Постанова № 54438293, 24.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року 16:25Справа № 808/2684/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Бабаченко В.С.,

за участю:

представника позивача: Погрібної С.О.,

представника відповідача: Корольова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен - 1»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Мета Банк»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2014 № 0001392201

ВСТАНОВИВ:

18.05.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен - 1» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Мета Банк» (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.10.2014 № 0001392201.

Ухвалою суду від 21.05.2015 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 22.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/2684/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову. Вважає висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України незаконними та необґрунтованими. Нарахування відповідачем орендної плати з юридичних осіб є протиправним, оскільки, у зв'язку із відчуженням позивачем об'єктів нерухомості третій особі, фактично припинено користування земельної ділянки, на якій розташовані ці об'єкти. Отже, перебування земельної ділянки в користуванні в одного суб'єкта господарювання виключає одночасне перебування її в користуванні у іншого суб'єкта. На підставі вкладеного, вважає спірне податкове повідомлення - рішення протиправним, та таким, що підлягає скасуванню у повному обсязі. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Зазначив, що з огляду на приписи ст. 182 Цивільного кодексу України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004, у покупця нерухомого майна з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно не виникає автоматично права користування земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, позаяк право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цього права. Покупець нерухомого майна з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно має право лише вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю. Обов'язок внесення орендної плати за земельну ділянку виникає у особи, котра набула право власності на нерухоме майно, виключно на підставі укладеного нею договору. Враховуючи вищевикладене, до моменту припинення договору оренди земельної ділянки платником орендної плати за вищезазначену земельну ділянку є ТОВ «Борисфен-1». Вважає висновки податкового органу обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення - рішення правомірними. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, письмові пояснення по суті спору не надав.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно п.п.20.1.4. п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №728 від 06.10.2014 проведена документальна невиїзна позапланова ТОВ «Борисфен-1» (код за ЄДРПОУ 35064983) з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті плати за землю за період з 01.01.2013 по 30.09.2014, за результатами якої складений акт № 114/08-29-22-0109/35064983 від 13.10.2014.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за земельну ділянку, яка розташована за адресою вул. 12-го квітня, буд. 3-А, встановлено, що підприємством занижено орендну плату у періоді з 01.01.2013 по 30.09.2014 у розмірі 398 238,52 грн., в т.ч. по періодах:

січень 2013 року - 18963,74 грн.; лютий 2013 року - 18963,74 грн.; березень 2013 року - 18963,74 грн.; квітень 2013 року - 18963,74 грн.; травень 2013 року - 18963,74 грн.; червень 2013 року - 18963,74 грн.; липень 2013 року - 18963,74 грн.; серпень 2013 року - 18963,74 грн.; вересень 2013 року - 18963,74 грн.; жовтень 2013 року - 18963,74 грн.; листопад 2013 року - 18963,74 грн.; грудень 2013 року - 18963,72 грн. Всього за 2013 рік -227 564,86 грн.;

січень 2014 року - 18963,74 грн.; лютий 2014 року - 18963,74 грн.; березень 2014 року - 18963,74 грн.; квітень 2014 року - 18963,74 грн.; травень 2013 року - 18963,74 грн.; червень 2014 року - 18963,74 грн.; липень 2014 року - 18963,74 грн.; серпень 2014 року - 18963,74 грн.; вересень 2014 року - 18963,74 грн. Всього за 9 місяців 2014 року -170 673,66 грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення з орендної плати за землю № 0001392201 від 30.10.2014 на загальну суму 498 138,15 грн., в т.ч. за основним платежем 398 238,52 грн., за штрафними санкціями 99 899,63 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд вважає прийняте відносно позивача відповідачем повідомлення-рішення необґрунтованими, з наступних підстав.

З матеріалів перевірки та справи вбачається, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган виходив з того, що позивачем порушено пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме - ненадання до податкового органу податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2013 - 2014 роки, що, в свою чергу призвело до заниження орендної плати за землю за період з 01.01.2013 по 30.09.2014.

Суд не погоджується з даними твердженнями відповідача на підставі наступного.

Відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв'язку із передачею її у користування та володіння, врегульовані Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV. Цей закон розповсюджується в тому числі і на відносини стосовно оренди земель, що знаходяться у державній та комунальній власності.

Згідно з наданими матеріалами до справи, за договором оренди земної від 08.01.2010, Запорізька міська рада, в особі міського голови Карташова Є.І . (Орендодавець), відповідно до рішення тридцять другої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради № 61/107 від 16.04.2009 надає, а ТОВ «Борисфен-1», в особі директора Зяброва А.В. (Орендар), приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3784 га для розташування спортивно-оздоровчого комплексу та офісу, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.12 квітня, 3-А, кадастровий номер ділянки 2310100000:05:004:0122.

У відповідності з п.4 Договору, земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами Орендаря. Договір укладено на дев'ятнадцять років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 162 884 грн. 96коп. (в цінах 2009р.)

Згідно з п.9 Договору, орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі та складає 214886 грн. 55коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.

Сторонами Договору підписана додаткова угода від 26.02.2009, якою, зокрема, викладено в новій редакції пункт 9 Договору: «Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 227561 грн.86 коп., що складає трикратний розмір земельного податку на календарний рік в цінах 2010 року.

ТОВ «Борисфен-1» приступило до використання земельної ділянки за вказаним договором оренди після державної реєстрації договору оренди землі (запис у Державному реєстрі земель № 041026100158 від 01.02.2010).

21 грудня 2012 року ТОВ «Борисфен 1» передає право власності на нерухоме майно, що розташовано на орендованій земельній ділянці Публічному акціонерному товариству «МетаБанк», а саме:

У відповідності з договором №59-11/0009-МП/ГЛ-ЗВІ-1 від 21.12.2012, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Горловою Ю.М.. про задоволення вимог Іпотекодежателя, ТОВ «Борисфен-1» (Іпотекодавець) передає, а Публічне акціонерне товариство «МетаБанк» (Іпотекодержатель) набуває право власності на нерухоме майно за адресою: м.Запоріжжя, вул. 12 Квітня. буд.3-а, розташоване на земельній ділянці площею 4211 кв.м (0,4211га), кадастровий номер 2310100000:05:004:0122.

Отже, у відповідності до зазначеного правочину, відбулося відчуження будівель та споруд, розташованих на орендованій земельній ділянці.

Таким чином, у зв'язку з відчуженням об'єкту нерухомості ТОВ «Борисфен-1» припинено користування землею, на якій розміщені зазначені вище об»єкти, та новий власник нерухомого майна - ПАТ «МетаБанк» розпочав користування земельною ділянкою, на якій знаходиться придбане нерухоме майно.

Відповідач зазначає, що відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, що належать до державної та комунальної власності, регулюються Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ».

Аналізуючи Закон України «Про оренду державного та комунального майна», суд приходить до висновку, що у системному зв'язку підлягають застосуванню вищевказані два Закони тільки у відносинах, пов'язаних з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим.

Оскільки на орендованій ТОВ «Борисфен-1» земельній ділянці не були розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності та їх структурні підрозділи, то відносини між Запорізькою міською радою (Орендодавцем) і ТОВ «Борисфен-1» (колишній Орендар) по оренді земельної ділянки регулює Закон України «Про оренду землі» без урахування особливостей, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ».

Отже, на законодавчому рівні не врегульовано питання строку плати за землю попереднім власником нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, залишається в силі і не може пояснюватися Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (на який посилається відповідач в питаннях механізму припинення права користування земельною ділянкою).

З однієї сторони, згідно з пп.288.1. ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пп. 288.1 ст. 288 ПК України). Тобто, Податковим кодексом передбачено, що якщо дія договору оренди земельної ділянки буде припинена, підстави для нарахування орендної плати за земельну ділянку для попереднього власника об'єкта нерухомого майна не буде.

З іншої сторони, у п.287.1 ст. 287 ПК України зазначено, що в разі припинення права користування земельною ділянкою, плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні в поточному році.

Таким чином, для правильності визначення строку сплати орендної плати, значення має не момент припинення договору оренди земельної ділянки, а момент фактичного припинення використання земельної ділянки. Саме тому, попередній власник об'єкта нерухомого майна, розташованого на орендованій ним земельній ділянці, зобов'язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку до фактичного припинення користування.

Оскільки неповністю врегульованим є питання завершення терміну сплати орендної плати попереднім власником нерухомого майна (орендарем земельної ділянки), строку сплати земельного податку новим власником нерухомого майна та моменту виникнення обов'язку сплати орендної плати новим власником нерухомого майна, то, на думку суду, починають діяти норми п. 56.21. ст.56 ПК України, у відповідності до яких, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідач у своїх запереченнях зазначає, що за змістом статті 577 Цивільного кодексу України, статей 120, 123, 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2010), статті 16 Закону України «Про оренду землі» з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування (рішення ВСУ від 06.12.2010. по справі №3-51гс10)» і т.д.

Проте, відповідач зазначає приклади практики Верховного Суду України, що стосується прав та обов'язків, які має саме покупець з виникненням права власності на будівлю чи споруду.

Крім того, відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідачем не прийняті до уваги абзац 3 ст.7 Закону України «Про оренду землі», де зазначено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Тобто, у разі припинення права користування земельною ділянкою при переході права власності на житловий будинок, розташований на такій земельній ділянці законодавцем запропонований наступний механізм: не розривати існуючий договір оренди, а заміняти лише одну із сторін договору - орендаря.

Запорізькою міською радою в цьому випадку не було використано цей механізм, що не є виною позивача. Також, Запорізькою міською радою не розроблений і будь-який інший механізм повернення земельної ділянки у разі припинення права користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що ТОВ «Борисфен-1» звернулось до міського голови Сіна О.Ч. з листом № 21/12 від 21.12.2012, в якому просило припинити право користування земельною ділянкою та Договір оренди від 08.01.2010. Проте, Запорізькою міською радою, не здійснено будь-яких дій щодо переоформлення діючого Договору оренди землі.

В юриспруденції, підставою юридичної відповідальності вважається вчинення правопорушення. При цьому розрізняють нормативні та фактичні підстави. Нормативною підставою відповідальності є правові норми, які порушує особа, що передбачає застосування до неї конкретних санкцій. Фактичною підставою слід вважати лише діяння (дію або бездіяльність), передбачене (заборонене) законом.

Загальними ознаками, притаманними для всіх видів правопорушень, у тому числі й для податкових, є такі: суспільна небезпека (або шкідливість) діяння; протиправність дій (бездіяльності); винність; карність.

Отже, порушення податкового законодавства - це протиправне (передбачене податковим законодавством), винне діяння (дія чи бездіяльність) особи, пов'язане з невиконанням або неналежним виконанням податкового обов'язку, за яке передбачена юридична відповідальність.

Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні складу правопорушення. Під складом правопорушення розуміють закріплену законом сукупність обов'язкових ознак, що характеризують дане діяння як правопорушення. Елементами складу правопорушення є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Таким чином, визнання ТОВ «Борисфен-1» суб'єктом порушення податкового законодавства вимагає з'ясування наступних читань: чи дійсно місцевий бюджет недоотримав плату за землю за перевіряємий період?; чи дійсно ТОВ «Борисфен-1» своїми активними діями або бездіяльністю сприяло неотриманню плати за землю за перевіряємий період?; чи є в даних наслідках вина ТОВ «Борисфен-1»?.

Суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача ознак, які передбачають наявність порушення податкового законодавства, оскільки як свідчить лист ПАТ «МетаБанк», (міститься в матеріалах справи), банк перераховує до місцевого бюджету м.Запоріжжя плату за земельну ділянку, розташовану за адресою: м.Запоріжжя, вул.12 квітня буд. 3-а, площею 0,4211 га, кадастровий номер 2310100000:05:004:0122, платежі здійснюються за період з 01.01.2013 по теперішній час, що не спростовано відповідачем.

На підставі вищевикладеного, суд вважає доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не є переконливими.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1, ч.2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірне рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.10.2014 № 0001392201, винесене Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен - 1».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен - 1» (код ЄДРПОУ 35064983) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко