Постанова № 54438291, 12.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року ( 12 год. 25 хв.)Справа № 808/6300/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Мєдніковій Р.О.

та представників

від позивача: Гордєєв М.С., довіреність №08-00-17-17/31 від 05.01.2015

від відповідача: Шило І.В., довіреність №02/1323 від 10.09.2015; Горбачова Т.А., довіреність №02/1494 від 02.10.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до: Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня, м. Токмак

про: стягнення коштів в інтересах держави,-

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Запорізькій області (далі - позивач) звернулась із адміністративним позовом до Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня в дохід бюджету м.Токмака 39 374 (тридцять дев'ять тисяч триста сімдесят чотири) гривні 85 (вісімдесят п'ять) копійок за кодом доходів 21080500.

В обґрунтування позову посилається на те, що в порушення вимог абз. 2 п. 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ внаслідок не перерахування до доходів місцевого бюджету сум коштів, що надійшли на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, місцевим бюджетом м. Токмака не доотримано доходів у загальній сумі 39 374,85 грн. Стверджує, що зазначене порушення виникло внаслідок не взяття відповідачем за КТКВК 080101 у лютому 2011, січні 2012, 2013, 2014 років фінансових зобов'язань перед місцевим бюджетом по перерахуванню до нього повернутих, зайво виплачених у минулих бюджетних періодах коштів (заробітна плата),чим порушено ч. 7 ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині несвоєчасного складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Вважає, що оскільки на час звернення із позовом до суду 39 374,85 грн. не відшкодовані в добровільному порядку, то позивач просить задовольнити позов та стягнути суму збитків.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просить його задовольнити повністю.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 15.09.2015 вих. № 02/1354 зазначає, що утримання із заробітної плати працівників КУ Токмацької ЦРЛ зайво нарахованих сум (з причини корегування заробітної плати працівників, які знаходились на лікарняному листі, вийшли у відпустку в останні дні грудня) за грудень місяць проводились у січні наступного року, тому що можливості здійснити такі корегування у грудні неможливо. Вказує, що фінансові зобов'язання із заробітної плати за грудень місяць зареєстровані в органах казначейства згідно реєстрів фінансових зобов'язань від 22.12.2011 № 115, від 25.12.2012 № 97 від 20.12.2013 № 122 та від 22.12.2014 № 124. Стверджує, що з початком нового бюджетного року при нарахуванні заробітної плати за січень до місцевого бюджету подавалась заявка на фінансування витрат по заробітній платі з врахуванням вже відкорегованих сум за минулий рік (заробітна плата сторнована, а лікарняний чи відпускні нараховані). У зв'язку із цим вважає, що порушень вимог абз.2 п. 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ не було, оскільки ніякого відновлення касових видатків за минулий рік не проводилось то і підстави для перерахування коштів в бюджет не було. На підставі викладеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених вище, просить відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні 12.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до п. 5.3.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в Запорізькій області на І квартал 2015 року, на підставі направлень на проведення ревізії, виданих заступником начальника Токмацької об'єднаної Державної фінансової інспекції Мішиним В.В. (направлення № 1 від 30.03.2015) проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня за період з 01.02.2011 по 31.03.2015.

Результати ревізії оформлені актом від 12.06.2015 № 004-21/2, який підписано посадовими особами комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня із запереченнями. Висновки на заперечення надані 25.06.2015.

Проведеною ревізією, зокрема, встановлено, що в порушення ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI із змінами, абз.2 п. 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242, зі змінами, внаслідок неперерахування до доходів місцевого бюджету сум коштів, що надійшли на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, місцевим бюджетом недоотримано доходів у загальній сумі 39 374,85 грн.

26.06.2015 головному лікарю комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня Марусенко В.В. направлено лист «Про обов'язкові вимоги щодо усунення порушень, виявлених ревізією» № 004-14/180 (вимога), в якому для усунення зазначених вище порушень законодавства Токмацька об'єднана Держфінінспекція в Запорізькій області пропонувала кошти, що надійшли на відновлення касових видатків загального фонду проведених у минулих бюджетних періодах в сумі 39 374,85 грн., перерахувати до загального фонду місцевого бюджету за кодом доходів 21080500.

Також, в листі зазначено про необхідність надати до Токмацької об'єднаної Держфінінспекції в Запорізькій області в термін до 27.07.2015 інформацію про вжиті заходи з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Посилаючись на те, що комунальною установою Токмацька центральна районна лікарня в добровільному порядку не перераховані кошти до місцевого бюджету, Держфінінспекція в Запорізькій області звернулась із вказаним адміністративним позовом про стягнення в дохід бюджету м. Токмака 39 374,85 грн. за кодом доходів 21080500.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ від 26.01.1993 (далі Закон № 2939-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2939-ХІІ (у редакції, чинний на час проведення ревізії та пред'явлення вимог), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 (далі Положення), визначено, що Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Положенням також установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначені права органу державного фінансового контролю.

Зокрема, пунктом 7 вказаної статті органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до пункту 10 цієї ж статті, органу державного фінансового контролю надається право, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Статтею 15 Закону № 2939-ХІІ визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства має пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом України в постановах від 15.04.2014 у справі № 21-40а14, від 13.05.2014 у справі № 21-89а14, від 18.09.2014 у справі №21-332а14, від 25.11.2014 у справі №21-461а14, яка, з огляду на приписи статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою та суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи норми Закону № 2939-ХІІ, Положення про Державну фінансову інспекцію України та правову позицію Верховного Суду України суд прийшов до висновку, що із вимогою про стягнення коштів (збитків) позивач має право звернутись до підконтрольної установи.

По суті виявлених ревізією порушень, в акті від 12.06.2015 зазначено, що проведеною суцільним способом за період з 01.02.2011 по 31.03.2015 шляхом співставлення даних меморіальних ордерів № 5, а також даними особових рахунків окремих працівників, встановлено, що протягом лютого 2011 року, січня 2012 року, січня 2013 року та січня 2014 року лікарнею самостійно здійснювався перерахунок посадового окладу, індексації, надбавки за тривалість безперервної роботи, за час перебування у відпустці, за завідування, за вислугу років, шкідливість праці працівників за попередній бюджетний період.

Зокрема, у лютому 2011 року було здійснено перерахунок посадового окладу, індексації, надбавки за тривалість безперервної роботи, за час перебування у відпустці, за завідування, за вислугу років, шкідливість праці працівникам, внаслідок якого утримано заробітну плату, зайво нараховану за рахунок асигнувань загального фонду протягом грудня 2010 року, у загальній сумі 286,11 грн. Зазначений перерахунок призвів до коригування (зменшення нарахувань) суми нарахованого єдиного соціального внеску у 2011 році на суму 103,86 грн.

Також, в січні 2012 року було здійснено перерахунок посадового окладу, індексації, надбавки за тривалість безперервної роботи, за час перебування у відпустці, за завідування, за вислугу років, шкідливість праці працівникам, внаслідок якого утримано заробітну плату, зайво нараховану за рахунок асигнувань загального фонду протягом грудня 2011 року, у загальній сумі 6 073,92 грн. Зазначений перерахунок призвів до коригування (зменшення нарахувань) суми нарахованого єдиного соціального внеску у 2012 році на суму 2 204,83 грн.

Також, в січні 2013 року із заробітної плати працівників утримано зайво нараховані посадовий оклад, індексація, надбавка за тривалість безперервної роботи, за час перебування у відпустці, за завідування, за вислугу років, шкідливість праці працівникам, внаслідок якого утримано заробітну плату, зайво нараховану за рахунок асигнувань загального фонду протягом грудня 2012 року, у загальній сумі 4 501,13 грн. Внаслідок перерахунку заробітної плати здійснено коригування по зменшенню нарахувань єдиного соціального внеску у 2013 році на суму 1 633,91 грн.

Аналогічно, в січні 2014 року із заробітної плати працівників утримано зайво нараховані посадовий оклад, індексація, надбавка за тривалість безперервної роботи, за час перебування у відпустці, за завідування, за вислугу років, шкідливість праці за рахунок асигнувань загального фонду протягом листопада-грудня 2013 року, у загальній сумі 18 027,21 грн. Внаслідок перерахунку заробітної плати здійснено корегування по зменшенню нарахувань єдиного соціального внеску у 2014 році на суму 6 513,88 грн.

В акті зазначено, що бюджетні кошти у загальній сумі 39 374,85 грн. не перераховані до місцевого бюджету, а витрачені лікарнею на оплату праці поточних років та на відповідні нарахування на заробітну плату, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України.

Позивач зазначає, що в порушення вимог абз.2 п. 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ внаслідок неперерахування до доходів місцевих бюджету сум коштів, що надійшли на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах,місцевим бюджетом недоотримано доходів у загальній сумі 39 374,85 грн., з якої за КЕКВ 1111 «Заробітна плата» на загальну суму 28 888,37 грн., у тому числі у лютому 2011 року у сумі 286,11 грн. у січні 2012 року у сумі 6 073,92 грн., за КЕКВ 2111 у січні 2013 року - 4501,13 грн., у січні 2014 року - 18 027,21 грн. та за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на загальну суму 10 486,48 грн., у тому числі у лютому 2011 року - 103,86 грн., у січні 2012 року - 2 204,83 грн., за КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» січні 2013 року у сумі 1 633,91 грн., у січні 2014 року - 6 543,88 грн.

На думку контролюючого органу, зазначене порушення виникло внаслідок не взяття за КТКВК 080101 у лютому 2011, січні 2012, 2013, 2014 років фінансових зобов'язань перед місцевим бюджетом по перерахуванню до нього повернутих, зайво виплачених у минулих бюджетних періодах коштів (заробітна плата), чим порушено ч. 7 ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в частині несвоєчасного складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Відповідно до ст. 116 Бюджетного кодексу України зазначене порушення є порушенням бюджетного законодавства.

Надаючи правову оцінку виявленим порушенням суд виходить з того, що відповідно до ст. 3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Тобто, витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах минулого року, забороняється у поточному.

Відповідно до абз.2 п. 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ,затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242 (чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Інструкція) на рахунки зараховується сума коштів, яка фактично надійшла на ім'я установи (у тому числі кошти, що вносяться на відновлення касових видатків поточного року). Суми коштів, які надходять на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, перераховуються до доходів відповідного бюджету.

Згідно з п. 13 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Усі видатки, що здійснюються бюджетними установами поділяються на касові і фактичні.

Касовими видатками вважаються всі суми, видані з реєстраційних або поточних рахунків установи на її витрати, як у вигляді готівки, так і шляхом безготівкових перерахувань. До касових видатків належать також суми грошових коштів, переведених з поточних чи реєстраційних рахунків для наступних розрахунків з постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок. Повернення грошових коштів на рахунки зумовлює відновлення, тобто зменшення касових видатків.

Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням коштів бюджету згідно із затвердженим кошторисом установи. Однак за цими видатками неможливо визначити фактичне використання коштів, тому що окремі суми можуть бути нараховані, але не виплачені. Касові видатки показують суму асигнувань, які одержала й витратила установа за окремими кодами економічної класифікації видатків, що дає змогу мати дані про касове виконання кошторису та про залишки невикористаних асигнувань на певну дату.

Судом з'ясовано, що у лютому 2011 року та січні 2012, 2013 та 2014 років лікарнею із заробітної плати працівників утримано зайво нараховані посадовий оклад, індексація, надбавка за тривалість безперервної роботи, за час перебування у відпустці, за завідування, за вислугу років, шкідливість праці працівникам, внаслідок перерахунку заробітної плати.

Тобто, таке утримання здійснювалось шляхом перерахунку заробітної плати, яка у поточному місяці (січні) виплачувалась у меншому розмірі. Отже, за такою операцією грошові кошти на рахунки установи, як у вигляді готівки, так і шляхом безготівкових перерахувань не повертались. Тому, будь-якого відновлення касових видатків не відбувалось.

Вказане підтверджується як самим актом ревізії, так і поясненнями сторін, наданими у судовому засіданні.

Отже, і підстав для перерахування коштів у загальній сумі 39 374,85 грн. на підставі абз. 2 п. 3.2 Інструкції у лікарні не було.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача 39 374,85 грн. збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В даному випадку, представниками відповідача надані документальні підтвердження того, що після проведених перерахунків утримань зайво нарахованих коштів із заробітної плати установою з початком нового бюджетного року при нарахуванні заробітної плати за січень поточного року до місцевого бюджету подавалась заявка на фінансування витрат по заробітній платі з врахуванням вже відкорегованих сум за минулий рік (заробітна плата сторнована, а лікарняний чи відпускні нараховані).

Тобто, будь-якого перевитрачання коштів місцевого бюджету м. Токмака в даному випадку не відбулось, оскільки відкорегована сума не включалась у заявки поточного місяця щодо фінансування виплат заробітної плати та відповідно кошти на такі виплати не отримувались.

Посилання представника позивача на те, що вказане не відповідає дійсності, суд перевіривши спростовує.

Так, наданими відповідачем доказами підтверджується, що у лютому 2011 року згідно з меморіальним ордером № 5 за лютий 2011 нарахований фонд оплати праці склав 1 613 001,73 грн. У зв'язку із корегування заробітної плати за грудень 2010 року в лютому поточного року фонд оплати праці зменшено в розмірі 389,97 грн. і подано заявку на фінансування заробітної плати на суму 1 612 611,76 грн.

В січні 2012 року згідно з меморіальним ордером № 5 за січень 2012 року нарахований фонд оплати праці склав 1 953 180,58 грн. У зв'язку із корегуванням заробітної плати за грудень 2011 року в січні поточного року фонд оплати праці зменшено в розмірі 8 278,85 грн. і подано заявку на фінансування заробітної плати на суму 1 944 901,83 грн.

В січні 2013 року згідно з меморіальним ордером № 5 за січень 2013 року нарахований фонд оплати праці склав 2 121 324,76 грн. У зв'язку із корегуванням заробітної плати за грудень 2012 року в січні поточного року фонд оплати праці зменшено в розмірі 6 135,04 грн. і подано заявку на фінансування заробітної плати на суму 2 115 189,72 грн.

В січні 2014 року згідно з меморіальним ордером № 5 за січень 2014 року нарахований фонд оплати праці склав 1 947 317,37 грн. У зв'язку із корегуванням заробітної плати за грудень 2013 року в січні поточного року фонд оплати праці зменшено в розмірі 9 731,33 грн. і подано заявку на фінансування заробітної плати на суму 1 937 586,04 грн.

Вказані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів № 5 за 2011-2014 роки, розшифровками по заробітній платі, зведеними реєстрами на заявки заробітної плати, самими заявками на фінансування заробітної плати у 2011-2014 роках та копіями виписок Токмацького УДКСУ по фінансуванню заробітної плати за 2011-2014 роки.

Таким чином, бюджет м. Токмака не зазнав будь-яких втрат в результаті здійсненого відповідачем корегування розміру заробітної плати працівників.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши надані докази у їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем не доведено у встановленому законом порядку факт порушення відповідачем вимог абз. 2 п. 3.2 Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ та ч. 7 ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову повністю.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Запорізькій області до Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня про стягнення коштів в інтересах держави, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко