Ухвала суду № 54435847, 08.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

"08" грудня 2015 р. № К/800/39346/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» Федорченка Андрія Володимировичана постановуХарківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015у справі № 820/5148/15за позовомПублічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» доДержавної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «РЕАЛ БАНК» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області у якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000501702 від 03.02.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 65, 25 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015, яка ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 залишена без змін, в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким задовольнити адміністративний позов. В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено доказів і обставин які стосуються предмету спірних правовідносин, внаслідок чого справа вирішена невірно.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка Лисичанської філії ПАТ «РЕАЛ БАНК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 12.12.2014 за наслідками якої складено акт № 1/12-09-22-24181638 від 06.01.2015, в якому зазначено порушення підпункту 1.2. пункту 161 підрозділу 10. Інші перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) внаслідок чого за серпень 2014 року занижено військовий збір у сумі 52,20 грн. та пункту 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000501702 від 03.02.2015 за платежем військовий збір, 01011000, на суму 65,25 грн., з яких 52,20 грн. - основний платіж та 13,05 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що в акті перевірки встановлені порушення, які жодним чином не стосуються питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу, а тому висновки податкового органу відповідають приписам податкового законодавства та не суперечать вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та окрім того, відповідачем правильно застосовано приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» № 2464, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є законним.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Харківського окружного адміністративного суду, акцентувавши увагу, що не можуть вважатися обґрунтованими посилання позивача на Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» через те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000501702 від 03.02.2015 прийнято до відкликання банківської ліцензії відповідно до Постанови Правління Національного банку України № 195 від 21.05.2015 і початку процедури ліквідації ПАТ «РЕАЛ БАНК», тому воно є правомірними, а судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, в тому числі щодо застосування Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування».

Вищий адміністративний суд України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій такими, що зроблені без належної оцінки доказів які мають значення для повного з'ясування обставин спірних правовідносин та законного вирішення адміністративної справи.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і мають значення для правильного вирішення справи.

Положенням частини першої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України визначена оцінка доказів, які є у справі, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною третьою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обґрунтованим є рішення, яке підтверджено тими доказами, які були досліджені.

Оскаржувані рішення даним вимогам не відповідають з таких підстав.

Суд першої інстанції взагалі не встановив фактичні обставини по справі та відповідні правовідносини, обмежившись лише зазначення про проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд прийшов до висновку про правильне застосування відповідачем вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», не зважаючи на те, що позивач взагалі не оскаржував в цій частині висновки відповідача. Вказані помилки не виправив також суд апеляційної інстанції. Разом з тим, спір між сторонами виник з приводу того, що спірне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми військового збору прийнято (як стверджує позивач), у період процедури ліквідації банку. Ці обставини судами не перевірено та не встановлено. Позивач стверджував, що банківську ліцензію відкликано постановою НБУ № 295 від 21.05.2014 р., а спірне податкове повідомлення-рішення прийнято в період ліквідації, що виключає застосування вимог Податкового кодексу України. Суд апеляційної інстанції встановив, що банківську ліцензію відкликано постановою НБУ № 195 від 21.05.2015 р., тобто після прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а тому відповідач діяв правомірно. Тобто, для усунення вказаних розбіжностей, судам необхідно було б встановити вказані обставини на підставі належних та допустимих доказів. Вказані обставини мають важливе значення, оскільки спірним питанням є застосування відповідного законодавства при оцінці дій та рішення відповідача.

Колегія суддів також зазначає, що правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення зазначено порушення п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10.Інші перехідні положення Податкового кодексу України. Суди попередніх інстанції, порушуючи правила ст. 161 КАС України, не вирішили чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Тобто, суди взагалі не надати оцінку правомірності застосування податковим органом приписів п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10.Інші перехідні положення Податкового кодексу України, та навпаки перевірили правомірність застосування Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який не є предметом спору.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Вимога частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України вказує, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій наведені обставини та подані на їх підтвердження докази не були досліджені належним чином, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтям 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «РЕАЛ БАНК» задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К. Голубєва М.В. Сірош