Рішення № 54434112, 16.12.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2015 р.

Справа № 924/1734/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Будівельна організація Модерн", смт. Ярмолинці Хмельницької області

про стягнення 62613,31 грн., з яких 31889,40 грн. заборгованості, 19771,43 грн. інфляційних втрат, 2678,71 грн. 3% річних, 8273,77 грн. пені

представники сторін не з'явилися

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, подану в судовому засіданні 23.11.2015р.) про стягнення з відповідача 31889,40 грн. заборгованості за договором поставки №2112Сх від 28.05.2012 р., 19771,43 грн. інфляційних втрат, 2678,71 грн. 3% річних, 8273,77 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленого товару, положеннями ст. ст. 11, 202, 203, 256, 257, 525, 526, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив. На адресу суду надіслав заяву (№01-08/12/2015-З від 08.12.2015 р.) про розгляд справи без участі представника, на підставі наявних у справі матеріалів, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

У попередніх судових засідання повноважний представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях (від 02.12.2015 р).

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів, докази про сплату заборгованості не надав. На адресу суду надійшла заява відповідача (№15 від 16.12.2015 р.) про перенесення слухання справи у зв'язку з тим, що юрист знаходиться у відрядженні.

Суд залишає без задоволення зазначене клопотання відповідача, оскільки відповідачем не подано доказів, які би підтверджували поважність причин неявки представника. При цьому суд не викликав конкретного представника відповідача для участі в судовому засіданні та відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді можуть вести як керівники та інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, так і представники, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Тобто сторони не позбавлені права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні інших представників згідно зі ст. 28 ГПК України. Така правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Крім того, статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд бере до уваги, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відтак, оскільки судом надано можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, суд не вбачає необхідності у відкладенні розгляду справи.

Згідно з п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

28.05.2012р. між приватним підприємством "Науково-виробниче підприємство "Голіаф" (постачальник) та приватним підприємством "Будівельна організація Модерн" (покупець) укладено договір поставки №2112Сх (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти товар й сплатити його вартість на умовах цього договору.

Предметом постачання є труба: ГОСТ 10704-91, ГОСТ 8732-78, ГОСТ 10705-80, ГОСТ 3262-75 у кількості, асортименті і за ціною, що вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що одиницею вимірювання кількості товару є тонни. Загальна кількість поставленого постачальником товару повинно відповідати накладним (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах: EXW - склад постачальника м.Дніпропетровськ або завод-виробник у відповідності з правилами "Інкотермс-2010", додатково місце завантаження з'ясовується після отримання повідомлення про транспортні засоби, які будуть подані для завантаження та довіреності від покупця. За домовленістю сторін доставка товару може здійснюватися за рахунок постачальника і буде включена в ціну товару.

Сторони у п. 3.2 договору погодили, що товар за даним договором постачається за домовленістю постачальника та покупця в обумовлені строки.

Покупець повинен за день до відвантаження письмово повідомити постачальника про транспортні засоби, які будуть подані для завантаження, а також відомості щодо водія транспортного засобу та особи, яка має довіреність від покупця на отримання продукції. Відвантаження товару покупцю здійснюється тільки при наявності оригіналу довіреності (п. 3.3 договору).

Розрахунки за цим договором відповідно до п. 3.4 договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактичним постачанням товару покупцю.

Перехід права власності на товар, а також ризиків його втрати та пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати відвантаження (п. 3.5 договору).

Згідно з п. 3.6 договору до відвантаженого товару додаються наступні документи: видаткова накладна; рахунок-фактура; податкова накладна; товаро-транспортна накладна; сертифікат якості.

Відповідно до п. 3.7 договору датою відвантаження вважається дата виписки видаткової накладної.

Як передбачено п. 4.1 договору, ціна за одиницю товару з'ясовується при кожному відвантаженні окремо.

Орієнтовна вартість договору складає - 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. Фактична вартість договору складається із вартості фактично отриманого товару у відповідності до видаткових накладних, за весь термін його дії (п. п. 4.3, 4.4 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що приймання товару здійснюється представником покупця на складі постачальника по кількості - згідно показу вагів або по теоретичній вазі, на підставі сертифікату якості та по якості - згідно сертифікату якості заводу виробника.

Згідно з п. 5.2 договору після завантаження товару покупець або його представник повинен поставити свій підпис в накладній, товаро-транспортній накладній та повернути один примірник постачальнику.

У п. 5.3 договору сторони передбачили, що перевірка якості, асортименту та комплектності товару повинна здійснюватися покупцем в момент прийняття товару. Незаявлені при огляді та прийманні товару недоліки, які можливо було б виявити шляхом звичайного огляду товару, вважаються прийнятими покупцем. Претензії по кількості та асортименту заявляються негайно.

Покупець за даним договором несе відповідальність: у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 9.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін.

Строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання та закінчується - 31.12.2012 р. У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, термін дії його триває до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п. 9.2 договору).

Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток

Позивачем поставлено відповідачу товар (труби) на загальну суму 46889,40 грн., а саме: згідно з видатковою накладною №Сх-0000138 від 31.05.2012 р. на суму 13743,50 грн. та рахунком-фактурою №Сх-0000145 від 28.05.2012 р., довіреністю №35 від 31.05.2012 р.; видатковою накладною №Сх-0000287 від 20.09.2012 р. на суму 3278,50 грн. та рахунком-фактурою №Сх-0000289 від 17.09.2012 р., довіреністю №00132 від 17.09.2012 р.; видатковою накладною №Сх-0000311 від 05.10.2012 р. на суму 11427,00 грн. та рахунком-фактурою №Сх-000320 від 04.10.2012 р., довіреністю №00141 від 04.10.2012 р.; видатковою накладною №Сх-0000429 від 07.12.2012 р. на суму 18440,40 грн. та рахунком-фактурою №Сх-0000329 від 12.10.2012 р., довіреністю №173 від 07.12.2012 р., товарно-транспортною накладною від 07.12.2012 р.

Також позивачем виписано відповідачу податкові накладні відповідно №97 від 31.05.2012 р. на суму 13743,50 грн., №6 від 05.09.2012 р. на суму 1256,50 грн., №55 від 20.09.2012 р. на суму 2011,00 грн., №14 від 05.10.2012 р. на суму 11427,00 грн., №11 від 07.12.2-12 р. на суму 18440,40 грн.

05.09.2012 р. відповідач перерахував позивачу 15000,00 грн., про що свідчить звіт про дебетні та кредитні операції по рахунку 26007060244318 позивача за 05.09.2015 р.

Сторонами складено, підписано та скріплено відтисками печаток акти звірки розрахунків, згідно з якими заборгованість відповідача перед позивачем становить 31889,40 грн. станом на 31.12.2012 р. та 30.09.2013 р.

Оскільки відповідач повністю не оплатив вартості поставленого відповідно до договору поставки від 28.05.2012 р. №2112Сх товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 62613,31грн., з яких 31889,40 грн. заборгованості, 19771,43 грн. інфляційних втрат, 2678,71 грн. 3% річних (враховуючи заяву від 23.11.2015 р.), 8273,77 грн. пені.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки №2112Сх від 28.05.2012 р., відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти товар й сплатити його вартість на умовах цього договору.

У статті 712 ЦК України зазначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як убачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46889,40 грн., а саме: згідно з видатковими накладними №Сх-0000138 від 31.05.2012 р. на суму 13743,50 грн., №Сх-0000287 від 20.09.2012 р. на суму 3278,50 грн., №Сх-0000311 від 05.10.2012 р. на суму 11427,00 грн., №Сх-0000429 від 07.12.2012 р. на суму 18440,40 грн.

Сторони у п. 3.4 договору погодили, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника за фактичним постачанням товару покупцю.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Положеннями ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України). Тобто обов'язок покупця оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття (правова позиція, викладена у постановах ВСУ від 19.08.2014 р. у справі №925/1332/13, від 30.09.2014 р. у справі №3-121гс14).

Як убачається з матеріалів справи, відповідач оплату товару, отриманого за видатковими накладними №Сх-0000138 від 31.05.2012 р., №Сх-0000287 від 20.09.2012 р., №Сх-0000311 від 05.10.2012 р., №Сх-0000429 від 07.12.2012 р. на загальну суму 46889,40 грн., здійснив частково в розмірі 15000,00 грн., утворивши заборгованість в сумі 31889,40 грн., що також відображено в актах звірки розрахунків станом на 31.12.2012 р. та 30.09.2013 р.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи зазначені положення законодавства та обставини справи, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 31889,40 грн. основного боргу заявлена обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню. Доказів про оплату товару суду не подано.

Позивач також просить стягнути з відповідача 19771,43 грн. інфляційних втрат за період січень 2013р.-вересень 2015р. та 2678,71 грн. 3% річних за період 31.12.2012р.-19.10.2015р. (1022 дні) (враховуючи заяву від 23.11.2015 р.) згідно з поданими розрахунками.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, дійшов висновку, що вони здійсненні в межах можливих нарахувань, є правомірними, тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 8273,77 грн. пені за період 23.04.2015р.- 19.10.2015р. згідно з поданим розрахунком.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 6.3 договору погоджено, що у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як убачається з поданого розрахунку, позивачем нараховано пеню в сумі 8273,77 грн. за період 23.04.2015 р.-19.10.2015 р. на заборгованість в розмірі 31889,40 грн.

Однак згідно з приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом враховуються положення п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань", відповідно до яких умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як убачається з матеріалів справи, право нарахування пені на заборгованість за поставлений товар виникло у позивача з 21.09.2012р. згідно з видатковою накладною №Сх-0000287 на суму 2022,00 грн. (враховуючи проплату від 05.09.2012р.), з 06.10.2012р. згідно з видатковою накладною №Сх-0000311 на суму 11427,00 грн., з 08.12.2012р. згідно з видатковою накладною №Сх-0000429 на суму 18440,40 грн. Відповідно періоди нарахування пені, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, припиняються 21.03.2012р., 06.04.2012р., 08.06.2013р. Натомість позивач нарахував пеню за період з 23.04.2015 р. по 19.10.2015 р. на загальну суму 31889,40 грн., що суперечить вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8273,77 грн. пені за період з 23.04.2015 р. по 19.10.2015 р. є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме: в частині стягнення 31889,40 грн. заборгованості, 19771,43 грн. інфляційних втрат, 2678,71 грн. 3% річних. В частині стягнення 8273,77 грн. пені потрібно відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 32-34, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф", м. Дніпропетровськ до приватного підприємства "Будівельна організація Модерн", смт. Ярмолинці Хмельницької області про стягнення 62613,31 грн., з яких 31889,40 грн. заборгованості, 19771,43 грн. інфляційних втрат, 2678,71 грн. 3% річних, 8273,77 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Будівельна організація Модерн", Хмельницька область, смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, буд. 4 (код 35703390) на користь приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Голіаф", м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, буд. 47 (код 20264161) 31889,40 грн. (тридцять одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 40 коп.) основного боргу, 19771,43 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят одну гривню 43 коп.) інфляційних втрат, 2678,71 грн. (дві тисячі шістсот сімдесят вісім гривень 71 коп.) 3% річних, 1057,05 грн. (одну тисячу п'ятдесят сім гривень 05 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 18.12.2015 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Свердлова, 47), 3 - відповідачу (32100, Хмельницька область, смт. Ярмолинці, вул. Хмельницька, 4) - всім рек. з пов. про вруч.