Ухвала суду № 54434047, 16.12.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

УХВАЛА

про відкладення слухання

16 грудня 2015 р. Справа № 902/1362/15

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючого судді - Матвійчука Василя Васильовича, суддів: Маслія Ігора Володимировича, Яремчука Юрія Олександровича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС"

(вул. Пирогова, б. 150, м. Вінниця, 21037)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНТНИК"

(вул. Леніна, буд. 67, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)

про зобов'язання поставити соняшник та стягнення 690694 грн.

при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н. від 09.06.2015 року;

відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою № 758 від 16.09.2015 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНТНИК" з наступними позовними вимогами:

- зобов'язати ТОВ "РЕМОНТНИК" поставити ТОВ - підприємство "АВІС" соняшник у кількості 400 тон, з яких:

200 тон за ціною, що відповідає середній оптово-ринковій вартості (з урахуванням ПДВ) станом на грудень 2014р. - 7 566,60 грн. за одну тону відповідно до Експертного висновку Вінницької Торгово-промислової палати № В-21 від 16.02.2015р.;

200 тон за ціною, що відповідає середній оптово-ринковій вартості (з урахуванням ПДВ) станом на травень 2015р. - 9 067,00 грн. за одну тону відповідно до Експертного висновку Вінницької Торгово-промислової палати № В-241 від 07.09.2015р..

Стягнути з ТОВ "РЕМОНТНИК" на користь ТОВ - підприємство "АВІС" кошти в сумі 690 694,00 грн., з яких: 665 344,00 грн. - штраф у розмірі 20% за не поставку соняшника, 23 350,00 грн. - штраф в розмірі 20% за безпідставне використання посівного матеріалу.

За вказаним позовом 02.10.2015 року судом порушено провадження у справі № 902/1362/15 з призначенням до розгляду на 20.10.2015 року та зобов'язано сторін надати докази необхідні для вирішення спору в даній справі.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача, невиконанням сторонами вимог суду в частині надання доказів.

Ухвалою суду від 24.11.2015 року справу прийнято до провадження колегіальним складом суду з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 16.12.2015 року та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 02.10.2015 року в частині надання доказів в повному обсязі. Додатково надати пояснення причин невиконання вимог суду.

В ході судового засідання 16.12.2015 року судом встановлено, що відповідачем в порушення приписів ст. 115 ГПК України не виконано вимог ухвали суду від 02.10.2015 року в частині надання доказів та не забезпечено явку уповноваженого представника. Письмових пояснень причин не виконання вимог ухвали суду не надано.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою надання додаткових пояснень та доказів.

Розглянувши матеріали справи, з огляду на невиконання відповідачем вимог суду та зважаючи на клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи на іншу дату.

Відкладаючи розгляд справи на іншу дату, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача штрафу в доход Державного бюджету України за ухилення від вчинення дій покладених на нього господарським судом виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена частиною третьою статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.

Частиною 4 статті 129 Конституції України встановлено, що за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, зокрема, що:

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом;

- невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.10.2015 року про порушення провадження у справі № 902/1362/15 відповідача, з-поміж іншого, зобов'язано забезпечити явку в судове засідання уповноваженого представника та надати необхідні для вирішення спору докази, з метою повного та всебічного розгляду справи. Ухвалами суду від 20.10.2015 року відповідача повторно, а від 24.11.2015 року втретє зобов'язано надати суду докази необхідні для вирішення спору в даній справі.

Проте, відповідач не виконав вимоги суду, які зазначені в ухвалах суду. Причини невиконання вимог ухвал суду останнім не повідомлені.

Слід зазначити, що про дату, час та місце судових засідань по даній справі відповідача було повідомлено завчасно та належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 9325 від 23.10.2015 року, № 10008 від 03.11.2015 року та № 11634 від 14.12.2015 року.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас, частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

В абз.1-3 п.3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" наголошено на тому, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки:

- стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК);

- винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК).

При цьому слід мати на увазі, що передбачене пунктом 5 статті 83 ГПК право господарського суду у прийнятті рішення стягнути з винної сторони штраф у доход державного бюджету України стосується не лише рішень, прийнятих по суті справи, а й ухвал, у тому числі тих, якими розгляд справи не закінчується (наприклад, ухвали про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою в судове засідання представника учасника судового процесу та/або неподанням ним витребуваних судом матеріалів тощо).

Неподання відповідачем визначених судом документів, при наявності достовірних доказів, які підтверджують факт належності повідомлення його про дату, час та місце судового засідання без надання пояснень поважності причин невиконання вимог ухвали суду на думку суду переконливо свідчить про зловживання процесуальними правами вказаною особою у даній справі, а також про його намір затягувати судовий розгляд справи.

За вказаних обставин суд вбачає, що відповідач без поважних причин не подав визначені судом матеріали, необхідні для вирішення спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Враховуючи викладене, суд вирішив стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України 500,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на нього.

Крім того, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача виконати вимоги ухвали суду від 02.10.2015 року в частині надання доказів в повному обсязі.

Керуючись ст.65, п.п.1, 2 ч.1 ст.77, п.5 ст.83, ст.ст.86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Розгляд справи відкласти на 05 січня 2016 р. о 10:00 год. , в приміщенні Господарського суду Вінницької області, кімн. № 1116.

2. Зобов'язати відповідача у строк до 04.01.2015 року надати суду: пояснення щодо обставин викладених в позовній заяві б/н. від 15.07.2015 року; договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № ДА-20 від 07.02.2014 року та докази його виконання в цілому; видаткові накладні, довіреності в рамках договору; докази виконання договору, якщо таке мало чи матиме місце (платіжні документи, видаткові накладні тощо); довідку Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 01.10.2015 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНТНИК" (вул. Леніна, буд. 67, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 23101525) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 500 (п'ятсот) грн.00 коп. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом.

4. Видати наказ.

5.Ухвалу надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Головуючий суддя Матвійчук В.В.

Судді Маслій І.В.

ОСОБА_2

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, б. 150, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (вул. Леніна, буд. 67, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)