Рішення № 54437293, 08.12.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9938/15-ц

Провадження № 2/638/4714/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2015 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участі секретаря: Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дзержинського РВ у місті Харкові ГУДМС України у Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ

Позивач, в особі представника за довіреністю ОСОБА_3, звернулась до суду із позовом до відповідачів, яким просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою № АДРЕСА_1, зобов'язати Дзержинський РВ у місті Харкові ГУДМС України у Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою.

В обґрунтування заявлених вимог вказано, що позивач є власником спірної квартири, відповідач зареєстрований за вказаною адресою, однак тривалий час там не з'являється. Подальша реєстрація відповідача у квартирі позивача обмежує її права як власника.

У судове засідання сторони не з'явились, представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності. Належним чином повідомлені відповідачі до суду не зв'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача, суд розглядає справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказані позивачем обставини підтверджуються наступним.

Згідно довідки, реєстраційного посвідчення, технічного паспорта (а.с. 5-9) позивач є власником квартири за адресою АДРЕСА_1.

Факт непроживання відповідача за вказаною адресою підтверджується актом, складеним головою ЖБК "Зарница-3" у присутності двох свідків, а також нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 - донькою позивача (а.с. 12).

Згідно із ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 71 Житлового кодексу України, передбачено виключний перелік поважних причин відсутності наймача або членів його сім'ї, які є підставою для збереження жилого приміщення за останніми протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 405 Цивільного кодексу України, встановлено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідач без поважних причин не проживає за адресою свого місця реєстрації більше року, ніякої домовленості з підстав його відсутності між сторонами не досягнуто, комунальні платежі відповідач не сплачує, участі в підтриманні квартири в належному стані не приймає.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 11.12.2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів в тому числі, на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Постановою Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; стаття 405 ЦК). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну з таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним та регулює правовідносини, пов'язані зі зняттям з реєстрації місця проживання, положення статті 7 цього Закону підлягають застосуванню до всіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Зазначеної позиції дотримується й Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що відображено в узагальнені судової практики розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав від 28.01.2013 року за № 24-150/0/4-13.

Отже, на день подання позовної заяви, відсутність відповідача за адресою місця реєстрації без поважних причин, складає більше року. У зв'язку з чим, порушується право позивачів вільно користуватись, розпоряджатись квартирою.

Оскільки, відповідач більше року не мешкає у вказаній квартирі, не сплачує комунальні платежі, не приймає участі у підтриманні квартири в належному стані, у квартирі відсутні його речі, при цьому відсутні поважні причини відсутності відповідача у квартирі, передбачені чинним цивільним законодавством, то відповідно до ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ст.405 Цивільного кодексу України, він є таким, що втратив право користування цим жилим приміщенням, а тому усунення перешкод власнику у користуванні квартирою має відбутися шляхом позбавлення відповідача права користування житловим приміщенням та зняття його з реєстраційного обліку в цій квартирі.

Долю судових витрат суд вирішує в порядку ст. 88 ЦПК України.

Таким чином, на підставі наведеного, керуючись ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України, ч. 2 ст.405 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дзержинського РВ у місті Харкові ГУДМС України у Харківській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою № АДРЕСА_1.

Зобов'язати Дзержинський РВ у м. Харкові ГУДМС України в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 за вказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, оформленою відповідно до вимог ст.229 ЦПК України та поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Право апеляційного оскарження заочного рішення виникає у відповідача у разі відмови у перегляді заочного рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя: О.В. Шишкін