Ухвала суду № 54436992, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/72000/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Латишева Л.П.,

за участю:

представника позивача - Назаренка А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року

у справі № 11/106-05

за позовом Державного підприємства «Барський спиртовий комбінат»

до Барської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство «Барський спиртовий комбінат» (далі - позивач) звернулось до суду з позовами до Барської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: № 95/996/23/26/2 від 07 червня 2004 року, № 96/997/23/26/2 від 07 червня 2004 року, № 94/995/23/26 від 29 березня 2004 року, № 93/994/23/26 від 29 березня 2004 року.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 квітня 2005 року справи №11/106-05, № 11/107-05, № 11/108-05 та № 11/109-05 були об'єднані для спільного розгляду в одну справу, якій присвоєно № 11/106-05.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2010 року позов був задоволений. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Барської МДПІ № 95/996/23/26/2 від 07 червня 2004 року, № 96/997/23/26/2 від 07 червня 2004 року, № 94/995/23/26 від 29 березня 2004 року, № 93/994/23/26 від 29 березня 2004 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Барський спиртовий комбінат» 3,40 грн. судового збору та 4000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судової експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року постанову Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі Барська МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Барською МДПІ була проведена позапланова документальна перевірка по правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, акцизного збору ДП «Барський спиртовий комбінат» за період з 01 січня 2003 року по 31 січня 2004 року, за результатами якої складений акт № 4/26-20-2/59/23/00376372 від 26 березня 2004 року.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені: вимоги пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого донараховано податку на прибуток у сумі 317000,00 грн.; вимоги статті 52 Закону України «Про Державний бюджету України на 2003 рік», які полягали у несплаті позивачем дивідендів за результатами роботи в 3 кварталі 2003 року в розмірі 130980,00 грн. та за результатами роботи в 4 кварталі 2003 року в розмірі 57800,00 грн.; вимоги пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», які полягали у невключенні до бази оподаткування з продажу товарів відвантаження спирту на суму 4763830,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 952765,00 грн.; вимоги підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 7 спільного наказу Державної митної служби України та ДПА України від 21 березня 2002 року № 163/121 «Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України», які полягали у невірному застосуванні нульової ставки щодо обчислення податку на додану вартість при вивезенні за межі митної території України на загальну суму 76742,00 грн.; вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», які полягали у включенні до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку, які не підтверджені податковими накладними, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 88106,00 грн.; вимоги пункту «а» статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», які полягали у невключеннні до об'єкта оподаткування з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) відвантаження спирту в кількості 26332,98 дал., що призвело до заниження акцизного збору на загальну суму 4213316,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що: позивачем був занижений скоригований валовий дохід у 4 кварталі 2003 року на загальну суму 1056700,00 грн. внаслідок невключення до складу валового доходу вартості відвантаженого у грудні 2003 року спирту на загальну суму 500000,00 грн. на користь ТОВ «ДА-ЛВ» та ТОВ «Варліта», а також внаслідок невключення попередньої оплати за товар у сумі 556700,00 грн., яка надійшла від Фірми «Isralco Wine Company Ltd» (Ізраїль); позивачем не було включено до бази оподаткування податком на додану вартість з продажу товарів вартості відвантаженого спирту на загальну суму 4763830,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 952765,00 грн.; позивач неправильно застосовував « 0» ставку оподаткування податком на додану вартість при здійсненні експортних операцій по відвантаженню спирту на користь Фірми «Isralco Wine Company Ltd» (Ізраїль) та ТОВ «Шериф» (Молдова), оскільки відвантаження спирту та його замитнення згідно вантажених митних декларацій, перелік та реквізити яких наведені на 10-13 аркушах акту перевірки було здійснено у одному податковому періоду, а фактичний перетин кордону спиртом був здійснений у іншому податковому періоді, тоді як « 0» ставку податку на додану вартість позивач застосовував у періодах, в яких відбувалось відвантаження та замитнення товару, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 76742,00 грн.; між показниками податкового кредиту, задекларованими позивачем,та даними проведеної перевірки було виявлено розбіжність на суму 88106,00 грн., яка виникла внаслідок того, до позивач включав до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість за податковими накладними, перелік та реквізити яких наведені на 14-21 аркушах акту перевірки, які не містили усіх обов'язкових реквізитів, тоді як відсутність хоча б одного з обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на податковий кредит; позивач неправомірно не включив до об'єкта оподаткування з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) вартість спирту в кількості 26332,98 дал., відвантажених ТОВ «ДА-ЛВ» та ТОВ «Варліта» згідно товарно-транспортних накладних, перелік та реквізити яких наведені на 24-25 аркушах акту перевірки, що призвело до заниження акцизного збору на загальну суму 4213276,80 грн.; згідно даних бухгалтерського обліку позивач у 3 та 4 кварталах отримав чистий прибуток у розмірі 873200,00 грн. та у розмірі 416000,00 грн. відповідно, проте не сплатив із вказаних сум прибутку частину прибутку до загального фонду Державного бюджету України у розмірі 130980,00 грн. та у розмірі 57800,00 грн. відповідно.

29 березня 2004 року Барська МДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 93/994/23/26, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Барський спиртовий комбінат» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: частина прибутку господарських організацій, що вилучається до бюджету, у розмірі 188780,00 грн. - за основним платежем.

29 березня 2004 року Барська МДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 94/995/23/26, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Барський спиртовий комбінат» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 507200,00 грн., у тому числі: 317000,00 грн. - за основним платежем, 190200,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

29 березня 2004 року Барська МДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 95/996/23/26, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Барський спиртовий комбінат» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: акцизний збір у розмірі 5863198,00 грн., у тому числі: 4213316,00 грн. - за основним платежем, 1649882,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

29 березня 2004 року Барська МДПІ на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 96/997/23/26, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Барський спиртовий комбінат» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1465396,00 грн., у тому числі: 1036177,00 грн. - за основним платежем, 429219,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА у Вінницькій області від 02 червня 2004 року № 4676/10/25-006 «Про результати розгляду скарги»: податкові повідомлення-рішення від 24 березня 2004 року №93/994/23/26 та № 94/995/23/26 були залишені без змін; податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2004 року № 95/996/23/26 було скасоване в частині застосованої штрафної санкції по акцизному збору відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 421528,40 грн., а в іншій частині оспорюване податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, при цьому збільшено на 2106657,85 грн. суму штрафних санкцій по акцизному збору відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону; податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2004 року № 96/997/23/26 було скасоване в частині застосованої штрафної санкції по податку на додану вартість відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 55455,00 грн., а в іншій частині оспорюване податкове повідомлення-рішення було залишене без змін, при цьому збільшено на 474035,50 грн. суму штрафних санкцій по податку на додану вартість відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону.

07 червня 2004 року Барська МДПІ на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 95/996/23/26/2, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Барський спиртовий комбінат» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: акцизний збір у розмірі 7548327,45 грн., у тому числі: 4213316,00 грн. - за основним платежем, 3335011,45 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

07 червня 2004 року Барська МДПІ на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 96/997/23/26/2, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Барський спиртовий комбінат» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1883976,50 грн., у тому числі: 1036177,00 грн. - за основним платежем, 847799,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА України від 10 серпня 2004 року № 6694/6/25-1115 «Про результати розгляду скарг» скарги позивача були залишені без задоволення, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін.

01 жовтня 2004 року Барська МДПІ на підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження з метою доведення до позивача граничних строків сплати податкових зобов'язань прийняла податкові повідомлення-рішення № 93/994/23/26/3/4756, № 94/995/23/26/3/4757, № 95/996/23/26/3/4759, № 96/997/23/26/3/4758 на аналогічні суми, які визначені у податкових повідомленнях-рішеннях № 93/994/23/26 від 29 березня 2004 року, № 94/995/23/26 від 29 березня 2004 року, № 95/996/23/26/2 від 07 червня 2004 року, № 96/997/23/26/2 від 07 червня 2004 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, з посиланням на висновок судово-бухгалтерської експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 20 від 29 вересня 2009 року, наданий на виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 16 листопада 2005 року у даній справі, а також на висновок судово-бухгалтерської експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 349 від 11 жовтня 2004 року, наданий на виконання постанови слідчого в ОВС ГСУ МВС України у кримінальній справі № 24-185/04025014, виходив з того, що: факт відвантаження позивачем спирту етилового на користь ТОВ «ДА-ЛВ» та ТОВ «Варліта» згідно товарно-транспортних накладних від 17 грудня 2003 року № 000264ВМ, №000262ВМ, № 000263ВМ, від 26 грудня 2003 року № 000281ВМ, № 000280ВМ, №000282ВМ, від 27 грудня 2003 року № 000285ВМ, № 000286ВМ, № 000287ВМ, від 30 січня 2004 року № 000264ВМ не знайшов свого підтвердження в процесі розгляду даної справи, оскільки на неодноразові запити суду першої інстанції до слідчих органів до органів прокуратури (т.6 арк. справи 89-90, 112, 117, 121) вказані товарно-транспортні накладні на вимогу суду надані не були, з урахуванням того, що при дослідженні судом першої інстанції матеріалів кримінальної справи № 24-185/04025014 у 36 томах, наданої суду СУ УМВС України у Вінницькій області на виконання вимог ухвали Господарського суду Вінницької області від 21 січня 2008 року (т.6 арк. справи 122), було встановлено, що оригінали вказаних товарно-транспортних накладних в матеріалах даної кримінальної справи також відсутні; у постанові про закриття кримінальної справи № 24-185/04025014, порушеної відносно службових осіб ДП «Барський спиртовий комбінат» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, в частині розкрадання спирту з ДП «Барський спиртовий комбінат» за відсутністю в їх діях складу злочину, було встановлено, що документально відпуск спирту по бухгалтерському обліку не відображений як у ДП «Барський спиртовий комбінат», так і у ТОВ «ДА-ЛВ» та ТОВ «Варліта», документи про це відсутні, наряди на відвантаження спирту в Департаменті з питань адміністрування і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України не видавались, допитані як свідки працівники та інші службові особи ДП «Барський спиртовий комбінат», ТОВ «ДА-ЛВ» та ТОВ «Варліта» факти вивезення та отримання спирту заперечили (т.4 арк. справи 5-6); висновки акту перевірки про неправильне застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість при здійснення експортних операцій з Фірмою «Isralco Wine Company Ltd» (Ізраїль) та ТОВ «Шериф» (Молдова) є неправомірними, оскільки це не призвело до заниження податкового зобов'язання, з огляду на те, що позивач має належним чином оформлені вантажі митні декларації, що також знайшло своє відображення у висновках судово-бухгалтерських експертиз, з урахуванням того, що реальність господарських операцій податковим органом не заперечувалась; податкові накладні, вказані в акті перевірки, містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили та доказовості; оскільки судовому експерту не видалося за можливе підтвердити чи спростувати визначену податковим органом суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 317000,00 грн. у зв'язку з відсутністю в повному обсязі первинних документів щодо оподатковуваних операцій підприємства, а згідно довідки директора ДП «Барський спиртовий комбінат» від 11 вересня 2006 року та постанови слідчого Барського РВ УМВС України від 20 жовтня 2005 року про порушення кримінальної справи (т.6 арк. справи 10) первинні бухгалтерські документи за період з 01 січня 2003 року по 01 лютого 2004 року були викрадені з приміщення підприємства, а відповідно до вимог чинного законодавства оподаткування здійснюється не за окремими господарськими операціями, а вцілому за звітний період, то оспорюване податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки суд не може визнати протиправним рішення податкового органу в якійсь сумі.

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі розкритий в частинах 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Разом з цим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказуючи про неможливість підтвердити чи спростувати визначену податковим органом суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 317000,00 грн. у зв'язку з відсутністю в повному обсязі первинних документів щодо оподатковуваних операцій підприємства, з огляду на їх викрадення не перевірив, чи були дотримані позивачем вимоги абзацу 5 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким встановлено, що у разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Також, колегія суддів вказує, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі з підстав того, що суд в судовому засіданні не може визначити остаточну суму податкових зобов'язань, є передчасними, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що суди першої та апеляційної інстанцій вживали заходів щодо витребування у податкового органу детального розрахунку нарахованих позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток за кожним епізодом, а також штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкових зобов'язань за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Крім іншого, положеннями статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова складається з: вступної частини із зазначенням, зокрема, предмета адміністративного позову; описової частини із зазначенням: короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача; пояснень осіб, які беруть участь у справі; інших доказів, досліджених судом; мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням, зокрема: висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково; висновку суду по суті вимог.

Статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з: описової частини із зазначенням: короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі; встановлених судом першої інстанції обставин; мотивувальної частини із зазначенням: встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі, були податкові повідомлення-рішення № 95/996/23/26/2 від 07 червня 2004 року, № 96/997/23/26/2 від 07 червня 2004 року, № 94/995/23/26 від 29 березня 2004 року, № 93/994/23/26 від 29 березня 2004 року.

За результатами розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі та у резолютивній частині постанови зазначив про скасування усіх податкових повідомлень-рішень, які були предметом спору у даній справі. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції.

Разом з цим, суд першої інстанції, в порушення вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України, та суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 206 цього Кодексу, не вказали на жодні встановлені судами обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, та не навели будь-яких мотивів, з яких суди виходили при прийнятті постанови та ухвали, і положення закону, якими вони керувалися, які слугували підставою для скасування податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2004 року № 93/994/23/26, яким ДП «Барський спиртовий комбінат» було визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: частина прибутку господарських організацій, що вилучається до бюджету, у розмірі 188780,00 грн.

Таким чином, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені порушення судами попередніх інстанцій вимог норм процесуального права щодо всебічного та повного встановлення обставин у справі, як такі, що могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції з огляду на встановлені статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи судом касаційної інстанції, згідно частин 2 та 4 статті 227 цього Кодексу є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в суді касаційної інстанції не дають права встановлювати, або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, постановлені судові рішення у справі підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Вінницької області від 15 лютого 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна