30.04.2004р. № 194/23-01/32008215/0110; №3650/23-01/44458 від 15.07.2004р. про зменшення виявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1393,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 697,00грн., №3651/23-01/44457 від 15.07.2004р. про стягнення донарахованого на суму 38862,00грн. податку на додану вартість та застосованих в розмірі 19431,00грн. штрафних санкцій,які прийняті за результатами розгляду акту перевірки від 13.07.2004р. № 318/23-01/32008215/0100.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28 грудня 2004 року, яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 29 березня 2005 року, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 07.05.2004р. №2361/01/23923 в частині визначення ТОВ "Проммегаполіс" суми податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 330,00грн. основного платежу та 170,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 500,00грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 07.05.2004р. №2360/23-01/23922 в частині визначення ТОВ "Проммегаполіс" суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 91,00грн. основного платежу та 170,00грн. штрафних санкцій, всього 261,00грн. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 15.07.2004р. №3650/23-01/44458 та від 15.07.2004р. №3651/23-01/44457 в повному обсязі.

В касаційній скарзі Житомирська ОДПІ просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, посилаючись на те, що судами порушено норми матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.04.2004р. працівниками Житомирської ОДПІ була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Проммегаполіс" за період з 01.07.2002р. по 30.09.2003р., за результатами якої складений акт перевірки №194/23-01/32008215/0110.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідно до п.20.1 ст.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 580,00грн., в тому числі 400,00грн. основного платежу та 180,00грн. штрафних санкцій, про що свідчить податкове повідомлення-рішення від 07.05.2004р. №2361/23--01/23923, а також відповідно до п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 301,00грн., в тому числі 131,00грн. основного платежу та 170,00грн. штрафних санкцій, про що свідчить податкове повідомлення-рішення від 07.05.2004р. №2360/23-01/23922.

У відповідності до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.4 Указу Президента України від 23.07.1998р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" працівниками Житомирської ОДПІ було проведено позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивачем по взаємовідносинах з ТОВ "Баркософт" за період з 01.07.2002р. по 30.09.2003р., в результаті якої складено додатковий акт перевірки від 13.07.2004р. №318/23-01/32008215/0100.

В ході перевірки встановлено, що позивач на виконання угоди б/н від 21.11.2002р. протягом перевіряємого періоду придбав від ТОВ "Баркософт" (м. Київ) запчастини на загальну суму 241528,80грн., в тому числі ПДВ. Оплату за придбані запчастини було проведено в повному обсязі, розрахунки здійснено у безготівковій формі та по бартеру.

Відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний податковий) рік.

Судами встановлено, що на виконання угоди від 21.11.2002р. протягом грудня 2002р.- серпня 2003р. позивач придбав від ТОВ "Баркософт" запчастини по накладних на загальну суму 241528,80грн., в тому числі ПДВ - 40254,80грн.

Передача товару була оформлена відповідними належно оформленими податковими накладними, на підставі яких зазначені в ній суми податку на додану вартість позивач відніс до податкового кредиту.

Факт отримання товару та проведення розрахунків за отриманий товар, в тому числі і факт сплати податку на додану вартість встановлений Додатковим актом перевірки позивача №318/23-01/32008215/0100 від 13.07.2004р. та відповідачем не оспорювався.

Відповідно до пункту 3.1.1. статті 3, пунктів 7.1., 7.2. Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа-продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

На дату укладання зазначеного договору купівлі-продажу (грудень2002р.-серпень 2003р.) і дату видачі податкових накладних, ТОВ "Баркософт" перебувало на податковому обліку як платник ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю ПДВ, складати та видавати йому податкову накладну.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 27.11.2003р. по справі №2-3645/2003р. за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Баркософт", 3-я особа Державна податкова інспекція у м.Києві визнано недійсними: установчий договір від 03.12.2001р. із моменту його укладення, статут від 03.12.2001р. із моменту його реєстрації, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_1 від 11.01.2002р. із моменту внесення в реєстр платників ПДВ, протокол №1 зборів учасників ТОВ "Баркософт" з моменту його складання.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва, як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором, можуть нести відповідальність за наявності вини.

За таких обставин, вірним є висновок судів п\опередніх інстанцій про те, що Житомирською ОДПІ було незаконно донараховано ТОВ "Проммегаполіс" суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 38862,00грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19431,00грн., а також виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1393,00грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 697,00грн., а за таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 15.07.2004р. №3650/23-01/44458 та №3651/23-01/44457 підлягали визнанню недійсними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити, а рішення господарського суду Житомирської області від 28 грудня 2004 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29 березня 2005 року залишити без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді