Ухвала суду № 54436729, 08.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Київ К/800/32971/15

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року

та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року

по справі № 814/2150/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна фірма «Житлобуд-Ніко»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю будівельна фірма «Житлобуд-Ніко» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 24 квітня 2013 року №0000642202, №0000632202.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року у даній справі позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0000642202. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0000642202 частково в сумі 1181075,00 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 15.02.2013 року по 29.03.2013 року відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 05.04.2013 року було складено акт №790/22-200/10289428, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено:

- п.п.135.5.4, 135.5.14 п.135.5 ст.135, пп.138.8.1 п.138.8, п.138.2, п.п.138.10.2, 138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.141.1 ст.141 з урахуванням п.п.14.1.11, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України, в результаті чого було занижено податок на прибуток на суму 1155321 гривень;

- п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 101956 гривень.

24 квітня 2013 року на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000632202, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на прибуток за основним платежем на суму 1155321 гривень та штрафними санкціями на суму 156738 гривень;

- №0000642202, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 101956 гривень та штрафними санкціями на суму 50978 гривень.

Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що судом 1-ї інстанції ухвалою від 16.04.2014 року по даній справі було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- обґрунтувати документально висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 05.04.2013 року №790/22-200/19289428 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1155321 грн., та податку на додану вартість в сумі 101956 грн. за перевіряємий період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року;

- чи підтверджено документально донарахування податку на прибуток в сумі 1155321 грн., та податку на додану вартість в сумі 101956 грн. за перевіряємий період;

- чи правомірним та в яких сумах є донарахування по вказаним податкам за вказаний перевіряємий період, чи таке донарахування відсутнє.

Відповідно до висновку №459-461 судово-економічної експертизи від 30.09.2014 року (проведеною Одеським НДІ судових експертиз) висновки акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 05.04.2013 року №790/22-200/10289428 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1155321 гривень, та податку на додану вартість в сумі 101956 гривень за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року документально не підтверджуються.

При цьому, документально підтверджуються донарахування податку на прибуток підприємства ТДВ БФ «Житлобуд-Ніко» за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 130984 гривень.

У своєму висновку експерт зазначив, що встановлене в процесі дослідження завищення витрат позивачем за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року в сумі 567442 гривень вплинуло на розмір податку на прибуток підприємства за досліджуваний період, в результаті чого було встановлено донарахування податку на прибуток за період ІІ квартал 2011 року 2012 рік в сумі 130984 гривень, в т.ч.:

за 2011 рік донараховано податок на прибуток в сумі 183933 гривень;

за 2012 рік нараховано податку в сумі 52949 гривень.

У звязку з тим, що донарахування податку на прибуток відбулося за 2011 рік, то цей факт впливає на донарахування відповідачем штрафних санкцій по рішенню №0000632202. Оскільки відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по акту планової виїзної перевірки позивача по податку на прибуток штрафні санкції за 2011 рік позивачу не нараховувались, то штрафні санкції відсутні.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.04.2013 року №0000642202 підлягає скасуванню повністю, а податкове повідомлення-рішення від 24.04.2013 року №0000642202 підлягає скасуванню повність в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 156738 гривень, та частково в сумі 1024337 гривень донарахування податку на прибуток.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2015 року та постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року по справі № 814/2150/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписСірош М.В. підписЮрченко В.П.

Ухвала складена у повному обсязі 11.12.2015 р.