Ухвала суду № 54435745, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/800/5369/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Острович С.Е.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Грай М.П.,

відповідача - Стеценко О.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015

у справі № 2а-18694/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компарекс Україна" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2011 № 0050021501, згідно з яким Товариству визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в розмірі 2 074 209 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.06.2014 прийняті у справі судові акти скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для перевірки правильності проведених позивачем коригувань даних податкової звітності, дотримання платником законодавчо визначених умов формування валових витрат з метою встановлення об'єктивної наявності у Товариства збитків у відповідній сумі.

За наслідками нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015, позов задоволено з тих мотивів, що чинне податкове законодавство не обмежує право платника на врахування у складі витрат у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що утворилося станом на 01.01.2011, тоді як Інспекцією не наведено доводів на спростування правильності формування платником даних податкової звітності, які мали наслідком виникнення у податковому обліку Товариства збитків в оспорюваній сумі.

Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішення та відмовити у позові, посилаючись на те, що підпункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не дозволяє враховувати від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01.01.2011, у складі витрат, що враховуються при обчисленні бази оподаткування цього податку у ІІ кварталі 2011 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Інспекції з урахуванням такого.

Судами під час розгляду справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення камеральної перевірки податкової звітності Товариства з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, оформленої актом від 07.11.2011 № 12367/15-1-36273889. Під час цієї перевірки відповідачем зроблено висновок про незаконне відображення позивачем у рядку 06.6 декларації з цього податку за ІІ квартал 2011 року збитків Товариства у сумі 2 074 209 грн., що утворилися за результатами фінансово-господарської діяльності платника станом на 01.01.2011.

Керуючись положеннями пункту 150.1 статті 150, абзацу другого пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, абзацу другого пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.06.2014 з даної справи було сформовано правову позицію, згідно з якою до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2011 (тобто за результатами господарської діяльності платника у минулих роках).

Водночас касаційний суд наголосив на необхідності перевірки адміністративним судом правильності формування платником валових витрат, які спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, та проведених позивачем коригувань даних податкової звітності із використанням передбачених процесуальним законодавством засобів.

В силу вимог частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Під час нового розгляду справи суди дійшли висновку про підтвердженість об'єктивної наявності у податковому обліку платника збитку в оспорюваній сумі первинними документами (копії яких залучені до матеріалів справи).

Інспекцією не наведено доводів на підтвердження зворотного. Фактично заперечення відповідача проти визнання у податковому обліку збитків Товариства в оспорюваній сумі ґрунтуються на тому, що пункти 1, 2, 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України дозволяють платникові включати до значення показника рядка 06.6. декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування цим податком за перший квартал 2011 року, тобто на неправильному тлумаченні цієї законодавчої норми. Такі доводи не можуть бути розцінені як спростування висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору.

Норми матеріального права було правильно застосовано судами, їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015 у справі № 2а-18694/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова С.Е. Острович