Ухвала суду № 54437069, 17.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/25664/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Мороза В.Ф.

Суддів: Донця О.Є.

Логвиненко А.О.

за участю секретаря судового засідання: Слободян О.М.

за участю

представника Державної служби інтелектуальної власності України та державного підприємства «Український інститут промислової власності» - Саламова О.В.;

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Український інститут управління якістю в оціночній діяльності» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року у справі за позовом Підприємства об'єднання громадян «Український інститут управління якістю в оціночній діяльності» (надалі також - підприємство) до Державної служби інтелектуальної власності України (надалі також - Служба), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповіадча - Державне підприємство «Український інститут промислової власності», ОСОБА_3 (надалі також - третя особа), про скасування рішення,

в с т а н о в и л а:

Підприємство звернулось з позовом про скасування рішення Державної служби інтелектуальної власності України №24081/ЗУ/13 від 07.11.2013 про видачу деклараційного патенту на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» за заявкою № 2013 10078.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є власником корисної моделі «Спосіб автоматизованої оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства». Водночас заявлена третьою особою корисна модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» не відповідає умовам патентоздатності, зокрема новизні, оскільки містить всі ознаки формули корисної моделі, власником якої є позивач.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій підприємство звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Відповідач та треті особи проти задоволення касаційної скарги заперечили, оскаржувані рішення вважають обґрунтованими та законними, просять залишити їх без змін.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її часткового задоволення.

Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Вирішуючи спір суди не врахували, що поданий позов ґрунтується на захисті права власності позивача на корисну модель «Спосіб автоматизованої оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» та обумовлений наданням третій особі правової охорони на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1», яка, за твердженням позивача, відтворює запатентовану позивачем корисну модель. Отже спір у цій справі пов'язаний із захистом права інтелектуальної власності, тобто цивільного права, а тому не може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене судова колегія вбачає підстави для скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 228 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку та закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Керуючись статтями 221, 223, 228, 230 КАС України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Підприємства об'єднання громадян «Український інститут управління якістю в оціночній діяльності» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та підлягає оскарженню.

Судді: А.О. Логвиненко

О.Є Донець

В.Ф. Мороз