Ухвала суду № 54436814, 17.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/9991/75558/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 по справі № 2а/1770/1486/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод"

до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської

області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернулась до суду з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції від 02.04.2012 № 0000601630, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 10 415,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 603,75 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що контролюючим органом цілком правомірно зменшено розмір від'ємного значення ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції, оскільки позивач відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною, яка, всупереч вимог Податкового кодексу України, не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погодившись із судовими рішеннями, позивач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в скасуванні податкового повідомлення - рішення від 02.04.2012 № 0000601630 в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 603,75 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу Товариство зазначає, що контролюючий орган не має права застосовувати штрафні санкції на суму зменшення від'ємного значення ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій Державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт від 20.03.2012 №45/16/35797190 та встановлено порушення позивачем п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок включення до податкового кредиту січня 2012 року податкової накладної від 21.01.2012 № 4 на суму 63 410,00 грн., яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ на суму 10415,09 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 603,75 грн., правомірність застосування яких (фінансових санкцій) і оскаржує Товариство в касаційній скарзі.

Так, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зміст положень п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України вказує на те, що зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування тягне обов'язкове застосування до платника податків штрафних санкцій.

При цьому, відповідальність за вказаним пунктом Податкового кодексу України настає не за те, що контролюючий орган самостійно зменшив суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, а за ті дії чи бездіяльність платників податків, які утворили підстави для контролюючого органу самостійно визначити суми податкового зобов'язання, зменшити суми бюджетного відшкодування тощо.

Зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України здійснюється контролюючим органом шляхом винесення податкового повідомлення-рішення. При цьому, первинним є факт визначення податковим органом такого складу податкового правопорушення, як завищення від'ємного значення ПДВ, мірою відповідальності за яке є штрафна (фінансова) санкція, яка також диференційована в залежності від повторності виявлення такого порушення.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 603,75 грн. є обґрунтованим з огляду на допущене Товариством порушення вимог податкового законодавства, а саме завищення від'ємного значення ПДВ.

Отже, в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський фанерний завод" відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 по справі № 2а/1770/1486/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко