Ухвала суду № 54437429, 10.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року м. Київ К/800/13271/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2012

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013

у справі №2а-11819/11/0170/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром»

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асфальт-Пром» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Асфальт-Пром») звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Сімферопольська МДПІ АРК ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.04.2011 №0000402302 та №0000412302.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 07.04.2011 №502/23-02/36862878.

В ході перевірки було встановлено, що позивач безпідставно формував в жовтні -грудні 2010 року валові витрати та податковий кредит за рахунок підприємств -постачальників - КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Брендстрой», ПП «Ньютехнолоджи». До такого висновку податкова інспекція дійшла внаслідок того, що в перевіряємому періоді контрагенти позивача мали в свою чергу взаємовідносини з придбання будівельних матеріалів у ПП «Фрегат ХХI» та ПП «Родіна ХХI», в яких відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного отримання та продажу товарів, а отже правочини за участю цих підприємств є нікчемними, а тому, як наслідок, угоди, укладені між позивачем та цими контрагентами також є нікчемними.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо заниження податку на прибуток; пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо заниження податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.04.2011: №0000402302, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 732966,25 грн., з яких основний платіж - 586373,00 грн. та штрафні санкції - 146593,25 грн.; №0000412302, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 916207,50 грн., з яких основний платіж - 732966,00 грн. та штрафні санкції - 183241,50 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами зазначено, що правовідносини між позивачем та його контрагентами, зокрема, КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ПП «Ньютехнолоджи» мали місце договірні відносини щодо поставки будівельних матеріалів. З ТОВ «Брендстрой» договірні відносини щодо виконання підрядних робіт.

За перевіряємий період обороти ТОВ «Асфальт-Пром» з КП «Альянс» склали 2117805,42 грн., в тому числі ПДВ - 352967,57 грн.

Обороти ТОВ «Асфальт-Пром» з ПП «Севелітстрой» - 858126,72 грн., в тому числі ПДВ - 143021,12 грн., в тому числі у жовтні 2010 року в сумі 1520,11 грн. та в грудні 2010 року в сумі 141501,01 грн.

Обороти ТОВ «Асфальт-Пром» з ПП «Ньютехнолоджи» - 532699,20 грн., в тому числі ПДВ - 88783,20 грн. в грудні 2010 року.

Обороти ТОВ «Асфальт-Пром» з ТОВ «Брендстрой» склали 9603,24 грн., в тому числі ПДВ - 1600,54 грн.

Виконання позивачем та його контрагентами договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними, актами виконаних робіт, рахунками, платіжними документами.

Також, матеріалами справи підтверджується, що контрагенти позивача є платниками ПДВ та мають право виписувати податкові накладні за здійсненими господарськими операціями. Податкові накладні оформлені відповідно до чинного законодавства України, а тому податковий кредит сформований позивачем згідно вимог податкового законодавства та підтверджений належними податковими накладними.

Судами також встановлено, що угоди, укладені між позивачем та зазначеними контрагентами мали реальний характер, господарські операції призвели до зміни в структурі активів та пасивів позивача, отримані товари використовувалися позивачем у господарській діяльності, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів, які досліджувалися судами та були предметом дослідження судової економічної експертизи. Висновок судової економічної експертизи сумнівів у колегії суддів не викликає.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Асфальт-Пром» підтверджуються об'єми бази оподаткування податку на прибуток та ПДВ, що задекларовані в податкових деклараціях з податку на прибуток за 2010 рік та ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року по операціям з КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «Брендстрой», ПП «Ньютехнолоджи» та відображені в акті перевірки від 07.04.2011.

Судами встановлено, що виконання робіт з капітального ремонту доріг, щодо яких між ТОВ «Асфальт Пром» та ПП «Севелітстрой» були укладені договори субпідряду, були предметом перевірки Контрольно-ревізійного управління в АРК, за результатом якої було встановлено фактичне виконання цих робіт та правильність визначення позивачем їхньої вартості.

В свою чергу податкова інспекція не надала будь-яких доказів того, що послуги з будівництва та будівельні матеріали були отримані позивачем від іншого суб'єкту господарської діяльності, а не від ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ПП «Ньютехнолоджи» та ТОВ «Брендстрой».

Стосовно доводів податкового органу щодо фіктивності взаємовідносин позивача з його контрагентами, де підприємство є третім в ланцюзі учасників договірних відносин від ПП «Родіна ХХI» та ПП «Фрегат ХХI», судами зазначено, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів не можуть мати безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої господарської операції між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також судами вірно зазначено, що порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача, створює негативні наслідки лише для цього контрагента, та ця обставина не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, оскільки позивач виконав всі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров