Ухвала суду № 54435663, 17.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 року м. Київ К/800/22523/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С. , Швець В.В. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська , треті особи: Генеральний штаб Збройних Сил України, Міністерство оборони України про визнання протиправними дії та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в передачі в приватну власність квартири, яку вона займає разом з членами її родини на підставі ордеру № 1352 від 26.12.1985р. на території відкритого військового містечка за адресою АДРЕСА_1, визначені в рішенні № 223 від 15.01.2015р. згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ №396 від 16.12.2009р.; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 223 від 15.01.2015р. щодо відмови в передачі в приватну власність вказаної квартири, яку позивачка займає спільно з членами її родини на підставі ордеру № 1352 від 26.12.1985р. на території відкритого військового містечка, згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" та згідно процедури, передбаченої Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009р.; зобов'язати відповідача, як орган приватизації, вжити належних та достатніх заходів щодо приватизації квартири, яка використовується позивачем та членами її родини на умовах найму на підставі ордеру №1352 від 26.12.1985р. згідно із Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009р. у відкритому військовому містечку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. позивні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015р. апеляційну скаргу апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2015р. у справі скасовано, провадження у справ закрито.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що спір про захист права конкретної фізичної особи на отримання житла, а також правовідносини, що є похідними від такого спору, є не публічними, а приватно-правовими, а відтак, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених апеляційним судом, просить рішення скасувати.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 надала до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська заяву від 26.12.2014р. вх. №3340 про передачу в приватну власність квартири за адресою: АДРЕСА_1, яку вона займає спільно з членами родини на підставі ордеру № 1352 від 26.12.1985 р.

У відповідь на дану заяву відповідач виніс рішення про відмову в оформленні передачі у приватну власність квартири № 223 від 26.12.2014 р. В обґрунтування рішення зазначено, що житловий фонд військових містечок селиш Гвардійське, Черкаське у комунальну власність територіальних громад не передано. Згідно з Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військові містечка є військовим майном, яке знаходиться в оперативному управлінні військових частин і КЕВ м. Дніпропетровська; управління військовим майном, згідно з законом, здійснює Міністерство оборони; згідно листа квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України № 303/22/1/850 від 05.09.2013р., військове містечко в якому мешкає позивач включено до числа закритих і які не підпадають під приватизацію житлового фонду. Інших керівних документів щодо надання повноважень КЕВ м. Дніпропетровська розпоряджатися житловим фондом військових містечок не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Організація проведення приватизації та оформлення права власності закріплені в статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), кімнат у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм змістом носять цивільно-правовий характер, оскільки виникають із житлових відносин, так як пов'язані з набуттям житла у приватну власність шляхом приватизації, вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а тому дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, наведеного у п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Положенням ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Спір про захист права конкретної фізичної особи на отримання житла, а також правовідносини, що є похідними від такого спору, є не публічними, а приватно-правовими, а тому, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02.12.2014р. (справа № 21-530а14).

Таким чином апеляційним судом зроблено правильний висновок про відсутність підстав для розгляду справи в порядку адміністративного судочинства тому відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі підлягає закриттю.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Судом апеляційної інстанцій повно і всебічно встановлено обставини справи, надано їм належну юридичну оцінку, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Пасічник С.С.

Швець В.В.