Ухвала суду № 54438472, 18.12.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/411/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року за адміністративним позовом малого приватного підприємства Фірма «Фартон» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо встановлення ознак нікчемності правочинів з надання послуг та придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів ПП «Пегас-Логістік», ТОВ «Мемфіс»,ТОВ «Компанія Вівас», ТОВ «Левиском», ТОВ «Диссар», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Альпек», ТОВ «Промтехелектро-Юг», просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0004292205 від 19 грудня 2014 року, яким малому приватному підприємству Фірма «Фартон» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 048 260 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 524 130 грн.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 19 лютого 2015 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову МПП Фірма «Фартон».

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0004292205 від 19 грудня 2014 року.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того, що товарність укладених між позивачем та ПП «Пегас-Логістік», ТОВ «Мемфіс»,ТОВ «Компанія Вівас», ТОВ «Левиском», ТОВ «Диссар», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Альпек», ТОВ «Промтехелектро-Юг» угод підтверджено первинними документами, а висновки відповідача, що угоди суперечать інтересам держави та суспільства не підтверджені відповідними доказами або рішеннями суду.

В апеляційній скарзі Котовська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову МПП Фірма «Фартон».

Апелянт знаходить безпідставними посилання Одеського окружного адміністративного суду на наявність у позивача всіх належним чином оформлених документів та зазначає, що будь-які документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. При цьому, Котовська ОДПІ посилається на ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки встановленим актами інших податкових органів порушенням вимог податкового законодавства контрагентами позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Котовської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області від 06.10.2014р. №412, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, у період з 20.10.2014р. по 28.11.2014р. державними податковими ревізорами-інспекторами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку МПП Фірма «Фартон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт перевірки №000140/15-32-22-05/31164773 від 05.12.2014р.

У висновках акту перевірки, серед іншого, вказується на порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1 048 260 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 19.12.2014р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0003292205 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1048260 грн. та штрафних санкцій в розмірі 524130 грн.

Задовольняючи позов МПП Фірма «Фартон» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень позивачем, зафіксованих актом перевірки №000140/15-32-22-05/31164773 від 05.12.2014р., а тому визначення на підставі такого акту підприємству до сплати грошових зобов'язань є неправомірним. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару (робіт, послуг), до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару (роботи, послуги) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Колегією суддів встановлено, що у перевіряємий період МПП Фірма «Фартон» здійснювало діяльність з будування суден і плавучих конструкцій, неспеціалізована оптова торгівля, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів.

Податковий кредит позивач формував за результатами здійснення господарських операцій з ПП «Пегас-Логістік» (договір поставки товарів №23/03-12 від 23.03.2012р.), ТОВ «Мемфіс» (договір надання послуг транспортування товарів від 27.04.2012р.), ТОВ «Компанія Вівас» (договір поставки товарів від 31.08.2012р.), ТОВ «Левиском» (договір поставки товарів від 30.10.2013р. №30/10-13 та договір щодо організації доставки вказаних товарів від 07.05.2013р. №07/05-13), ТОВ «Диссар» (договір про поставку продукції від 01.11.2013р. №01/11-13), ТОВ «Імпексбуд» (договір поставки товарів від 26.04.2013р. №3406), ТОВ «Альпек» (договори поставки товарів від 26.09.2012р. №26/09-12 та від 01.10.2012р. №01/10-12), ТОВ «Промтехелектро-Юг» (договір поставки товарів від 10.01.2013р.).

Вказані договори підписані директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірені відповідними печатками підприємств.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими копіями податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, банківських виписок по рахунках, актів прийняття виконаних робіт.

Слід зазначити, що жодних зауважень з приводу наданих позивачем доказів та первинних документів на обґрунтування відсутності факту виконання позивачем умов господарських договорів з контрагентами відповідач ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надав.

В акті перевірки відсутні відомості щодо того, що на момент проведення перевірки позивачем не надано до перевірки податкові накладні, або податкові накладні оформлені із порушеннями ст.201 Податкового кодексу України чи ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між МПП Фірма «Фартон» та ПП «Пегас-Логістік», ТОВ «Мемфіс»,ТОВ «Компанія Вівас», ТОВ «Левиском», ТОВ «Диссар», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Альпек», ТОВ «Промтехелектро-Юг».

МПП Фірма «Фартон» доведено, що при укладенні договорів воно переконалося у тому, що підприємства-контрагенти ПП «Пегас-Логістік», ТОВ «Мемфіс»,ТОВ «Компанія Вівас», ТОВ «Левиском», ТОВ «Диссар», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Альпек», ТОВ «Промтехелектро-Юг» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, а також зареєстровані як платники податку на додану вартість і мали право на видачу податкових накладних.

В запереченнях проти позову та в обґрунтовування вимог апеляційної скарги Котовська ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області посилається виключно на відсутність контрагентів позивача за податковою адресою, відсутність у них необхідних умов (транспортних засобів, основних фондів, виробничих активів, земельних ділянок) для здійснення задекларованих господарських операцій; при цьому, такі відомості взято відповідачем з актів ДПІ в Приморському районі м.Одеси від 02.04.2014р. №1868/15-53-22-3/38350912 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Левиском» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за грудень 2013 року», від 02.04.2014р. №1870/15-53-22-3/38643460 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Диссар» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за грудень 2013 року», від 29.08.2014р. №4765/15-53-22-3/37280001 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пегас-Логістік» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами, їх реальності і повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.», від 29.08.2014р. №4761/15-53-22-3/37060615 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мемфіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2010 року - квітень 2013 року», ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 23.09.2014р. №2707/04-62-22-3/38113699 «Про неможливість проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Імпексбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.03.2012р. по 09.09.2014р.», ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві від 17.06.2014р. №1688/26-55-22-08/38239808 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альпек» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013р. по 31.05.2013р.», ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 03.04.2014р. №713/14-04-22-02/33797817 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промтехелектро-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «ТК ВЕСТА» за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., ТОВ «Проф-Трейд» за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р.».

З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами позивача, оскільки при судовому розгляді справи встановлено, що дії МПП Фірма «Фартон», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності, що підтверджено сукупністю досліджених письмових доказів, зокрема, первинної документації.

Врахуванню підлягають порушення правил податкової звітності, які зафіксовано в матеріалах перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів безпосередньо з позивачем, тоді як акти про неможливість проведення зустрічних звірок не можуть вважатися належними доказами допущення відповідних порушень платником податків, так як зазначені акти взагалі не є перевірками, а викладені в них висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків є нічим іншим, як припущеннями податкового органу, які необґрунтовані належними доказами.

Суду не надано доказів щодо винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень відносно контрагентів позивача на підставі вказаних вище актів перевірок інших податкових органів.

Сама по собі наявність або відсутність у контрагента окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

При укладені договорів головним для суб'єкта господарювання є предмет договору, цінова політика, строки та спосіб доставки (виконання) предмету договору, розрахунки по договору (угоді), а також реєстрація постачальника як суб'єкта господарювання в органах виконавчої влади та допоміжна інформація про реєстрацію платником податку на додану вартість у органах податкової служби. Тому позивач не має права наполягати на отримані додаткової інформації відповідачем від його контрагента - постачальника товарів (робіт, послуг).

Судова колегія вважає, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами: отримано товар (роботи) та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи. Зазначені обставини ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.

Безпідставними є посилання ОДПІ, що контрагенти позивача мали фінансово-господарські відносини з «ризиковими» суб'єктами господарювання, так як при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. У разі, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010р., факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази та факти, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. Зазначені договори спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у суб'єкта господарювання, з яким позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке б позбавляло права на його формування по взаємовідносинах з ПП «Пегас-Логістік», ТОВ «Мемфіс»,ТОВ «Компанія Вівас», ТОВ «Левиском», ТОВ «Диссар», ТОВ «Імпексбуд», ТОВ «Альпек», ТОВ «Промтехелектро-Юг». Апелянтом не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами у судовому порядку нікчемними, а також визнання недійними первинних бухгалтерських документів, що підтверджують їх виконання.

А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Котовської ОДПІ Головного управління Міндоходів в Одеській області №0004292205 від 19 грудня 2014 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року за адміністративним позовом малого приватного підприємства Фірма «Фартон» до Котовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004292205 від 19 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.