Ухвала суду № 54437130, 10.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2015 року м. Київ К/800/6889/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до Держаної екологічної інспекції у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у місті Києві, в якому, з урахуванням заяв позивача про уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати пункт 12 припису Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 №05/541п щодо надання довідки про час роботи джерел викидів;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 припису Державної екологічної інспекції у місті Києві від 06.09.2013 №05/756п щодо надання довідки про час роботи джерел викидів;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції у місті Києві - вимогу щодо надання інформації та документів (лист від 02.10.2013 № 5549-05/08) та зобов'язати Державну екологічну інспекцію у місті Києві повернути ТОВ "Альянс Холдинг" документи, надані на виконання цієї вимоги;

- визнати протиправним порушення відповідачем строків надання публічної інформації на запит ТОВ "Альянс Холдинг" від 24.12.2013 № 2147;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві з проведення розрахунків розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які направлені Державною екологічною інспекцією у місті Києві до Прокуратури міста Києва;

- визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві щодо передачі до прокуратури міста Києва інформації про порушення ТОВ "Альянс Холдинг" вимог законодавства про охорону атмосферного повітря у 2013 році та розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та зобов'язати Державну екологічну інспекцію у місті Києві відкликати направлені до Прокуратури міста Києва документи;

- визнати протиправним рішення Державної екологічної інспекції у місті Києві - відмову надати інформацію публічного характеру (лист від 21.01.2014 №504-05/008) та зобов'язати Державну екологічну інспекцію у місті Києві надати запитувану інформацію;

- визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві з внесення до Акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 05/50а інформації щодо ненадання довідки про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 припису Державної екологічної інспекції у місті Києві від 21.01.2014 № 05/06п;

- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві з проведення розрахунків розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які направлені ТОВ "Альянс Холдинг" листом від 08.02.2014 № 999-05/08 та зобов'язати Державну екологічну інспекцію у місті Києві відкликати ці розрахунки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування приписів Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 року № 05/541п та від 06.09.2013 року № 05/756п у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду залишено без розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 року, у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною екологічною інспекцією у місті Києві проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Холдинг» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено відповідний акт від 27.06.2013 №05/943а, та винесено припис від 27.06.2013 року №05/541п, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог Законів України: «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про екологічну експертизу»; Водного кодексу України, а саме, отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел на автозаправні комплекси, а також зобов'язано позивача надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправних комплексів, та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Результати проведення перевірок дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами було оформлено актом від 06.09.2013 №05/1272а, також було винесено припис від 06.09.2013 №05/756п, яким зобов'язано отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел на автозаправні комплекси, надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел (по кожному джерелу окремо та АЗС), викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправних комплексів, та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також, відповідачем проведено повторну перевірку позивача щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, про що складено відповідний акт від 21.01.2014 №05/50а, та винесено припис від 21.01.2014 №05/06п, пунктом 3 якого зобов'язано позивача надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправних комплексів.

Щодо оскарження ухвали від 18.08.2014 року про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування приписів Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 №05/541п та від 06.09.2013 №05/756п, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з такого.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржені приписи позивач отримав 27.06.2013 року та 06.09.2013 року, тому саме із вказаних дат позивач міг та повинен був дізнатися про порушення його прав та інтересів.

Проте, з позовом про оскарження зазначених приписів позивач звернувся лише 22.04.2014 року, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку.

Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що позивач не надав будь-яких матеріалів, що можуть свідчити про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд першої інстанції обґрунтовано залишив без розгляду позовні вимоги у частині визнання протиправними та скасування приписів Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 №05/541п та від 06.09.2013 №05/756п.

У касаційній скарзі позивач зазначає, що на час винесення вказаних приписів щодо надання інформації, вони не порушували його прав, а таке порушення відбулось лише у лютому 2014 року, коли позивач отримав розрахунки збитків з вимогою їх сплатити. Саме, з цього часу, як вважає позивач, починається перебіг шестимісячного строку на оскарження приписів Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 №05/541п та від 06.09.2013 №05/756п.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні змісту частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України щодо часу, з якого починається перебіг строку на звернення до суду.

За змістом вказаної норми, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у зв'язку з рішеннями, діями чи бездіяльністю, які оскаржує.

Проте, оскаржуючи приписи Державної екологічної інспекції у місті Києві від 27.06.2013 №05/541п та від 06.09.2013 №05/756п, позивач помилково стверджує, що дізнався про порушення його прав вказаними приписами після отримання у лютому 2014 року розрахунків збитків з вимогою їх сплатити.

Зазначені доводи свідчать, що позивач вбачає порушення своїх прав саме у зв'язку з вимогою сплатити збитки, але не з винесенням зазначених приписів.

Таким чином, початок перебігу строку на оскарження приписів від 27.06.2013 №05/541п та від 06.09.2013 №05/756п є дата їх отримання і ознайомлення з їх змістом, але не дата отримання інших документів, зокрема, розрахунку збитків.

Стосовно вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції у місті Києві - вимогу щодо надання інформації та документів (лист від 02.10.2013 № 5549-05/08) та зобов'язати Державну екологічну інспекцію у місті Києві повернути ТОВ "Альянс Холдинг" документи, надані на виконання цієї вимоги колегія суддів виходить з такого.

Позивачем було надано довідку від 20.09.2013 про кількість годин роботи стаціонарних джерел АЗС, на яку відповідач листом від 02.10.2013 №5549-05/08 повідомив про сумнівність наведених у ній даних, в зв'язку з чим для підтвердження відповідних даних запропоновано надати підтверджуючі матеріали щодо годин роботи джерел викидів.

Оскільки зазначеним листом позивача лише повідомлено про розгляд його довідки та запропоновано надати підтверджуючі матеріали щодо годин роботи джерел викидів, що в розумінні статті 17 КАС України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та вчинено в межах повноважень відповідача, передбачених п.6.2 «Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відмови у позові щодо скасування вказаного листа.

Також, необґрунтованою є вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути суб'єкту господарювання надані документи, оскільки фактично було надано копії цих документів, а обов'язку про повернення копій документів, отриманих на запит при проведенні перевірки законом не передбачено.

Стосовно позовної вимоги визнати протиправним порушення відповідачем строків надання публічної інформації на запит ТОВ "Альянс Холдинг" від 24.12.2013 № 2147.

ТОВ "Альянс Холдинг" 26.12.2013 року звернувся до Держаної екологічної інспекції у м. Києві із листом від 24.12.2013 року № 2147, у якому просив надати розрахунки розміру збитків.

Позивач вважає, що відповідь на вказаний лист Держана екологічна інспекція у м. Києві була зобов'язана надати у порядку і строк, що визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача, оскільки запитувана ним інформація у спірних правовідносинах не є публічною з огляду на таке.

Визначення поняття "публічна інформація" наведено у статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації". Так, відповідно до частини першої цієї статті публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За цим визначенням можна виокремити такі ознаки публічної інформації:

1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством;

2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація;

3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації;

4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків;

5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Встановлені у цій справі обставини свідчать, що на час звернення позивача із листом щодо надання розрахунку розміру збитків, а саме 26.12.2013 року, вказана інформація була відсутня у відповідача, оскільки зазначені розрахунки були надіслані до Прокуратури міста Києва згідно з листом від 24.10.2013 року № 6146-05/06. Про це Інспекція повідомила позивача листом від 21.01.2014 №504-05/008.

Таким чином, запитувана позивачем інформація не є публічною, у зв'язку з чим відповідач обґрунтовано розглянув лист від 24.12.2013 року № 2147 у порядку та строк, що встановлені Законом України «Про звернення громадян».

Отже, позовні вимоги щодо визнання протиправним порушення відповідачем строків надання публічної інформації на запит ТОВ "Альянс Холдинг" від 24.12.2013 № 2147 є необґрунтованими.

З цих же підстав колегія суддів вважає також необґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправним рішення Державної екологічної інспекції у місті Києві - відмову надати інформацію публічного характеру (лист від 21.01.2014 №504-05/008) та зобов'язання надати запитувану інформацію.

Стосовно позивних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у місті Києві з проведення розрахунків розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які направлені Державною екологічною інспекцією у місті Києві до Прокуратури міста Києва.

За змістом статті 10 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Згідно з пунктом 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 (далі - Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень щодо складення розрахунку розміру збитків не можуть бути задоволені, оскільки розрахунок сам по собі не створює правових наслідків та не зобов'язує суб'єкта господарювання до вчинення будь-яких дій.

З цих же підстав не підлягають також задоволенню вимоги позивача про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у місті Києві з проведення розрахунків розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які направлені ТОВ "Альянс Холдинг" листом від 08.02.2014 № 999-05/08.

Позовна вимога про зобов'язання Державну екологічну інспекцію у місті Києві відкликати розрахунки розмірів відшкодування збитків задоволення не підлягає, з огляду на те, що відповідний обов'язок законом не передбачено, що в силу частини 2 статті 19 Конституції України унеможливлює зобов'язання відповідача вчинити такі дії.

Стосовно вимог позивача про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції у місті Києві щодо передачі до прокуратури міста Києва інформації про порушення ТОВ "Альянс Холдинг" вимог законодавства про охорону атмосферного повітря у 2013 році та розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та зобов'язати Державну екологічну інспекцію у місті Києві відкликати направлені до Прокуратури міста Києва документи.

Твердження позивача щодо незаконності дій щодо передачі до прокуратури міста Києва інформації про порушення ТОВ «Альянс Холдинг» вимог законодавства про охорону атмосферного повітря та розрахунків розмірів відшкодування збитків, оскільки такі повноваження Держекоінспекції передбачені «Положенням про Державну екологічну інспекцію України» та «Положенням про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», відповідно до яких Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, передавати до прокуратури, органів досудового слідства та органів дізнання матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину.

Отже, відповідач наділений повноваженнями передавати до прокуратури інформацію про можливі порушення вимог законодавства.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відкликати направлені до Прокуратури міста Києва документи також необґрунтовані, оскільки такий обов'язок законом не передбачено.

Між тим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно вимог позивача визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції у місті Києві з внесення до Акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 05/50а інформації щодо ненадання довідки про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (далі - Порядок № 464), згідно з яким акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання;

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом статті 10 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до підпункту 4.19 пункту 4 Порядку № 464 якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Отже, позов у частині вимог про визнання незаконними дій Державної екологічної інспекції у місті Києві з внесення до Акта перевірки певної інформації є також не обґрунтованим.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 3 припису Державної екологічної інспекції у місті Києві від 21.01.2014 № 05/06п.

Як встановлено, пунктом 3 вказаного припису зобов'язано позивача надати довідку про кількість годин роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря автозаправних комплексів, та копії характеристики джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря АЗК за період з 21.10.2010 року по 21.10.2013 року.

У касаційній скарзі та протягом розгляду справи у судах попередніх інстанцій позивач стверджував, що вимога відповідача надати довідку за період з 21.10.2010 року по 21.10.2013 року суперечить приписам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Зокрема, позивач зазначав, що згідно з пунктом 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків такий розрахунок здійснюється з моменту проведення перевірки і до моменту усунення порушення, а не з моменту здійснення викидів за відсутності спеціального дозволу.

Проте, колегія суддів не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Зі змісту норм названої Методики та наведених норм природоохоронного законодавства вбачається, що в пункті 3.11 цього акта визначається момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою, а не момент, з якого нараховуються збитки.

Отже, оскільки Товариством здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, посилання на пункт 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків як на підставу для задоволення позову є безпідставним, а збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

У зв'язку з цим, з метою встановлення періоду роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу відповідач обґрунтовано зобов'язав позивача надати відповідну довідку.

Вказана вимога узгоджується з повноваженнями Інспекції, визначеними статтею 20-1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Відповідно до пункту «в» частини першої зазначеної статті до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів належить, зокрема, одержання безоплатно від центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" відхилити, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: